«Усе відбулося якнайкраще! Вражень — море, фотографій і відео ще більше! Найкрутіше було в ресторані. Тамадою була зовсім молоденька дівчинка, DJ ставив різну музику, але можна було замовляти свою. Їжі теж було завалися, але багато людей не їли, тому що пили...» Власне, ось так, із першого погляду, досить важко сказати, на якому саме святі чи події побував автор цих рядків, якими однаково легко можна охарактеризувати і святкування дня народження, і корпоратив, і популярну сьогодні лінію презентації молодіжних товарів та послуг. Насправді ці спогади належать випускниці однієї з київських шкіл, яка відсвяткувала свій випускний за вже класичним сценарієм: атестат, сукня і шпажка від шашлику. Попсові форми міцно вкоренилися в освітній сфері. Сьогодні ми спробуємо зрозуміло, без розчулення та носової хустинки, розповісти про особливості святкування столичного випускного, від якого більшість загальноосвітніх шкіл Києва дистанціюється відразу ж по закінченні офіційної частини торжества.
Будь-який випускний — це насамперед велике сімейне свято, у якому хоче взяти участь уся сім’я. Звідси — пошук місця та відповідної програми проведення. Якщо наприкінці 90-х більшість загальноосвітніх шкіл Києва використовували для шкільного торжества актові та спортивні зали, то сьогодні всю «салатну» частину, приправлену музикою й танцювальними па, винесли далеко за їхні межі. На щиру радість випускників, вікна їдалень змінили інтер’єри ресторанів. Втім, до виходу в останні середньостатистичній родині доводиться готуватися заздалегідь. За цьогорічні розважальну частину і частування родині з трьох осіб доведеться викласти близько 1500 гривень. Як правило, критерій для вибору ресторану — не лише ціна й розміщення, а й кількість залів — як мінімум, їх має бути два: один — для щасливих випускників, другий — для не менш щасливих учителів та батьків. Із цілком зрозумілих причин молодь воліє відпочивати і розслаблюватися не у присутності батьків. Адже і Дашу хочеться обняти, і любимого Сашка поцілувати.
Оскільки сучасна школа самоусувається від організації випускного, всі нитки керування ним сходяться до рук батьківських комітетів. Найбільш згуртовані класи вже з вересня починають збирати щомісячні внески, підшукують ресторан, продумують карту напоїв і узгоджують меню, загалом — прораховують усе до дрібниць.
Мало який столичний випускний обходиться сьогодні без ведучого. Варіант «посиділи — поїли, встали — потанцювали» вже не приваблює нікого. Перехід на новий щабель хочеться відсвяткувати як казку. Може, саме тому особа ведучого випускного вечора така важлива — він має вносити елемент чарів. Як правило, цей ефект досягається втаємниченням в «інтимні» моменти життя класу, де завжди є місце розіграшу і незлостивим балощам. Середня ціна за такі послуги — 500—700 гривень. У принципі, це більш ніж скромна плата за те, аби ще раз зануритися у світ контрольних і дитинства, згадати про перший квест або обіграти історію захованого свого часу класного журналу. Щедрим доповненням до цих спогадів стануть, звісно ж, відеоматеріал і традиційні альбоми. Мабуть, тільки їх, та ще зустріч світанку, можна зарахувати до традиційних елементів святкування київського випускного. Решта форм стали дуже індивідуальними. Щоб зрозуміти, про які елементи йдеться, «ДТ» вирішило провести невеличке опитування і розіслало у 14 різних навчальних закладів Києва (гімназії, ліцеї та загальноосвітні школи) два такі запитання: 1. Яким буде цьогорічний шкільний випускний у вашому навчальному закладі? 2. Скільки коштуватиме випускникам та їхнім батькам участь у шкільному святі? На жаль, практично всі директори відповіли в офіційному ключі, написавши щось на кшталт «відповідно до указу такого-то після вручення атестата вся відповідальність школи за випускників знімається. Крапка». Лише два навчальних заклади — ліцей «Наукова зміна» і гімназія «Києво-Могилянський колегіум» — не побоялися дати відверті відповіді. «Урочиста частина випускного вечора, — розповідає заступник директора гімназії «Києво-Могилянський колегіум» Тимур Оратовський, — за традицією, відбудеться в актовій залі Національного університету «Києво-Могилянська академія» 20 червня 2008 року о 17.00. Перед цим на свято останнього дзвоника випускники попливуть пароплавом у напрямку Трипілля, малої батьківщини Ліни Костенко, місць бойової слави отамана Зеленого, Тарасової гори. Деякі діти, за бажання, спільно з батьками (без адміністрації та вчителів) після урочистостей підуть у «кнайпу» на святкову вечерю.
Екскурсія на пароплаві коштуватиме 150 гривень; вечірня сукня і костюм залежатимуть від фантазій та можливостей батьків; гелієві кульки, стрічки, випускні альбоми і компакт-диски про шкільне життя потягнуть із батьківського гаманця 150 гривень. А ще в нашому навчальному закладі є чудова традиція: кожен випуск дарує школі свій малий прапор із гербом гімназії (вартість прапора близько 100 гривень)».
