Смертоносний шквал пронісся над футбольними полями України. Ми втратили найдорожче — засновника футбольної культури країни Валерія Лобановського. Майбутнє в мороку, тому що немає постаті, яку можна порівняти з ним за масштабністю. Світом правлять особистості. Творчі ідеї Лобановського правили в східному краї Європи близько 30 років. Усім своїм життям він спростував постулат, який здавався непорушним, що у своїй батьківщині пророка немає...
Граючи на своєму стадіоні проти «Таврії», кияни, звісно ж, усіма думками були там, у Запоріжжі, де лікарі боролися за життя Майстра. Тому я не можу дорікнути їх у тому, що вони не змогли зламати опір кримчан. Адже не випадково кажуть: біда сама не ходить, а з собою ще й горе водить. М’яч так і не перетнув лінії воріт жодного із суперників.
Нульова нічия дала шанс донецькому «Шахтарю» скоротити відставання з чотирьох очок до двох. У рідних пенатах гірники без особливих хвилювань переграли маріупольський «Металург», наблизившись на дистанцію «однієї перемоги» до біло-блакитних. Апофеозом сезону стане очний поєдинок у фіналі Кубка країни 26 травня на арені «Олімпійського». Через тиждень підопічні Невіо Скалі зіграють із дев’ятиразовими чем-піонами України на своєму полі.
Тим часом минулої суботи у футбольному житті країни сталася подія з розряду сенсаційних. Контрольно-дисциплінарна комісія ФФУ прийняла безпрецедентне рішення: результат поєдинку команд першої ліги «Борисфен» (Бориспіль) — «Полісся» (Житомир) анульований. Житомиряни на цьому втратили три переможних очки, а їх суперник — 3 тис. у.о. Формулювання прийнятого рішення звучить так: «Матч проходив без спортивної боротьби й зі зневагою до інтересів глядачів».
Експертна комісія не визнала даний поєдинок «договірним». Адже лише попередня змова сторін у принципі й могла б стати основою для прийняття настільки суворого рішення. Рішення КДК виглядає абсурдним. Це все одно, що в суді визнати людину невинною, але покарати на підставі того, що представнику Феміди не сподобався колір черевиків, у яких той з’явився на слухання. Цікаво, що бюро ПФЛ розглянуло перипетії матчу «Борисфен»—«Полісся» і не знайшло в ньому «складу злочину». Для визначення такого необхідна доказова база. Візуальна оцінка подій на полі неможлива. Валерій Лобановський, класик, який пішов від нас, не брався оцінювати гру, виходячи з сього-хвилинних вражень, і вже жодною мірою не довіряв відеозапису, вимагаючи для аналізу техніко-тактичні вирахування. Якщо перефразувати латинське прислів’я, то в даному випадку виходить: Юпітер не дозволяв собі того, що для бика — вольниця.
До речі, і в минулих, і в нинішніх сезонах можна назвати цілу низку матчів, які пройшли, м’яко кажучи, без спортивної боротьби з ухилом «на договірні зобов’язання». Для прикладу варто пригадати матч ЦСКА—«Прикарпаття», який відбувся 16 червня 1998 року. Вболівальники, які втомилися обурюватися відсутністю спортивної боротьби, кидали недвозначні репліки на адресу учасників комедії, а потім просто залишили трибуни. Так «Прикарпаття» продовжило прописку у вищій лізі, проте в цілому це команду не врятувало. Не можу сказати, що й у поєдинку «Арсенал»—«Динамо», який відбувся 21 квітня нинішнього року, іскри боротьби освітлювали футбольне поле. Усе відбувалося якось по-домашньому: мило та спокійно. А оці-нки, виставлені інспекторами матчів у Києві як чотири роки тому, так і нинішньою весною, поступаються «успішності» представників «Борисфена» та «Полісся». Здається, причини скрупульозного вивчення матчу в Борисполі варто шукати в наростаючій конфронтації між ФФУ і ПФЛ. Національна федерація здатна «проковтнути» професіональну лігу, щоб у вітчизняному футболі не залишилося «порушників спокою». Ситуація по-дібна до байки Крилова «Вовк та ягня». У даному випадку в ролі голодного хижака виступає ФФУ. А ось ПФЛ не бажає змиритися з роллю беззахисного ягняти. І її можна зрозуміти. Адже не її провина, що вовку хочеться їсти...