Щоразу, збираючись у відпустку, відрядження, поїздку до рідних і друзів, ми прислухаємося до повідомлень синоптиків, нас цікавить, якою буде погода. А про значення прогнозу для льотчиків і моряків, мисливців і рибалок, будівельників, трудівників села, альпіністів, геологів, машиністів поїздів, водіїв-дальнобійників годі й говорити. Гарна погода — головна умова в їхній роботі. До того ж діяльність усіх людей, їхнє самопочуття і здоров’я залежать від погоди.
Як складається прогноз погоди на завтра? На три-чотири дні? Місяць? Рік? Що при цьому враховується? І взагалі, як це робиться? З цими запитаннями кореспондент «ДТ» вирушила в Український гідрометеорологічний центр і поставила їх начальнику центру Миколі КУЛЬБІДІ.
Древня проблема
— Для початку, — говорить Микола Іванович, — давайте пройдемося по центру, побачимо весь цикл його роботи.
І поки ми йшли східцями та коридорами, мій гід не гаяв і хвилини:
— Прогнозування погоди — древня проблема. За всіх часів вона вирішувалася по-різному. Дуже давно в результаті тривалих спостережень було встановлено ряд взаємозв’язків між окремими атмосферними явищами. Поступово одна за одною стали виникати прикмети щодо погоди. Для запам’ятовування їх часто римували. Це можна зустріти у творах Арістотеля, Вергілія, Плінія, Катона й інших давньогрецьких і римських письменників! У греків навіть були особливі календарі, висічені на кам’яних плитах. Їх встановлювали в громадських місцях приморських міст — на ринках, площах, у портах. І користувалися вони в людей великою довірою. Та й зараз кожен із нас знає: ластівки літають високо — буде сухо, сонце заходить за хмару — на дощ. Дуже багато пророкувань пов’язувалося з релігійними святами, наприклад, вважалося, що на Трійцю обов’язково має бути мокра погода.
На території нашої країни також давно ведуться спостереження за погодою. У листопаді ми відзначали 80-річчя створення Гідрометеорологічної служби в Україні і 230-річчя з дня початку перших систематичних інструментальних спостережень. В історії служби були і досягнення, і скрутні часи. Однак протягом усього її існування вдалося підготувати і зберегти головне багатство — високопрофесійних, відданих своїй справі фахівців. Нині в нашій системі у всій Україні трудиться близько 5,5 тис. працівників.
За архівними записами спостережень ми бачимо, що в природі усе змінюється. Сьогодні більшість прикмет вже не справджується. Тому прогнозування проводимо винятково на науковій основі.
Живий пульс служби
Ми входимо у великий зал, де встановлено шафи-стійки і щити, на яких блимають різнобарвні лампочки. Крізь монотонне гудіння трансформаторів і охолоджуючих вентиляторів час від часу чутно голоси операторів, які виходять на зв’язок.
— Це серце нашої служби, — із гордістю говорить Микола Іванович, — головний центр системи телезв’язку. Саме сюди надходять дані спостережень за всіма природними явищами метеорологічних, авіа-, аеро-, агрометеорологічних станцій. В Україні їх близько двохсот. І всі вони працюють за однією й тією ж програмою: вісім разів на добу, через кожні три години, у чітко визначений час передають інформацію в Український гідрометеорологічний центр, а також в обласні та регіональні центри.
— Це так важливо?
— Не просто важливо, а гранично важливо. Інакше неможливо зіставити отримані дані, визначити швидкість, інтенсивність того чи іншого погодного явища. Метеорологічні станції, як правило, розміщені в районних центрах, хоча, на жаль, не в усіх, а також у кожному аеропорту.
Понад 400 гідрологічних постів стежать за «поведінкою» рік, озер, лиманів, водоймищ. Агрометеорологічні спостереження з метою задоволення потреб сільського господарства здійснюються майже в 150 пунктах. Ведемо озонометричні та метеорологічні радіолокаційні спостереження за хмарами й опадами, намагаємося не припустити забруднення поверхневих вод, грунту, атмосфери.
У цьому центрі 38 каналів передач охоплюють усі наші обласні підрозділи, регіональні центри, а також замикаються на глобальну систему телезв’язку через світові метеорологічні центри. Таким чином, інформація про метеоспостереження надходить зі станцій і постів в Український метеоцентр і в лічені хвилини поширюється по всьому світу. Також ми отримуємо інформацію з Англії, Німеччини, Америки. Є канали на Кишинів, Мінськ, плануємо відкрити зв’язок із Прагою.
Україна є членом Світової метеорологічної організації, спеціалізованого агентства ООН, Світової служби погоди. Наша країна підписала кілька міжнародних конвенцій із питань гідрометеорологічних спостережень і спостережень за станом чистоти довкілля. Робота центру телезв’язку забезпечує оперативне виконання наших міжнародних зобов’язань.
