Недавно психологи провели дослідження, метою якого було з’ясувати, для чого сучасним городянам потрібна дача. Понад 70% респондентів зізналися, що з допомогою земельної ділянки сподіваються поліпшити сімейний бюджет. Адже фрукти-овочі нині дорогі, а тут буде все свіженьке, прямо з грядки. Близько 20% мають намір таким чином привчати дітей до праці. І лише 10% жителів мегаполіса відповіли, що приїжджають на дачу виключно для відпочинку. Як бачите, у переважної більшості городян на першому місці — матеріальна вигода. Але чи завжди їхні сподівання здійснюються?
Обвинувачується... дача!
За тією ж статистикою, приблизно третина меркантильно налаштованих городян протягом перших же 3—5 років після придбання дачі відчувають серйозне розчарування. Дачні ділянки не тільки не приносять істотного прибутку, а іноді й ускладнюють життя господарів. Сьогодні фахівці зі шлюбних стосунків дедалі частіше констатують: саме після придбання земельної ділянки в благополучних сім’ях починаються розбрат і сварки. Чому ж це відбувається?
— Недавно у мене на прийомі побувало молоде подружжя, яке звинувачувало в усіх своїх бідах... дачу! — розповіла сімейний психолог Ганна Онищенко. — Типова міська сім’я (дружина — бухгалтер, чоловік — інженер, двоє дітей-школярів) жила хоча і скромно, але дружно. Проблеми почалися, коли вони купили невеличку ділянку землі за містом. Розраховували вирощувати там овочі, фрукти, ягоди. Але незабаром зіштовхнулися з непередбачуваними труднощами. По-перше, до ділянки доводилося добиратися з міста близько години. Рейсовий автобус курсував усього тричі на день, тому салон щоразу набивався ущерть. Поїздки в тісняві й задусі — річ не дуже приємна. Крім того, дачне господарство — важка праця, до якої чоловік і жінка не звикли. Але фізична втома — ще півбіди. Регулярні поїздки на дачу змінили звичний ритм життя сім’ї, тепер у них не було часу відвідати родичів, зустрітися з друзями, сходити в театр чи на концерт. По святах й у вихідні їм доводилося вирушати на земельну ділянку. Поступово присадибне господарство перетворилося для обох у невеселу повинність. Обоє в душі кляли свою дачу, але продовжували туди їздити, умовляючи себе, що нібито без неї не проживеш і якщо вже купили, то треба ж щось робити... Скінчилося тим, що у глави сім’ї здали нерви: настав час підгортати картоплю, а він... утік у місто, до старих друзів. І замість того, щоб порпатися на грядках, весь день клеїв дурня — пив пиво, грав у доміно, розповідав анекдоти... Коли повернувся, розгнівана дружина влаштувала йому скандал. У відповідь чоловік поставив ультиматум: «Набридло відчувати себе рабом власної ділянки! Вибирай: або я — або дача!» Подружжя прийшло до мене по пораду: як бути далі? Може, і справді краще позбутися ненависної ділянки? Але, обговоривши ситуацію, ми разом дійшли висновку, що з продажем квапитися не варто. Просто обом потрібно змінити своє ставлення до дачі. Навчитися сприймати її не як засіб для існування чи підмогу для сімейного бюджету, а насамперед як місце, де можна психічно відпочити.
Як же це зробити? Фахівці радять починати із зовнішнього вигляду вашої ділянки. Щоб викликати приємні емоції, вона має виглядати привабливо. Багатьом здається, що стандартна ділянка занадто мала для того, аби дозволити собі якісь декоративні надмірності. Тому прагнуть засадити всю корисну площу овочами і зеленню. І припускаються помилки. Адже раціональність далеко не завжди сприяє задоволенню. Навіть найдбайливішим господарям іноді хочеться приїхати за місто не заради шлунка, а просто для душі. А душі хочеться чогось яскравого, святкового, щоб тішило погляд. У гарному, добре організованому місці і настрій кращий, і працездатність вища.
Ставок у ночвах
Навіть на 4—10 сотках цілком можна знайти вільний простір для одного-двох мальовничих закутків. Хай будуть невеликими, головне — щоб тішили око. В ідеалі у кожного члена сім’ї має бути на дачі свій власний «сердечний» куточок. Нехай використовує його так, як вважає за необхідне. Адже ділянка — ваша власність, на якій ви можете робити те, що не вдається в місті. Саме час дати вихід емоціям, фантазіям.
Мальовничі куточки створюються по-різному, залежно від художнього смаку власника ділянки, його фізичних і матеріальних можливостей. Сучасний ландшафтний і садовий дизайн пропонує масу можливостей. На садових ділянках можуть бути водойми, альпійські гірки, скельні садки, кам’янисті ділянки, газони, садові доріжки, арки, живоплоти, декоративні підпірні стінки тощо.
