UA / RU
Підтримати ZN.ua

Пристрасті за еколі

У ряді європейських країн уже заявили про десятки смертей та сотні отруєнь, а також про випадки тяжких захворювань на діарею з багатьма ускладненнями.

Автор: Лілія Соколова

У ряді європейських країн уже заявили про десятки смертей та сот­ні отруєнь, а також про випадки тяжких захворювань на діарею з багатьма ускладненнями. Вину­ватниця хвороб - маленька (2 мкм) кишкова паличка Е. колі (Escherichia coli), яка потрапила в організм людини разом із немитими овочами та фруктами. Якби мікроби, що нас оточують, були не такі малі, ми б їх бачили й пам’ятали про необхідність захищатися: ретельно мити овочі та фрукти перед вживанням!

Проте зі згаданою бактерією не все так просто. Річ у тім, що вона для нашого організму не є чимось абсолютно далеким. Її штами вільно живуть у шлунково-кишковому тракті й навіть виконують корисну роль: беруть участь у переробці їжі та продукуванні вітамінів групи В і К. Чо­му ж доходить до інфікування? Від звичайної діареї, хоча й не дуже небезпечної, але здатної призвести до серйозного виснаження та зневоднення, до більш тяжких наслідків. Так, токсини кишкової палички у випадках фатальних отруєнь іспансько-німецькими огірками викликали запалення шлунка й тонкого кишечнику, сечостатевої системи, пошкодження червоних кров’я­них клітин і тяжку ниркову недостатність. А коли переставали функціонувати нирки - люди помирали від отруєння всього організму.

- Кишкові палички - ос­нов­ний вміст кишечнику людини - у співвідношенні з бактеріями становлять 80 до 20, - пояснює лікар-дієтолог Борис Сачко. - Але і бактерії, і кишкові палички мутують. «Конт­растний душ», тобто лужні умови в порожнині рота, завдяки чому наша слина має бактерицидні властивості, кисле середо­вище у шлунку й лужні умови дванадцятипалої кишки для більшості бактерій згубні. Це не стосується кишкової палички, яка мутувала і штам якої стає агресивним та стійким до травних секретів людини. Якщо вона потрапила в травну систему,
організму практично з нею не впоратися.

Чим тепліше на вулиці, тим пильнішими ми мусимо бути

- Важливо не допустити харчових отруєнь, а тому слід завж­ди пам’ятати про дотримання основних правил гігієни. І чим тепліше на вулиці, тим пильніши­ми ми мусимо бути, - каже Бо­рис Глібович. - Висока температура навколишнього середовища сприяє розмноженню бактерій, до того ж люди влітку більше спо­живають сирих продуктів: зелені, овочів, ягід, фруктів, - щоб оздоровитися. І забувають про бак­терії та паразитів. Ніхто не мо­же дати стовідсоткової гарантії, що продукт їх не містить, навіть якщо він зі своєї «рідної» присадибної ділянки, - там також літають пташки й бігає живність.

Перша традиційна рекомендація лікаря: перед споживанням їжі необхідно мити руки. Тут особливо важливе перше слово - «перед» споживанням їжі. Бо зазвичай прийшов з вулиці, неначе руки помив, покрутився туди-сюди, але ж і приміщення не стерильне. Необхідності мити руки дуже часто немає - перестаравшись, можна заробити великі турботи: від місцевого дисбактеріозу до дерматитів, від чого інколи потерпають хірурги, чиї руки постійно контактують із хімічними розчинами, - аж до неможливості працювати за фахом.

Овочі і фрукти бажано максимально обробляти термічно

- Багато хто уникає термооб­робки, розраховуючи отримати більше вітамінів, - розповідає Борис Сачко. - Але ж це домисли, що під час приготування овочів руйнується тільки вітамін С. Інші, наприклад групи В, - термо­стабільні. При тепловій обробці - звісно, якщо не обвуглювати їжу на сковорідці (в такому разі всю цінність продукту буде зведено нанівець) - кількість вітамінів не змінюється. Воду ж більше, ніж на сто градусів, не нагрієш.