Потім ми переходимо в інший зал — головний інформаційно-обчислювальний центр, де обробляються і сортуються понад 70 різних видів даних. Саме тут замикаються всі локальні мережі і знаходяться сервери баз даних, інтернет-сервери. Центр надає програмне забезпечення всім аналітичним підрозділам служби, підтримує роботу всієї комп’ютерної техніки.
Тут народжуються прогнози
Микола Іванович запрошує мене в центр аналізу і прогнозування гідрометеорологічних умов. У залі працює сила-силенна моніторів і осцилографів. На одних екранах миготять стовпчики і рядки цифр, якихось символів. Інші нагадують частину глобуса земної кулі, над яким ніби кружляє снігова заметіль. Десь завихрення щільні, десь майже прозорі, а місцями їх і зовсім немає. Вдивляюся в екран — точно, усе це відбувається на тлі карти. Видно меридіани та паралелі, назви великих міст не лише України, а й Європи.
— Саме тут, — говорить мій провідник, — і здійснюється прогнозування погоди. Ось ми спостерігаємо на екрані рух циклона. Це не що інше, як обмін потоків повітря. Атмосферне середовище саме по собі прагне до рівноваги, але всю його машину «пускає в хід» Сонце. Від нього до земної кулі надходять найпотужніші енергетичні потоки. Більша їх частина затримується атмосферою, а частина перетворюється, трансформується і перекачує мільйони тонн води випаром із поверхні морів і рік у хмари. А ті обрушуються зливами дощів, сніжними вихорами заметілей чи ураганами. Це результат неоднакового прогрівання поверхні Землі. Гори, поля, ліси, моря, ріки прогріваються по-різному, та й час остигання в них різний. Коли тепле повітря проникає в холодне середовище чи навпаки, виникають циклони, атмосферні фронти. Вони і впливають на погоду до зникнення неоднорідності.
Всі наші станції і пости фіксують зміну погодних умов — температури, атмосферного тиску, напряму і швидкості вітру, напрями руху циклонів тощо. Всі дані, що до нас надходять, ми зіставляємо й аналізуємо. За допомогою спеціально розроблених комп’ютерних програм ми отримуємо досить достовірний прогноз на той чи інший день.
Щороку наші прогнозисти складають близько 1,5 тис. оперативних інформацій і спеціальних доповідей, понад 6 тисяч щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, близько тисячі агрометбюлетенів, 80 тис. метеорологічних прогнозів, половину з них — спеціалізованих, тисячі штормових попереджень про небезпечні і стихійні гідрометеоявища. Це дає можливість своєчасно вжити заходів, щоб запобігти людським жертвам і матеріальним збиткам.
Чому іноді помиляються синоптики?
— Та все ж синоптики не завжди завчасно повідомляють про стихійні погодні ситуації — урагани, зливи, смерчі, повені (як на Закарпатті).
— Причиною повені були дуже сильні дощі, що йшли в Закарпатті кілька днів і призвели до різкого підняття рівня води. І вони не були непередбачуваними. Можливо, наші попередження були недостатньо вичерпними, завчасними, щоб люди могли своєчасно підготуватися.
Що стосується несподіваних стихійних лих, то тут, з одного боку, далеко не все можна спрогнозувати, оскільки рівень розвитку людських знань про навколишній світ не абсолютний. Людство ще далеко не все збагнуло як в галузі фізики, хімії, біології, так і в метеорології. І хіба можна говорити про стовідсоткову можливість виникнення того чи іншого атмосферного явища, якщо все в природі змінюється щомиті? До того ж передбачити смерч, ураган значно складніше, аніж зливу чи снігопад. Смерчі й урагани — явища дуже великої інтенсивності, але дуже маленького масштабу. Їхнє формування може відбутися між станціями і постами спостережень геть непоміченим. Адже скільки відомо випадків, коли на одній вулиці села вітер зірвав дахи майже з усіх будинків, а на сусідній — лише яблука і груші обтрусив.
Прогноз погоди має знати кожен
— Обсяг даних, — продовжує свою розповідь Микола Іванович, — дозволяє нам інформувати про фактичний стан і очікувані зміни в атмосфері та довкіллі органи державної влади й органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації, армію, населення. Ця інформація є важливим чинником, що забезпечує соціально-економічний розвиток, обороноздатність і екологічну безпеку країни. Адже гідрометеорологічні умови впливають на діяльність усіх видів транспорту, енергетичного комплексу, виробництво сільгосппродукції, будівництво, комунальне господарство. Прогнози, складені для різних категорій спеціалістів, ми розсилаємо кур’єрською поштою, передаємо по різноманітних каналах зв’язку. Їх публікує більшість друкованих в Україні газет, передають по телебаченню. На таких каналах, як «Інтер», «1+1», УТ-1, «Новий канал», ICTV, є спеціальні ведучі, «обличчя погоди» — Руслана Писанка, Олексій Дівєєв-Церковний, Ольга Мацієвська й інші.
