До чергового, уже дев’ятого, «Кубку Дерюгіної» у Києві правила художньої гімнастики зазнали такого, чого жодний вид спорту не витерпить. Раніше граничною оцінкою була «десятка», від якої й танцювали убік зменшення чи навіть певний час — збільшення. Коли «десятки» почали одержувати від щедрих суддів мало не всі учасниці фіналів, на обрії з’явилася необхідність реформ. І вирішили збільшити кількість елементів кожної композиції, і, відповідно, судити не з десяти балів, а з тридцяти. Від цього легше не стало ані суддям, ані тим більше учасницям. Постраждала краса, як це вже трапилося у фігурному катанні, де нині йде змагання зі стрибків у висоту з піруетами. Років тридцять тому, хильнувши зайвого, телевізійний коментатор уже коментував змагання найсильніших фігуристів таким чином: «Данцер їде, оп-ля! Стрибнув». І так далі. Тепер це «оп-ля!» стало сутністю того, що відбувається, а все інше — паузою. Хто більше настрибає, той і на коні. Подібне може статися й у «художниць», де вигадати музику з биттям у барабан тридцять разів під кожен елемент уже неможливо, отже незабаром один барабан зі всього оркестру й залишиться, а гімнастки з відповідним барабанним виразом прекрасних облич зосереджено крутитимуть свої морські вузли, занепокоєні лише тим, який елемент пішов — 29-й чи 17-й, і чи бува не пропустили одинадцятий?
Усе це розмаїття сумних думок налетіло на мене в зв’язку з традиційним турніром у Палаці спорту. Їй-Богу, не брешу — задовго до змагань знав, що дві медалі з окремих вправ одержать наші, а дві — росіянки, якщо останні будуть у найсильнішому складі. Такий уже це дивний вид спорту, де медалі розписують заздалегідь, як перед якоюсь битвою. І не могло цьому зашкодити ані потепління на вулиці, ані трансформація правил. Адже правила можна змінити, а де взяти нових суддів з якою-небудь мораллю XXI століття? І зашкодити розписаному не могла навіть та обставина, що наша Тамара Єрофєєва заплуталася в предметі, який крутила, під назвою «скакалка», і не можна було навіть оголосити її оцінку — просто в підсумку вона виявилася першою у цій заплутаній ситуації. І, звісно ж, укотре за дев’ять минулих Кубків з’явилася всюдисуща росіянка Ірина Віннер і з цим фактом не погодилася. А ніхто її й не запитував! Змагання пройшли, усе було чудово — абсолютна першість залишилася за Аліною Кабаєвою, друге місце — за Іриною Чащиною, наша Ганнуся Безсонова виграла третє місце в також нашої Тамари Єрофєєвої, виконавши краще від усіх і вправи з обручем. А через рік — десятий «Кубок Дерюгіної». Краса! |