UA / RU
Підтримати ZN.ua

«Саватді» до столиці насолод та екзотики

Для більшості українців Таїланд — це далека маловідома екзотична країна, уявлення про яку дають лише рекламні буклети...

Автор: Олеся Мигаль
Традиційні тайські танці

Для більшості українців Таїланд — це далека маловідома екзотична країна, уявлення про яку дають лише рекламні буклети. Проте на цій зовсім не схожій на Україну землі, з якою нас єднає хіба що одна планета, таки є багато зрозумілого й близького нам. Хоча б міцні сімейні зв’язки, коли батьки і дорослі діти живуть під одним дахом, або ж відчутні тенденції матріархату, коли в родині вирішальне слово за жінкою.

Цієї осені українці мають прекрасну нагоду ближче познайомитися з культурою Королівства Таїланд. З 24 вересня по 3 жовтня в Києві проходять Дні Таїланду. Зокрема, у президент-готелі «Київський» тайські кухарі навчали наших майстрів тонкощів приготування екзотичних страв. А 29 вересня в залі Муніципальної української академії танцю ім. Сержа Лифаря відбудеться презентація національних танців, з 30 вересня по 3 жовтня у стінах київської «Life clinic» демонструватимуть знаменитий традиційний тайський масаж.

У списку світових туристичних принад, що стали доступними для масового українського мандрівника порівняно недавно, Таїланд посідає одне з провідних місць. Щорічно цю країну відвідує близько десяти мільйонів туристів з усього світу, а туризм приносить державній казні найбільші прибутки. Мандрівники витримують кількагодинні рейси не просто для того, щоб осідлати слона, поблукати золотими пляжами Сіамської затоки чи відчути драйв південно-східної Азії. Таїланд дає значно більше, ніж можна перетравити, ніж можна очікувати.

У перші хвилини перебування на тайській землі занурюєшся у неправдоподібно тепле тропічне повітря із домішками незнайомих запахів — екзотичних рослин, найгостріших у світі страв та ще чогось зовсім невідомого європейцю. В аеропорту з десяток тайців старанно штампує «візи по прибуттю», так що за лічені хвилини ви отримуєте папірець, який дозволяє перебувати на тайській землі впродовж двох тижнів. Усе це — лише початок неповторного тутешнього колориту, щохвилинного зачарування та відчуття, що перебуваєш на іншій планеті, де все просто й без проблем. Так зустрічає Таїланд, або Сіам, як його називали раніше, — південно-східна азійська столиця насолод.

За традицією, довкола Таїланду, як і довкола будь-якої цікавої туристичної країни, склалося чимало міфів, частина яких виправдовується. Скажімо, Таїланд часто називають «країною усмішок». Народ тут і справді напрочуд усміхнений. Варто додати, що такої кількості справді щирих усмішок не зустрінеш, напевно, ніде. Складається враження, що побутових проблем і щоденних клопотів тут не існує.

І донині вітаються тайці легким поклоном із складеними на грудях руками зі словами: «Саватді». І це не просто данина традиції. Хоча молоде покоління тайців досить розкуте, у сучасному глобалізованому світі тайське суспільство якимось чином зберігає моральність та архаїчність мислення. Тут справді дуже рідко можна побачити прояв глибоких емоцій, і максимум, що можуть собі дозволити тайці на вулиці, — це просто триматися за руки.

За легендами, одна з королев Таїланду загинула, коли човен почав тонути під час річкової прогулянки (хоча всі її слуги врятувалися). І це сталося через те, що до жінок, а тим паче королівської крові, торкатися заборонено. Доторкнувся — або одружуйся, або під суд. Цієї традиції більш-менш дотримуються й сьогодні. Водночас, слід сказати, що в цьому суспільстві суперморальності є місце й для доволі розкутого тайського масажу.

Інший міф про те, що до Таїланду варто їздити виключно з жовтня по квітень, у «прохолодний» зимовий сезон. Слід зазначити, що прохолодою в Таїланді вважається 20—25 градусів за Цельсієм. Нижче температура не опускається. Втім, літній сезон тут не дуже відрізняється від зимового. Просто температура трохи вища (30—35 градусів) та час від часу ллє тропічний дощ. Але це лише ще одна екзотика Таїланду — своєрідний душ просто неба. І річ не лише в традиційних для літнього сезону суттєвих знижках на проживання в готелях та спад цін. Просто тропічна злива створює особливий колорит.

Як і у більшості держав із глибокою культурою, у Таїланду є свої тотеми. Це передусім король, якого насправді щиро, без примусу люблять усі тайці. Коли дорогою їде хтось із членів королівської сім’ї, простому люду не дозволено користуватися надземними переходами, щоб жодна голова, не дай Боже, не була вище голів королівської родини. Тож усі смиренно чекають. Такі традиції дикі для нас, представників суспільства, в якому влада далеко не виступає дбайливим «батьком нації».

Утім, така пошана до королівської родини цілком виправдана. Важко сказати чи це заслуга нинішнього короля, але в останні десятиліття держава почала жити значно краще, досягла економічної стабільності. Нині річна інфляція тримається на рівні 0,7%, навіть незважаючи на коливання цін на нафту та зростання цін на сільськогосподарську продукцію через повені. Рівень зайнятості населення зростає, особливо в неаграрних секторах економіки. За правління нинішнього короля Таїланд почав експортувати текстиль, взуття, одяг, комп’ютери, комплектуючі тощо, тобто товари, вироблені руками населення, а не національні природні багатства.

