Я люблю роздивлятися стародавні фотографії. Щоб бути на століття зображеними, вдягали найкращий одяг, старанно причісувалися, начищали до блиску чоботи й туфлі, а у виразі обличчя намагалися передати свої найкращі риси. Ось із пожовтілого дагеротипа на мене суворо дивиться прадід Микола. Він статечно, з гідністю сидить, діти стоять навколо, і серед них ясноокий хлопчик Петрик – мій дідусь, скромно чекає свого часу, аби стати таким же патріархом. Але, як відомо, невдовзі патріархальність зникла з нашого суспільства. Звичаї змінювалися протягом століття неодноразово, але поряд із новизною завжди залишався ностальгічний смуток за, можливо, кращими часами.
Які нині різноманітні бувають родини: великі й маленькі, з однією мамою чи одним татом, не лише рідними, а й прийомними. Як і в старовину, ми заводимо сімейні альбоми, щоправда, зі зміненою стилістикою. Замість голівок, напомаджених бріоліном, дитя можуть сфотографувати прямо під час пологів зі спотвореним червоним личком, але милуються ним із таким же захопленням, як і раніше.
Та й форма альбому... Подумати лише, не шкіряна палітурка, а, буває, блакитний екран комп’ютера. Мабуть, саме так можна роздивлятися домашні сторінки чи сайти з фотографіями дітей, розповідями, рецептами й іншими домашніми цікавинками, яких досить з’являється в Мережі.
Цього року наприкінці травня в Москві відбувся перший інтернет-фестиваль персональних сторінок «8-я. WebПризнание», у якому взяли участь понад 200 користувачів із різних країн. «Нині, коли сучасне місто знищило затишні дворики, в яких жили і спілкувалися сім’ї, такий конкурс дозволяє створити подвір’я віртуальне. Із запахами смакоти, котру готують на другому поверсі в Петрових, із музикою, що лунає з балкона Сергєєвих, довірливою неквапливою бесідою вечорами», — зазначив один із членів журі, киянин Володимир Харченко.
На відміну від «великого» Інтернету, де нагороди різноманітних конкурсів дістаються найбільшим і найприбутковішим проектам, цей фестиваль мав некомерційний характер і розглядав Мережу як частину особистого простору.
Цікаво, що другим організатором стала авторка інтернет-порталу «8я. Клуб многодетных семей», симпатична молода мати сімох дітей Оксана Сакович (Москва). Створений нею портал із 2000 року зібрав величезну аудиторію з людей не лише сімейних: «Багато хто, побувши на нашому сайті, упевненіше дивиться в завтрашній день, не боїться наслідувати наш приклад, і навіть наш неспокійний час уже не може зупинити бажання виховувати кількох дітей.
Спочатку просто був список посилань на сімейні домашні сторінки, любовно створені батьками малюків. Та поступово ми зрозуміли, що всеінтернетівський конкурс буде цікавим для людей будь-якого віку і будь-яких професій, об’єднаних поривом творити».
Слово «креатив» (творчість) тепер модне в усьому світі не так за звучанням, як за способом життя. У всьому цінується індивідуальний, нестандартний підхід — чи це стосується фарбування стін, а чи написання вітальної листівки, не кажучи вже про авторську пісню, вірші чи інші види творчості. У запропонованих на конкурс сайтах було так багато креативу, що судити про нього довелося професіоналам з багатьох сфер діяльності.
Географія російськомовних користувачів, не до прикладу країн пострадянського простору, виявилася набагато більшою. Наприклад, сайт Антоніни з Ізраїлю буде цікавим для домогосподарки в будь-якому куточку земної кулі: тут і уроки плетіння з бісеру, викрійки ляльок, листування, побажання тощо. Сторінка «Солодкоїжка» Максима Урбановича з Мінська, котра здобула приз у номінації «Домоведення», присвячена солодкому напряму в кулінарії і містить не рецепти, а «смакоту». Автор з Естонії збирає на своєму сайті ігри, останні новини музики й анімації. Людмила з Іркутська теж захоплюється комп’ютерною і некомп’ютерною графікою, представляє шаржі, вірші тощо. Однак перемогла в цій номінації — «Комп’ютери, Інтернет, бізнес і фінанси» — Інна Птицина із Санкт-Петербурга.
Французькі хитрощі в умінні накласти макіяж, чарувати, а також про французів із усмішкою розповідає «по секрету всьому світу» Патриція з Парижа. Приз у номінації «Краса і здоров’я жінки» здобув «Клуб для худнучих» Галини Коваленко (Ванкувер, Торонто) — тепла дружня атмосфера, корисна інформація і методики порятунку від надлишкової ваги.
«Світ тварин» — велика номінація, і зустрінеш тут кого завгодно! Одна зі сторінок навіть присвячена їжачкам, показує фото, розповідає, чи можна їх утримувати вдома, а також має колекцію анекдотів, пісень, казок і віршів про цих колючих милих чотириногих. Котам і кицькам, а також собакам різних порід, із чудовою фотогалереєю, порадами з догляду і навіть спеціальними гороскопами, присвячені сайти з Латвії, України та Росії. Приз здобув Дмитро із Санкт-Петербурга за сайт «Великі кицьки».
«Наша сім’я» — те, що хвилює всіх і кожного. На одному сайті дізнаєшся, скільки радості у віртуальній домівці Іонових із Приморського краю, у якій 16 дітей, троє з них — прийомні. На іншому — російсько-японська родина, де дружина-японка пропонує прочитати про приготування справжніх японських страв.
Молодим батькам Інтернет потрібен як повітря, так багато хочеться дізнатися. Обмінятися батьківським досвідом можна на сторінках Юлі з Алмати, Андрія з Новосибірська, Ольги з Києва. Приз здобув «Кідоскоп» Даші Ніязової з Москви.
Тематика «Довідково-інформаційної» номінації теж стосується дому, побуту і захоплень, однак вимоги тут інші: зручність пошуку і повнота викладення. Корисну кулінарну книгу для немовлят уклала Марія з Англії. Енциклопедію Одеси, свого улюбленого міста, котра містить інформацію про історії вулиць, про знаменитих людей тощо, постаралася створити Тетяна Солопова (Україна). Цінний архів авторської пісні представив Сергій із Красноярська. Однак найграмотнішим виявився виклад секретів плетіння з бісеру Олени Козлової з Москви, котра здобула приз. У розділі «Захоплення, творчість, дозвілля» перемогла «Виставка графічних робіт» Олексія Андрєєва із Санкт-Петербурга.
Та найголовніше — фестиваль показав, що третє тисячоріччя не може обійтися без традиційних цінностей, котрі переходять із століття в століття, із країни в країну: любові, добра, творчості. І добре, що нові технології не перешкоджають їм, а допомагають розвиватися на новому рівні.