При споживанні приготовлених овочів і фруктів засвоєння корисних речовин підвищується, тому що всі корисні речовини в рослинах перебувають усередині клітин. Зовні рослинна клітина містить целюлозу - фактично вона загорнута у паперову оболонку. А папір у травній системі людини не перетравлюється.

Для отримання корисного з рослин є тільки три основних шляхи. З механічних перший дуже трудоємний - довго пережовувати. Додаткова користь такої процедури - заспокоює, не треба витрачатися на ліки, однак тривалі одноманітні рухи людину отупляють. Ще один механічний спосіб - соковижималка. Але, як свідчить досвід моїх пацієнтів, користуються нею зрідка. Є метод обробки овочів та фруктів бактеріями - квашення, соління, внаслідок чого вітаміни й мікроелементи також стають доступними. Однак кислоти, які утворюються при цьому, подразнюють нирки. Тут важливо не перестаратися. Зловживання квашеним і солоним призводить до сольового діатезу, пієлонефриту, сечокам’яної хвороби, простатиту в чоловіків.

Тому найпростіший і найкорисніший, на мій погляд, спосіб - овочі тушкувати. Тоді вони про­ходять по кишечнику як сорбенти. Наприклад, з’їв тушкованої капусти, закусив копченою ковбасою, капуста забере хімію з ковбаси, і людина постраждає менше. Якщо ту ж таки ковбасу з’їсти з сирою капустою - вся ковбасна хімія в організмі залишається. Термічна обробка не тільки охороняє від бактерій та кишкової палички, а й зменшує екологічну небезпеку продуктів харчування, а заодно й медикаментів.

Кишкова паличка - з одного боку, холера - з іншого

Літо - пік інфекційних захворювань, наприклад вірусних гепатитів серед дітей, особливо у серпні-вересні, оскільки в гепатитів інкубаційний період до півтора місяця. Ця інфекція також фактично харчова. І тут важливо насамперед дотримуватися правил гігієни. Як і з холерою, з якою насправді боротися простіше, ніж із кишковою паличкою, вважає Борис Сачко.

- Холера, у принципі, досить нестійка до навколишнього сере­до­вища. Ультрафіолет її вбиває практично відразу. Нагріван­ня також. Але хочеться з’їсти си­ре яблуко, кавун, їх не звариш. Або викупався в брудному морі, сьорб­нув водички. Та є спосіб про­філактики захворювання. Цей дуже ефективний метод відомий із часів віденських лікарів. Лікарі Відня, перш ніж іти до своїх пацієнтів, обов’язково їли м’ясо. Річ у тому, що м’ясо по­дразнює слизову шлунка і таким чином підсилює секрецію шлункового соку. М’ясо в шлунку перетравлюється довго, кілька годин, навіть якщо холера «проскочила» в шлунок, у кислоті вона гине, і людина не захворіє. Звідси, ймовірно, походить вислів «жодна холера не пристане».

За словами пана Сачка, існує багато так званих народних способів запобігання інфекції. На­прик­лад, заварювати деревій, настоювати волоські горіхи - «перетинки горіхів настояти на горілці, вживати по ковтку перед споживанням їжі - дуже згубний засіб для патогенних бактерій».

Але головна порада лікаря - дотримання правил гігієни. Вони лежать в основі принципів «Де­ка­логу здорової кухні», допомагають нам правильно поводитися із всюдисущими мікробами й зберегти наше здоров’я. Насамперед це:

- мити руки перед споживанням їжі, перед приготуванням їжі та після відвідання туалету;

- сирі продукти класти в холодильник, м’ясо й рибу - у морозильну камеру відразу по приході з магазину;

- не використовувати одні й ті самі кухонні дошки для сирих і готових до вживання продуктів;

- захищати їжу від комах, завжди тримати сире м’ясо окремо від продуктів, готових до вживання;

- мити фрукти й овочі у проточній воді, причому гарячій - вище 60 градусів, помідори ошпарювати, з огірків знімати шкірку;

- уникати вживання непастеризованого молока, сирих яєць і напівсирого м’яса;

- не залишати їжу у спекотні дні поза холодильником більш ніж на годину;

- рани й порізи на руках, перш ніж торкатися їжі, заклеювати пластиром.