Після прикрої поразки в першому відбірковому матчі проти поляків наша збірна була приречена грати в подальших поєдинках лише на виграш. Легко сказати! Один із супротивників став традиційно незручним, а якщо врахувати, що з другим — учасником Євро-2000 — довелося грати через чотири дні у вологому Осло, то стає зрозумілою вся складність такого завдання.
До виїзду у Вірменію наші футболісти готувалися грунтовно. Після фундаментального тестування на тренувальній базі в Кончі-Заспі та визначення оптимального складу виконавців на єреванському Республіканському стадіоні стартовий склад гостей був такий: Шовковський, Лужний, Несмачний, Головко, Ващук, Дмитрулін, Шевченко, Гусін, Воробей, Тимощук, Ребров.
Легко вгадувалася наступальна тактика господарів у перші хвилини поєдинку. Вірмени всім натовпом навалилися на оборону української команди, хоча до 20-ї хвилини більше тупцювали на підступах до штрафного майданчика, аніж створювали щось серйозне. Несподівано на 20-й хвилині спалахнула «зірочка» сумно відомого Шовковському Петросяна. Підкравшись на зручну позицію, півзахисник збірної Вірменії пробив удар у верхній кут — 1:0. А наприкінці тайму він же, використавши прорахунки в підстраховці оборони українців, проштовхнув м’яч у ворота — 2:0. Здавалося, йдучи на перерву з дефіцитом у два м’ячі, українці були приречені, в кращому випадку, на нічийний результат поєдинку, що, в стратегічному плані, було однозначно провалу. Але цього не сталося: коли секундомір арбітра відраховував останні частки секунд першого тайму, Шевченко зі штрафного удару запустив м’яч у самісіньку «дев’ятку» воріт Березовського — 2:1.
Після перерви досить швидко позначилася перевага гостей в загальнокомандному класі. Переграючи супротивника, українці створили цілу низку небезпечних моментів біля воріт «незручного» голкіпера пітерського «Зеніту» — Березовського. Та досить швидко кількість переросла в якість: спочатку Гусін богатирським ударом із дальньої дистанції поновив рівновагу, а через п’ять хвилин, отримавши вишуканий пас від Вороб’я, Шевченко подарував збірній своєї країни вкрай важливу перемогу — 3:2.
...Дві нудні нічиї, безвільно здобуті підопічними Нільса-Йохана Семба, наклали на обличчя норвезьких уболівальників відбиток меланхолії. Напередодні зустрічі провідні норвезькі газети в один голос аналізували психічний стан своїх форвардів Фло й Сульшара, які виступають в Англії. Обидва втратили бойовий приціл і вже тривалий час ніяк не можуть взяти ворота супротивників. До речі, про правильну вимову прізвища нападаючого з Манчестера. Мені вдалося з’ясувати, що його прізвище складається з двох слів: суль — сонце, шар — морський риф. Отож можна, не вагаючись, сказати, що предками Оле-Гуннара були горді біляві вікінги. Щоправда, останнім часом намітилася певна тенденція їх схожості на жителів екваторіальних регіонів нашої планети. Країну заполонили емігранти, що поміняли верблюдів на комфортні «мерседеси». Представники слаборозвинених країн не завжди ладять із законом. Але коли коректні норвезькі поліцейські, котрі більше нагадують виховательок із пансіону шляхетних дівиць, звертаються до порушників закону зі словами: «Ім’ям королеви Норвегії...», люди в чалмах і фесках недбало цідять: «Я визнаю тільки нашого шамана. А він живе в джунглях»...
Консул посольства України у Швеції, який також представляє нашу державу в Норвегії, Фінляндії та Данії, Андрій Семенчук — справжній енциклопедист по країнах Скандинавії. Три дні, проведені з нашим співвітчизником, допомогли краще дізнатися й зрозуміти корені норвезького добробуту. Країна експортує 66 відсотків природного газу на європейський ринок, а сама переважно користується електричною енергією. 53-річний король Гаральд сів на престол 17 січня 1991 року і повів нащадків вікінгів у соціально-економічний рай. Завдяки височайшій монаршій персоні Норвегія відклала на «чорний день» 41 мільярд доларів. Соціально-побутові умови норвежців значно перевищують рівень життя їхніх європейських сусідів. Тому обидва загальнонаціональних референдуми в 1972 і 1994 роках геть начисто відкинули запрошення вступити в Євросоюз.
Але від членства в УЄФА й ФІФА Норвегія, звісно ж, не відмовилася. Збірна цієї країни традиційно проповідує британський стиль зі скандинавським забарвленням. Практично, всі провідні гравці виступають на берегах туманного Альбіону, куди, до речі, дуже часто вилітають подивитися на гру своїх улюбленців незворушні з виду норвезькі «тифозі».
Напередодні матчу представник прес-служби Федерації футболу Норвегії Хард Харваг за- пропонував українським журналістам відвідати музей видатного норвезького дослідника Тура Хеєрдала. За 30 кілометрів від Осло в скляному склепі музею застигли навіки легендарні «Кон-Тікі» й вітрильник «Ра». Звертаючись до свого норвезького колеги, я вирішив покепкувати над ним:
— Гадаю, сьогодні ввечері в корпусі «Кон-Тікі» утвориться як мінімум одна пробоїна.
— Поживемо — побачимо. У нас у Норвегії вітер часто змінює напрямок, — філософськи зауважив Хард.
Порівняно з єреванським матчем, у складі гостей відбулася лише одна зміна: місце Тимощука зайняв його одноклубник Попов. За п’ять годин до початку поєдинку в штаб нашої національної збірної було передано найціннішу інформацію: норвежці гратимуть за тактичною схемою 4-5-1. А цим одним, висунутим уперед, буде не хто інший як Сульшар.
Початок поєдинку наштовхнув на думку, що наш голкіпер Олександр Шовковський усе ще не позбувся «словенського синдрому». Вибиваючи м’яч у поле після передач своїх партнерів, він тільки те й робив, що викладав його на ногу супротивнику. На щастя, це не виходило, і матч поступово перейшов у порівняно спокійне русло. Щоправда, наш голкіпер ще два-три рази давав можливість норвежцям закотити м’яч у порожні ворота, але ті не проявляли належної моторності й точності.
Українцям гольові моменти давалися не так прозаїчно. Їм доводилося створювати їх нелегкою працею. На 35-й хвилині Шевченко, розправившись із кількома опікунами, вивів на чудову позицію Гусіна, але тому довелося завдавати удару правою ногою. А це все одно що справляти малу нужду проти вітру...
Окрасою поєдинку став єдиний забитий у цьому матчі гол на 50-й хвилині. Дмитрулін, якщо не помиляюся, зробив, мабуть, єдиний у цій грі точний пас партнерові. Воробей набрав швидкість і перекинув м’яч на груди Шевченку. Андрій просто й елегантно реалізував епізод — 1:0. Дві виїзні перемоги дозволили українцям завершити сезон гідно із шістьма очками та другим місцем у своїй відбірковій групі. Наші головні супротивники — поляки — зіграли внічию на своєму полі зі збірною Уельсу — 0:0, а білоруси вдома переграли вірменів — 2:1.