Однак не слід вважати, що всі ці естетичні знахідки — справа багачів. Красу можна створити і малим коштом, значно важливіші фантазія й вигадка. Невеличкий ставочок зробити нескладно: треба викопати котлован бажаної форми й розмірів, утрамбувати стінки, вистелити їх двома шарами поліетиленової плівки і наповнити водою. Краї плівки необхідно притиснути до землі плоским камінням. Є ще один спосіб: багато дачників просто вкопують у землю стару ванну, обваловують її по бортику дереном, обкладають гарним камінням і висаджують серед нього вологолюбні рослини. У домашній водоймі добре ростуть висаджені в контейнери з родючою землею і встановлені на дно мале латаття, водяні жовтці, німфеї. У спеку тут завжди приємно відпочити, а дітям можна і похлюпатися.
Поруч зі ставком особливо ефектно виглядатиме альпійська гірка — квітник ландшафтного типу, що нагадує фрагмент гірського пейзажу. При дефіциті місця роблять гірку площею 6—10 кв. м і заввишки 50—70 см. Імітацію гірського ландшафту створює каміння. Найбільший декоративний ефект досягається при використанні однакового матеріалу — піщанику, вапняку, черепашнику або каменя-валуна.
Якщо на ділянці є місця, непридатні для вирощування рослин — болотисті, кам’янисті, піщані, — не впадайте у відчай. Розмістіть на них кам’янистий сад — рокарій. На відміну від альпійської гірки, він має вигляд рівного майданчика, на якому розкидане плоске каміння, а серед нього висаджені рослини гірського походження. Кам’яниста ділянка завжди справляє враження, створює особливий, філософський настрій, благотворно впливає на самопочуття дачника.
І не забудьте про головну прикрасу будь-якої дачі — квіти. Саме вони дарують саду яскраві, соковиті барви протягом усього літа й осені. Зараз існує таке розмаїття екзотичних літників, що важко на чомусь зупинитися. Але людям, які бувають на дачах не щодня, а наїздами, можна порадити вибирати гарні квіти, що не потребують особливого догляду. Добре, щоб вони довго цвіли, витримували півтінь, брак вологи, були засухостійкими. Всім цим вимогам ідеально відповідають бархатці, або тагетеси, а по-українському — чорнобривці. З давніх часів вони прикрашали сільські подвір’я і так органічно ввійшли в сільський колорит, що можуть вважатися символом України. Люблять чорнобривці за яскраву сонячну гаму барв, такі квіти ніби освітлюють ділянку. До речі, крім естетичного задоволення, чорнобривці приносять і практичну користь — захищають город від шкідників.
Візитна картка — на даху
— Займаючись господарством, не забувайте про маленьких дачників! — продовжує Ганна Онищенко. — Дайте своїм чадам більше свободи, хай роблять тут те, що забороняється в тісній міській квартирі: бігають, стрибають, кричать, граються у хованки... Передбачте місце для ігор — рівний газон, галявину. Добре б виділити кожній дитині власну територію, якою вона може розпорядитися за власним бажанням. Нехай влаштує там гойдалку, спорудить курінь чи альтанку. Не варто з перших же днів змушувати дітей гнути спину на грядках. Привчати до роботи на землі треба поступово. Для початку нехай ваше чадо посадить деревце або чагарник. Поясніть йому, як потрібно доглядати за рослиною, навчіть поливати, вносити добрива. І не лайте, якщо щось робить не так. Спочатку не дуже важливий результат. Головне — щоб дитина полюбила працю на землі, навчилася спостерігати за рослинами, піклуватися про них. Учіть дітей поваги до землі, акуратності, дбайливості. Але в жодному разі не перетворюйте поїздки на дачу на нудотну зобов’язалівку! Якщо підліток у вихідні дні хоче зустрітися з друзями, сходити в спортивну секцію чи просто погуляти по місту — не перешкоджайте. Він повинен відчувати: дача — це місце психічного комфорту і розслаблення, а не рабської праці.
Важливе значення має і обстановка всередині дачного будиночка. Багато хто перевозить сюди з міських квартир речі, що стали старими й непотрібними. І в результаті сім’ї доводиться проводити час серед мотлоху та поламаних меблів. Про який відпочинок у такому разі може йти мова? Спробуйте змайструвати хоч і невибагливі, але функціональні речі — табурети, лави, обідній столик.
І насамкінець ще одна порада. Придумайте для своєї дачної ділянки якусь відмітну рису, так звану візитну картку. Це може бути якась деталь, що запам’ятовується. Наприклад, на видному місці, серед квітів, можна поставити сонячний годинник. Він не тільки покаже час, а й надасть ділянці чарівливості. Допоможе вам відчути себе старосвітськими поміщиками, яким не потрібно було заощаджувати кожну хвилину. Відмітною візитною карткою може стати і флюгер на даху, особливо якщо пофарбувати його в яскравий колір, придумати оригінальну оздобу — наприклад, двохвосте оперення. Флюгер обертається від найменшого подуву і створює враження свята. Побачивши його здалеку, дачники відразу відчувають, що наближаються до свого дому. А прийшовши на ділянку, дорослі разом із дітьми можуть визначити напрям і силу вітру. Приємні ритуали приносять задоволення всій сім’ї, роблять її дружнішою і згуртованішою.