З ініціативи короля запроваджується надзвичайно багато дієвих соціальних проектів. І це не показуха. Скажімо, сьогодні дуже небагатьом відомо, що поруч із екзотикою у цьому раю для туристів колись існували серйозні проблеми. У найпівнічнішій точці Таїланду, поблизу Чанграя, на кордоні з Бірмою та Лаосом мешкає багато гірських племен чисельністю близько трьохсот тисяч чоловік. Більшість із них поки що не мають паспортів, а у минулому заробляли на життя продажем наркотиків, вироблених із щедрих урожаїв тутешніх опіумних плантацій. Центром виробництва та транспортування наркотиків був Золотий трикутник — високогірна територія, де протікає річка Меконг та сходяться кордони Таїланду, Бірми та Лаосу.

Населення деградувало та вимирало, аж доки 1989 року принцеса-мати Срінагаріндра запропонувала запровадити Проект відновлення півночі. Величезні плантації маку знищили, а щоб місцеве населення не поверталося до шкідливого, але прибуткового заробітку, замість маку посадили горіхові та кавові сади. Нині селяни вирощують макадамі — горіхи, що нагадують фундук. Держава закуповує макадамі по 25 доларів за кілограм — ціна достатня для того, щоб не повертатися до старого бізнесу. За останні 15 років тривалість життя в регіоні, як і прибутки населення, значно зросла.

Нині колись відсталий гірський регіон півночі країни перетворюється на нову туристичну принаду. За розпорядженням принцеси, тут збудували королівську гірську резиденцію, музей та парк біля неї, що дає місцевим мешканцям нові можливості заробити, а туристам — мальовничі пейзажі. За десять кілометрів від королівської резиденції, біля Золотого трикутника нещодавно збудували величезний музей — Зал опіуму. Вхід до музею — це 137-метровий тунель, стіни якого декоровані барельєфами, що зображають наркотичні марення. У музеї в 16 залах та павільйонах надзвичайно цікаво, з застосуванням сучасних технологій викладено історію світової торгівлі наркотиками, експонується багато предметів, пов’язаних із вживанням опіуму. Музей поки що не відкрили для відвідування — треба дочекатися, коли його офіційно відкриє король Рама IX.

Поруч із музеєм протікає річка Меконг, перетнувши яку можна опинитися на території Бірми або Лаосу. На берег Лаосу пускають без будь-яких віз, але, на жаль, лише на 20—30 хвилин на прибережний базар. Через річку, на березі сусідньої Бірми, видніється казино — вони суворо заборонені в Таїланді з релігійних міркувань. Тож за бажанням місцеве населення може перепливти в гості на азартні ігри. Але туристам доведеться робити візу.

Як свідчить практика, традиційні потреби східноєвропейського туриста — це сонячні пляжі, SPA-масажі та покупки. Тож і обирають більшість із них південні курорти Паттайї, Пхукета, Самуї, островів Таїланду та, безперечно, Бангкок. Життя тут повністю відповідає тому, що зображено на яскравих туристичних картинках: золотисті пляжі, чиста блакить морської води, гамір нічного життя.

Та якщо вже вам удалося побувати в Таїланді, не полінуйтеся відвідати північні регіони країни — Чангмай та Чанграй. Тут, у тропічних гірських лісах поблизу Чангмая, розташований дивовижний буддистський храм Wat Pra That Doi. Якщо пощастить, то, помандрувавши трохи далі в гори, можна побачити, як живуть гірські племена, або ж повчитися веслувати на плоті вздовж гірської річки або покататися лісом на слонах. До місцевих туристичних розваг належить і навчання кулінарного мистецтва, адже в Чангмаї діє відома на всю країну кулінарна школа.

Звичайно ж, тут є традиційні нічні базари, на яких можна придбати все, що душа забажає: від різноманітних смажених комах, неймовірно смачних страв (тайська кухня справедливо вважається однією з найсмачніших у світі) до традиційних народних виробів. І все це — за низькими навіть для нас, українців, цінами. Саме тому часто радять їхати до Таїланду без речей, адже якісний одяг тут коштує значно дешевше, ніж у нас.

Таїланд вважається багатонаціональною державою — тут мешкають представники багатьох народностей, проте більшість, звичайно ж, складають тайці. 95% населення країни сповідує буддизм, що безперечно визначає національні традиції та правила поведінки. Наприклад, відвідувати численні буддистські храми слід у відповідному, не надто відкритому, одязі, а ввійшовши у храм, обов’язково зняти взуття. Вважається, що торкатися до голови людини, а тим паче старшої, не можна, адже голова — це вмістилище душі. Нетипово для місцевого населення привселюдно виражати свої емоції, особливо гнів та роздратування. Загалом у тайців багато незрозумілих європейцю правил, і з огляду на гостинність та пієтет, з яким тайці ставляться до інших релігій, перебуваючи в Таїланді, їх слід дотримуватись.

Загалом тайська культура вражає пишнотою непідвладних часу культурно-історичних пам’яток, які поєднуються з суперсучасними будівлями, і культових споруд, що сусідять зі скромним побутом простих людей. І що важливо — кожен знаходить в Таїланді те, чого шукає: чи то розкішні комплекси, де можна відпочити, чи можливість побути подалі від цивілізації та звичних проблем, у місці, де природа годує та зігріває без докладання жодних зусиль. Бо Таїланд — це найдоступніша та найбільш якісна екзотика, що здатна задовольнити будь-які туристичні забаганки.