Директор ліцею «Наукова зміна» Марія Лисенко: «Вечір буде урочистим, святковим, зворушливим, із врученням грамот, дипломів переможцям всеукраїнських олімпіад і конкурсів. Він відбудеться 20 червня 2008 року в актовій залі ліцею. Після урочистої частини, вручення атестатів та привітання батьків і дітей — прогулянка вечірнім Києвом і зустріч світанку. Участь у ліцейних урочистостях дорівнює вартості кульок, квітів, випускних убрань, послуг перукаря, візажиста. Для кожної сім’ї сума витрат індивідуальна і залежить від їхніх матеріальних можливостей та амбіцій».
Амбіції, звісно ж, бувають дуже різні. Якщо говорити про вбрання, то в елітних (читайте — закритих) школах це костюми від Вороніна і сукні від Караванської, тоді як у звичайних сш переважатимуть ручний покрій та святошинсько-троєщинські моделі. Сьогодні, напередодні свята, у кожному третьому столичному виданні можна знайти готові стовпчики арифметичних підрахунків, пов’язаних із можливими витратами «випускної сім’ї». У цьому ми не будемо повторюватися. Скажемо лише, що дівчинка із сім’ї з середнім рівнем достатків буде одягнена в симпатичну сукню від 700 гривень. Приблизно стільки ж коштуватиме й костюм для сина-випускника. А ось до зачіски і макіяжу батькам кожної «королеви» доведеться виявити підвищену увагу. 20 червня вечірня зачіска в салонах краси зі спальних районів коштуватиме від 200 до 300 гривень, а мейк-ап — від 75 до 200. Але багато що все одно залежить від підрахунків. Не хочеться акцентувати увагу, однак неможливо не визнати, що краса форм будь-якого випускного сьогодні безпосередньо залежить від коштів. І річ тут навіть не в тому, у кого яскравіше сяйво камінців чи душевніша атмосфера. Відсутність традицій і яскраве соціальне розшарування накладає свою печать на все — навіть на витіювату красу візерунків цього свята, яке завершує шкільний цикл. Я знаю, що чимало випускників цього вечора із задоволенням виїхали б за Київ в оздоровчі комплекси або на турбази, щоб спокійно відпочити день-два. Але середньостатистична родина навряд чи зможе підняти такі витрати. Ось і виходить, що навіть у межах одного класу одні йдуть із батьками в кав’ярню або ресторан, інші — на природу, треті — вирушають у нічний клуб, а четверті — обмежуються галасливими прогулянками по нічних і передсвітанкових вулицях. Мало хто спромігся запитати в самих дітей, де і як вони б хотіли провести свій випускний вечір. Питання «з батьками чи без» не обговорюється ніколи, а найменші спроби відійти від традиційної лінії святкування відразу ж наштовхуються на проблему організатора. Кому треба — той і робить. Знайоме? Оскільки така особа трапляється не завжди, батьківському комітету раз у раз доводиться звертати на торований шлях, уздовж якого стоять бари, ресторани і кав’ярні.
Фетишем сучасних випускних компаній можна назвати моду на престижні актові зали, масштаб і оздоблення яких мають максимально відповідати офіційній церемонії вручення шкільних атестатів. На сьогодні чимало київських шкіл воліють наймати розкішні конференц-холи або дворівневі зали, а не вмлівати у 30-градусну спеку на старих стільцях рідного актового залу, де немає ані мармурових фавнів, ані мережива глиняних квітів, ані освіжаючого гудіння прихованого від сторонніх очей кондиціонера. Напевно, тільки бабуся, подивившись на фото своєї внучки, яка стоїть на старій шкільній сцені, може розчулено сказати: «Треба ж, у моїй школі нічого не змінилося». Дух часу не спантеличує деякі навчальні заклади, тому адміністрації шкіл змушені йти на хитрість, аби врятувати естетичний бік свята шкільного випускного.
Отже, достеменно дізнатися про особливості святкування столичного випускного нам так і не вдалося. Ми хотіли показати, куди саме рвонуть київські випускники в день свого «звільнення», але знайшли їхні сліди на дорогах у десятки різних
місць. Ми хотіли доторкнутися до традицій, а натомість наштовхнулися на звичку, поставили за мету вивести щось середнє, а у відповідь отримали тільки голі цифри. Навіть за найскромнішими підрахунками, родині з трьох осіб на випуск своєї учениці чи учня знадобиться близько 3 тис. гривень. Сліпучі усмішки і хороший настрій тепер коштують дорого. Але шкільний випускний — це не мелодія самотньої флейти, а все ж таки океан звуків, у якому переливається і звучить кожна окремо взята сім’я. Щиро вітаємо всіх випускників із чудовим святом!