Опитування 45 тис. осіб, які живуть у 47 країнах світу, показало, що людство загалом схвалює процес глобалізації. Більшість опитаних підтримують вільну торгівлю, вільні ринки і діяльність транснаціональних корпорацій. Головними причинами для занепокоєння є нерівність, загрози довкіллю і національній культурі, а також проблема імміграції.
Pew Research Center проводить такі дослідження кілька років поспіль. Порівняння їх результатів свідчить, що жителі країн Заходу нині менше захоплені вільною торгівлею. У нових гігантах світової економіки — Індії та Китаї — ці явища, навпаки, викликають схвалення. У державах Східної Європи і Латинської Америки стала більш популярною ідеологія вільного ринку — на думку опитаних, капіталізм здатен забезпечувати їм та їхнім країнам вищий рівень добробуту, ніж інші економічні системи. Приміром, у США 59% населення підтримують вільну торгівлю, 45% — діяльність іноземних компаній на американському ринку, 71% — ринкову економіку. Для Росії ці показники дорівнюють, відповідно, 82, 46 і 53%, для України — 91% (торгівля), 47% (іноземні компанії) і 66% (вільний ринок).
В усіх державах (і бідних, і багатих) більшість населення виступає за те, щоб влада використовувала певні механізми, які б обмежували приплив іммігрантів у країну. Ще одне спостереження: люди, яких тривожить втрата їхніми суспільствами національної самобутності, також є найбільш переконаними противниками імміграції. Цікаво, що антиімміграційні настрої найсильніші в одній із найбідніших країн світу: на Березі Слонової Кістки 94% опитаних виступають за зменшення імміграції. З індустріально розвинених країн до іммігрантів найпозитивніше налаштвані Швеція (43%) і Канада (35%). На іншому полюсі перебуває Італія (практично ніхто з опитаних італійців не висловився на підтримку імміграції). У США 75% населення виступають за запровадження до іммігрантів обмежувальних заходів, 23% — проти цього. У Росії, відповідно, — 72 і 23, в Україні — 63 і 32%.
Цікаво розподілилися думки щодо релігії в сучасному суспільстві. У державах Азії, Африки та Близького Сходу більшість населення впевнена в тому, що віра в Бога необхідна для підтримання високого рівня суспільної моралі. В Європі, навпаки, пріоритетною є думка, що мораль може підтримуватися і без релігії. Роль релігії особливо велика в «бідніших» державах — винятками з цього правила є «багаті» США і Кувейт.
Більшість населення світу підтримує демократичні цінності, такі як релігійна свобода і незалежна юридична система. Проте диявол приховується в деталях. Попри те, що багато жителів країн, які розвиваються, переконані в тому, що їхнім країнам цілком пасує «західний» стиль демократії, вони звертають увагу на інше. Приміром, вибираючи між сильною демократією та процвітанням, більшість у 14 із 36 країн, які розвиваються, вибрали б процвітання (у країнах Заходу першість належить демократії). У мусульманських країнах і Росії більшість жителів упевнені, що для вирішення національних проблем у першу чергу потрібен сильний лідер, а не демократична система влади.
В усіх країнах більшість населення виступає за те, щоб і хлопчики, і дівчатка здобували освіту. Однак у декількох мусульманських державах — Пакистані, Кувейті, Бангладеш, Палестинській Автономії тощо — більшість переконана, що чоловіки за визначенням є кращими політичними лідерами.