Дві милі серцю українського уболівальника події відбулися минулого тижня. Нарешті визначився чемпіон країни, ну, а в далекій Португалії вогник Євро-2004, що ледве жеврів спочатку, спалахнув гарячим полум’ям сенсацій.
В останньому турі національної першості, упевнено перегравши в Луцьку місцеву «Волинь» — 2:0, київські динамівці водинадцяте здобули звання кращого футбольного клубу України. Якщо говорити про напругу спортивної боротьби, то «нещасливий тринадцятий» дав чимало поживи для розмірковувань. Поступаючись своєму головному конкурентові «Шахтарю» трьома очками перед весняним поновленням чемпіонату, біло-блакитні в результаті фінішували з таким самим відривом. Реальної конкуренції між «Динамо» та «Шахтарем» наприкінці турніру не вийшло через нівелювання спортивно-технічних показників гірників під керівництвом їхнього колишнього тренера Берндта Шустера. Німця хутенько відправили додому, а з приходом румуна Мірчі Луческу «Шахтар» помітно посвіжішав і очок уже більше не втрачав. Однак втрачено було час...
Найбільш приваблював журналістські пера у 13-му чемпіонаті, безумовно, київський «Арсенал». За короткий час клуб під керуванням В’ячеслава Грозного підкорив безліч футбольних сердець неординарною грою, у хорошому сенсі неповагою до місцевих грандів, однак схоже, що «каноніри» стали «халіфами» на пару сезонів. Чемпіонат команда закінчувала без свого головного тренера, нахапавшись на фініші «бубликів» — п’ять підряд, а в самому клубі ситуація напружилася до краю. Мабуть, саме через це наставник «Арсеналу» Грозний уже більш як місяць перебуває на лікарняному і, швидше за все, на колишнє робоче місце не повернеться. Втрата класного спеціаліста для «Арсеналу» смерті подібна. В’ячеслав Грозний напевно зможе продовжувати свою трудову діяльність і в іншій команді. А ось чи знайдуть керівники клубу гідну заміну елітному спеціалістові — особисто для мене навіть не запитання. Прикро, що руйнуємо ми значно краще, ніж творимо. Наскільки мені відомо, на роботу в «Арсенал» В’ячеслава Грозного запрошував особисто глава міськдержадміністрації Олександр Омельченко, який звик до того, що його «товар» завжди маркований знаком вищої якості. Спочатку все йшло добре: у 16 поєдинках 12-го чемпіонату команда набрала 34 очки, стільки ж, скільки за всю нинішню першість. Передоручивши відповідальність за долю команди людям, які не люблять футболу, каноніри досить швидко підмочили порох у своїх порохівницях...
Прикро за «Карпати» — клуб із багатющими турнірними традиціями. Команда здавала свої позиції тур за туром, виглядала безвольною й у результаті скотилася в першу лігу. Для львівських уболівальників, які не забули й радісніших часів, фіаско команди просто незбагненне.
Буквально через кілька днів по завершенні чемпіонату країни футбольні функціонери зібралися в ПФЛ для «макетування» прийдешньої 14-ї першості країни. Сліпий жереб визначив інтригуючу увертюру: вже в першому турі 15 липня чемпіон країни — київське «Динамо» прийматиме володаря Кубка — донецький «Шахтар». А за п’ять днів до того в Одесі ці ж команди вперше в історії футболу України зійдуться в матчі за право володіти Суперкубком.
Поки ми завершували свої футбольні справи, за Піренеями стартував Євро-2004. Які тільки прогнози не звучали напередодні баталій у чотирьох групах. Здавалося, все розписано до дрібниць, а шанси визнаних фаворитів непохитні. Проте футбольні оракули були осоромлені вже в першому поєдинку чемпіонату, в якому тавровані як середнячки греки не залишили каменя на камені від господарів Євро. Індивідуалізм Фігу і Руя Кошти розтанув, як цукор, в окропі жагучої гри підопічних німця Рехагеля. Далі — більше. «Напівгосподарі» чемпіонату — іспанці не пробилися у чвертьфінал. З групи А вийшли португальці та греки.
Збірній Франції віщували й віщують знову європейський футбольний трон. Особисто мене якість гри триколірних поки що не переконує в настільки високих претензіях. На думку спала сакраментальна фраза з «Одеських оповідань» Бабеля: «Молода була вже не молода...». Проте французи разом з англійцями первинне завдання вирішили. Ну, а найскандальніша ситуація склалася в групі С, де шведи й датчани, що славляться своєю непідкупністю, розписали нічию, яка не дозволила італійській збірній продовжити змагання.