Влада і населення дивляться на реальність під різним кутом зору — так, що навіть простежується деяка «віртуальність» їхнього існування одне для одного. Влада нібито й обіцяє поступальний шлях до кращого життя, однак «маленькі українці» переконані: ті акції, які відбуваються, аж ніяк не змінюють життя суспільства. І оскільки «віховими» подіями в нас стали президентські вибори, цікаво розглянути на їхньому тлі образ суспільства в оцінках населення. Результати дослідження Інституту соціології НАНУ коментує доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціальної психології інституту Олена Злобіна.
Соціум «по вінця» був сповнений надій на гідне життя у 2005 році, у післямайданний час. А вже за рік настав перелом — розчарування, і сьогодні суспільна свідомість демонструє ще нижчі (порівняно з 2006 роком) показники соціального самопочуття. Велике запитання, чи здатна впоратися із цим масивом негативу новообрана влада…
Гіркий післясмак перестиглого помаранчу
— Для того щоб дослідити, яким бачать образ сучасного суспільства наші громадяни, — розповідає Олена Злобіна, — ми вдалися до методу асоціацій: просили респондентів визначитися, з чим із запропонованих визначень для них асоціюється соціум. Коли ми в 2005 році отримали дані, то побачили, що серед обраних характеристик зустрічалися в певному балансі як позитивні, так і негативні. У 30% опитаних суспільство асоціювалося із злиднями, приблизно в такої ж кількості — з безладом, і водночас 29 бачили перспективу, до того ж райдужну, з поступом до європейського світу… Ми бачили, що 20% респондентів асоціювали суспільство з розрухою, але 17 — із підйомом та очікуванням зрушень; 18% — із протистоянням, тоді як 17 — із згуртованістю. Також 17% відзначали, що асоціюють суспільство із свободою. Ця картина свідчила про очікування населенням перспективних змін. Показово, що з багатством асоціювали сучасний соціум лише чотири відсотки опитаних, із впорядкованістю — шість. Загалом відчуття перспективи, поступу істотно переважало над відчуттям їхньої відсутності — адже з «глухим кутом» асоціювали суспільство у 2005 році всього п’ять відсотків громадян.
Фактично і суспільство в цілому, і влада, і населення на той момент опинилися на роздоріжжі. Відповідно група тих, хто схилявся в оцінках до негативу, була приблизно такою ж, як і тих, хто орієнтувався радше на позитивні ознаки, — жодна з полярних асоціацій не набирала в оцінках населення більш як 30%.
Але вже у 2006 році ми спостерігаємо різкі зміни в образі соціуму. Якщо у 2005 році він асоціювався з перспективою у 28% опитаних, то за рік такі сподівання залишилися тільки у восьми. Асоціація з безладом, яку в 2005-му відзначали 28%, зросла майже вдвічі — до 48. Це означає, що очікування наших громадян щодо суспільних змін не виправдалися, оскільки не були нічим підкріплені. Коли сьогодні кажуть, що населення не було готове до втілення прекрасної «помаранчевої» ідеї, я заперечую — воно було готове і сподівалося на реальні дії, але, на жаль, їх не було… Натомість люди відчули поглиблення нестабільності. Асоціація з розрухою між 2005 та 2006 роками збільшилася з 20 до 31%, хоча нічого руйнівного за рік не сталося! Протистояння в соціумі відчували у 2006-му 26% опитаних, а образ суспільства в «глухому куті» побачили в реаліях уже 18%. Вочевидь, певні зміни в соціумі відбувалися, проте їх напрямок не задовольняв людей. Таким чином психологічний потенціал населення, який можна було б спрямувати на реальні дії, був фактично заблокований.
Отже, після значного емоційного підйому відбувся не менш різкий емоційний спад. Відтоді оцінки суспільства у масовій свідомості залишаються приблизно на рівні 2006 року. Якщо з 2005 по 2006 рік асоціація з безладом у суспільстві зросла на 20%, то з 2006 по 2010-й лише на чотири. Перебування суспільства у «глухому» куті чотири роки тому відзначили 18% опитаних, а тепер 20. Вочевидь, втрата позитивної динаміки щодо оцінок стану соціуму в масовій свідомості відбулася одразу, і позитивний образ майбутнього був швидко скоригований під впливом дій влади, на яку виборці покладали неабиякі сподівання. Показники згуртованості та підйому впали з 17 до 5% кожний. Свободу в суспільстві вже у 2006 році відчували лише 10% опитаних.
Без надії сподіваюся
Якщо ми проаналізуємо образ українського суспільства зразка 2010 року (опитування проходило після інавгурації президента Януковича), то побачимо, що жодної позитивної риси він уже не містить. Натомість визначальними стали: безлад — для 52% респондентів, розруха — для 36, злидні — для 36, протистояння — для 24 , тиск — для 10. Попри поширене уявлення про демократичність українського соціуму, тільки 7% респондентів асоціюють наше суспільство зі свободою, а 12 — із перспективою. 3,9% опитаних вбачають у ньому ознаки підйому. Зовсім невеликою є кількість респондентів, схильних характеризувати українське суспільство з допомогою таких визначень, як згуртованість — 4,4%, упорядкованість — 2,7 та багатство — 1,9. Сподівань на те, що нова влада вирішить суспільні проблеми, дуже мало. Стан соціуму більшість людей оцінює як несприятливий та безперспективний, і з цим пов’язані емоційні оцінки респондентами майбутнього — і власного, і суспільства.
Ми просили людей також визначитися стосовно почуттів, які в них переважають, коли вони думають про майбутнє України. Такі дослідження ми проводимо з 2001 року. Для всіх цих років ключовою характеристикою виявилася надія. Нині з надією дивляться в майбутнє 56% опитаних, і це на 10% більше, ніж у 2001 році. У 2001 році оптимізм щодо майбутнього відчували 16% громадян, у 2005-му — 34, у 2006 та у 2010 роках — по 25. Це не так уже й багато, проте і не критично мало: надія та оптимізм дають людям перспективу спільних дій для того, щоб мрія про гідне майбутнє перетворювалася на реальність.
Однак третє місце, за визначенням населення, посідає тривога: у 2001 році її відчували щодо майбутнього країни 28% опитаних, у 2005-му — 24,4, у 2006-му вона відчутно зросла — до 34%, а у 2010 році зупинилася на 29.
Практично маємо ситуацію, яка не відрізняється від стану суспільства у 2001 році, — ми знову на роздоріжжі, в напруженому очікуванні того, що буде з країною вже завтра. У свідомості населення є моменти, які насторожують: зросла розгубленість (у 2001 році вона становила лише 9%, у 2005-му — 10, у 2006-му — 16, а у 2010-му — 17). Це свідчить про наявність помітної групи людей, яка взагалі не знає, що тепер буде з її сподіваннями. Не краща картина і з власним майбутнім — на нього дивляться з оптимізмом 28% громадян, з тривогою — 26 і з острахом — 13.
Практично третина населення сприймає ситуацію в суспільстві як таку, що несе загрозу. Соціально-психологічна атмосфера, яка склалася в нашому суспільстві, має бути добре проаналізована і врахована людьми, які приймають владні рішення і воліють спиратися на підтримку населення. Науковці сподіваються, що коли-небудь наші можновладці все ж таки до них дослухаються. Проте журналістський досвід показує: президент Янукович свідомо «підхопив прапор» суспільного безладу, тривоги та зневіри і реальний стан соціуму його мало обходитиме…