Сім чудес України — це, звісно, добре. Але катастрофічно мало! А от по сім чудес на кожну область, мабуть, якраз. Івано-Франківщина — того підтвердження.
Диво перше — Яремче
Курортна зона цього прикарпатського містечка вражає неабияк: Європа та й годі! Як гриби ростуть невеличкі симпатичні (і, що досить важливо, автентичні, колоритні — по-справжньому гуцульські в плані архітектури) курортні комплекси та колиби. Неподалік — чудовий сувенірний ринок, де торгують не лише недорогими виробами, а й дуже якісними речами. Без прегарного ліжника — найтеплішої ковдри роботи місцевих майстрів — чи, як мінімум, кількох пар добротних вовняних шкарпеток гарантовано не підете. Ще одна особливість рекреаційної зони Яремчого — чистота і порядок. Навіть у тих місцях, де йде активне будівництво. А коли додати до всього переліченого чудове місцеве повітря і невимовні природні красоти... Деякі «європи» можуть обзаздритися.
Наприкінці 1980-х десятитисячне Яремче приймало близько мільйона туристів на рік. І тепер знову потихеньку наближається до цієї вагомої цифри. Найактивніше на Яремчанщині (а нині це — цілий міні-регіон типу Великої Ялти), що включає в себе сім населених пунктів, розвивається сільський «зелений» туризм. Причому процес йде не в «тіні»: місцевому керівництву вдалося переконати населення працювати цивілізовано. Точніше — пояснити і наочно продемонструвати, на що конкретно підуть сплачені підприємцем, який приймає в себе до восьми постояльців, 20 грн. податку. Сума, погодьтеся, зовсім необтяжлива, але не дарма ж говориться, що гуртом і батька легше бити. Виявляється, якщо «скинуться» усі чи хоча б більшість, диви, і дорога відремонтована, і освітлення на селищних вулицях з’явилося, а в Інтернеті — реклама «зелених» садиб...
Здатна Яремчанщина здивувати і справжніми туристичними ноу-хау. Наприклад, тут уперше в Україні впровадили сертифікацію (природно, добровільну) «зелених» садиб: за аналогією з готельними «зірками» їм присвоюють «смерічки». Не може не зацікавити допитливого туриста і шматочок... найсправжнісінької тундри, що казна-як затесався в місцевий пейзаж і розбавив його сірим серпанком карликових беріз, яскравими бризками морошки і журавлини. А ще тільки на Яремчанщині можна сьогодні почути спів трембіти, веселі переливи троїстих музик і побачити запальний танок аркан.
Гуцули в цьому, звісно, молодці — низький їм уклін за те, що так шанують і бережуть свої традиції та свою самобутню яскраву культуру. Справа за малим — гарними дорогами, відповідною державною рекламною підтримкою і — вперед, на підкорення туристичного олімпу! Жарти жартами, але ж у «Великого Яремчого» є для цього вагомі передумови. За винятком «малого», звісно...
Диво друге — Говерла
Найсимволічнішим туристичним брендом Івано-Франківщини, безумовно, є гора Говерла — рекордсмен України за висотою. Славна вона й тим, що біля її підніжжя ростуть найдавніші в Європі смерекові праліси.
Говерла, звісно, дивовижна гора, котра навіть здалеку вражає своєю величчю та міццю. Яка вона під ногами, авторові цих рядків випробувати, на жаль, не вдалося: заплановане в рамках Другого фестивалю туристичної журналістики України (організатори — НТО й Асоціація журналістів «Туристичний прес-клуб України») сходження не відбулося через штормове попередження МНС. Тож огледіти нашу Батьківщину з її найвищої точки не поталанило. Шкода: не даремно ж кажуть, що згори дуже багато видно...
Диво третє — «Буковель»
А от туристичний комплекс «Буковель» сміливо можна іменувати найбільш просунутим і перспективним туристичним брендом не лише області, а й країни в цілому. Адже вже сьогодні це — унікальний для нашої держави гірськолижний курорт, який вважається одним із найкращих у Східній Європі.
50 км пречудових і найсучасніших трас у країні — одна з основних переваг «Буковеля». У недалекому ж майбутньому список його плюсів обіцяє збільшуватися, як снігова куля. Скажімо, ні для кого не секрет, що проживання на території комплексу у «високий» сезон — задоволення, м’яко кажучи, не з дешевих. Але це — сьогодні. Повним ходом ідуть роботи з розвитку більш демократичного — «тризіркового» — сегмента. У самому «Буковелі» та найближчому до нього селі Паляниця (яке фактично постало з мертвих завдяки появі нового сусіда) будуть побудовані готелі та приватні садиби різного рівня на 35—40 тис. ліжко-місць. У плані гірськолижної інфраструктури «Буковель» дасть фору багатьом, але не в плані apres-ski (розваг після катання на лижах). Хоча, знову ж таки, це — сьогодні: будується боулінг, спа-центр. Всерйоз задумалися буковельці й над розширенням рамок сезону. Цілком можливо, уже наступного літа курорт заявить про себе і як бальнеологічний, де відпочивальники зможуть поправити здоров’я з допомогою мінеральної води типу «Натфтуся».
Прикро лише, що такі проекти (за масштабністю, капіталомісткістю, перспективністю) для України — абсолютний виняток, а не правило. Прикро, що й значно мініатюрніших, однак таких потрібних країні, сучасних туркомплексів у нас поки вдень зі свічкою не знайти. Прикро й те, що це «поки» все ніяк не закінчиться, укотре підтверджуючи сувору істину: немає нічого більш вічного, аніж тимчасове...
Диво четверте — Коломия
Чимало поїздивши по нашій Батьківщині, була впевнена, що гарнішого за Чернівці міста у нас немає. Але я, виявляється, не була в Коломиї! Шармне й акуратненьке містечко закохує в себе з першого погляду. На другий учасники фестивалю, на жаль, часу не мали. Бо на нас очікувало...
Диво п’яте — Музей писанки
Скелі Довбуша |