І в нас є своя радіостудія, — начальник центру демонструє ще один кабінет, обладнаний під студію за всіма вимогами: зі звуконепроникними стінами, мікрофонами, передаючими приладами. — Звідси наші синоптики виходять у прямий ефір через радіо «Ера», «Промінь» й інші радіостанції зі своїми прогнозами. Хочу зауважити, що кожен із них сам складає текст, здійснює літературну обробку фактажу.
І як приємно, що населення України знає і любить наших синоптиків Надію Жук, Людмилу Савченко, Олега Христевича, Ольгу Носовську й інших.
Кажуть, що Шведська академія мистецтв, яка щороку присуджує премію за досягнення в галузі поезії та фантастики, двічі удостоювала спеціальної премії працівників Стокгольмського інституту метеорологічних прогнозів, які проявили у своїх прогнозуваннях погоди поетичну фантазію. Таких лауреатів у нас поки немає, але з тим, що багато наших синоптиків мають літературний дар, згодні багато радіослухачів.
Свої прогнози на кожний день ми записуємо також на комп’ютерний телефонний автовідповідач. Набравши у будь-який час доби телефонний номер 001, ви в цьому переконаєтеся самі. На нього надходить близько 15 тисяч дзвінків на добу.
Це хвилює кожного
Користуючись нагодою я запитала про те, що сьогодні в усіх на слуху:
— А чи правда, що нині спостерігається потепління клімату на всій Землі?
— Так, це правда. За час фіксованого спостереження за погодою, а це майже сто років, клімат уже потеплів на півградуса. З точки зору синоптиків це чимало, але нічого катастрофічного поки не відбувається. Якщо проаналізувати наш клімат, то зими в Україні стали теплішими, а температура влітку знизилася. А в Сибіру, наприклад, морози збільшуються і це тримає рівновагу. Адже висновки робляться за сумарними даними, а не шляхом порівняння одного року з іншим. Клімат — це поняття глобального масштабу, і складається він десятиліттями, на відміну від погодних показників місяця чи сезону. Характеристика місяця або року — лише суто метеорологічне поняття. Глобальне потепління — реальний етап розвитку Всесвіту. Чим це загрожує людству? Звісно ж, частішанням різних стихійних лих — тих же ураганів, повеней, бур. Можна лише уявити: якщо температура на Землі підніметься на 4 градуси, то це дійсно обернеться катастрофою. Почнуть танути льодовики, і велика частина суші опиниться під водою. У найближче десятиліття землянам це не загрожує, але зменшити вплив чинників, які ведуть до потепління, людство зобов’язане.
Проблеми синоптиків
— Миколо Івановичу, якщо відверто, адже є і проблеми?
— А в кого їх немає? Роботу свою будуємо відповідно до Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність», ухваленого 1999 року. Фінансуємося за рахунок коштів державного бюджету, а отже, нічим не відрізняємося від інших бюджетних організацій.
Для ритмічної роботи потрібні висококваліфіковані фахівці з обслуговування комп’ютерної техніки, супроводу програмно-технічних засобів, фахові програмісти. Але рівень заробітної плати не дозволяє утримувати таких спеціалістів більш, аніж два роки. Ідуть у комерційні структури, із зарплатами яких нам поки конкурувати не виходить.
По-друге, сьогодні нашу організацію не сприймають як єдине ціле. Хоча кожен працівник зобов’язаний керуватися згаданим законом України, але насправді кожен центр підпорядкований різноманітним департаментам Мінекоресурсів України, а це негативно впливає на роботу. Головне, що необхідно вирішити в першу чергу, — це надати нам права та функції юридичної особи, як єдиної служби в цілому.
І ще одна складна сьогодні проблема — фінансування. Державний бюджет забезпечує гідрометеорологічну службу лише на третину потреб. Вселяє надію внесення змін у Державну програму науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень і базової мережі спостережень за забрудненням довкілля, затверджених днями постановою Кабінету міністрів України. Виходить, у нас з’являться нові прилади і технології.
Ще сподіваємося, що парламент врахував наші побажання і при затвердженні Державного бюджету на наступний рік передбачив збільшення коштів на фінансування національної гідрометеорологічної служби. Попри всі труднощі, ми намагаємося для блага людей спрямовувати усі свої зусилля на те, щоб прогнози погоди були ще точніші.