Як завжди, цієї осені перший дзвоник пролунав не для всіх, хто складав вступні іспити.
Що робити, якщо абітурієнт недобрав один чи два бали? Когось з учорашніх школярів чекає служба в армії, хтось намагається влаштуватися на роботу (а без освіти беруть неохоче), хтось сподівається «перекантуватися» ще рік за батьківською спиною...
Скоріш за все вашій дитині, яка не подолала вступного бар’єра на бюджетне відділення, запропонують платне навчання. Навчання за контрактом, тобто за гроші, — дороге задоволення. Не кожна сім’я може потягнути таку ношу.
Саме в такий момент багатьох батьків відвідує думка про кредити на освіту.
Освітнє кредитування — малознайоме поняття для українців. На Заході воно популярне вже не один десяток років, а система надання кредитів на освіту добре налагоджена й ефективно працює. Ризик за неповернення кредиту бере на себе держава, адже студент може покинути ВНЗ, погано навчатися, піти в армію, завести сім’ю — об’єктивних причин багато.
Європейські та американські банки охоче вкладають гроші в освітні кредити. Наприклад, у США відсоток на таку позичку становить 3—6% річних, а повернути всю суму потрібно протягом десяти років після закінчення інституту. У Німеччині відсотки ще нижчі — від двох до п’яти, до того ж студенти з малозабезпечених сімей відсотки взагалі не сплачують. У Швеції термін повернення не обмежений, а відсоткова ставка взагалі мізерна — 1,5 — 2% на рік.
Цікаво, на що можуть розраховувати студенти в Україні?
Розбиваємо бабусину скарбничку!
Психологи стверджують, що непопулярність кредитів на освіту в Україні пояснюється нашим менталітетом: брати в борг, та ще й у банку, українці не люблять.
Крім того, середньостатистичний українець боїться потрапити в кабалу, а саме такою він вважає освіту в кредит.
От і виходить, що, коли виникає потреба платити за навчання, у хід іде «бабусина скарбничка»: батьки горе-студента пускають шапку по колу серед рідні — у своїх брати не так соромно й боязко...
Твердження, що освіту можна здобути безплатно, є, на думку педагогів, глибоко помилковим.
— Через наші приймальні комісії проходять абітурієнти, які із завидною наполегливістю намагаються вступити на бюджетне місце по кілька років поспіль — розповідає викладач Олена Руденко. — Шкода цих дітей і їхніх батьків, оскільки причин для «непроходження» вступного бар’єра може бути багато: брак знань, хвилювання на іспиті, просто невдалий білет. У кожну таку спробу вступити до ВНЗ вкладено чималі кошти. Найчастіше абітурієнт готується з репетитором, та ще й із ВНЗ, а їхні гонорари не всім батькам по кишені. Багато вступників оплачують навчання на підготовчих курсах, та й підручники сьогодні коштують дорого. Якщо підсумувати всі ці витрати, то вийде значна сума. Тому якщо в тат і мам є якісь сумніви в конкурентоспроможності своєї дитини — краще відразу брати кредит і навчатися на платному відділенні...
Аби переконатися в тому, що охочих узяти кредит на освіту аж ніяк не зустрічають із розпростертими обіймами, було достатньо відвідати кілька відомих банків. Усюди, куди я звернулася з відповідним проханням, відповідали, що цільових кредитів на освіту банк не видає...
І тільки в банку «Надра» мене нарешті порадували: для отримання кредиту на освіту потрібно надати паспорт, ідентифікаційний номер, довідку про доходи за півроку (найчастіше батьків), а також контракт із ВНЗ. Надавши всі ці документи, ви отримаєте жадану суму або на руки, або щомісячними перерахуваннями. До речі, цей кредит можна погасити достроково...
Невже тільки один банк іде назустріч студентам?
Виявилося, що винна в усьому хибна постановка питання.
Більшість українських банків справді не видають цільових кредитів на освіту, але аж ніяк не проти полегшити життя абітурієнтів і їхніх батьків шляхом видачі так званих споживчих кредитів.
Використати цю позичку на ремонт, відпочинок чи освіту — справа самих громадян.
У банку «Аваль» подібний кредит назвали «гроші на будь-що», в ОTP-банку — споживчим кредитом. Директор одного з регіональних відділень Сведбанку Олена Ларцева розповіла про цю позичку більш докладно:
— Ми не маємо права вимагати в клієнтів звіт про цільове використання споживчого кредиту, але влітку і з настанням осені до нас часто звертаються батьки, які хочуть дати своїм дітям платну освіту. Для отримання такого кредиту потрібно надати стандартний набір документів — паспорт, ідентифікаційний номер, довідку про доходи. Кредит видається без застави на суму до 15 тис. гривень із терміном повернення до трьох років і під 3% щомісячних. Його оформляють упродовж одного дня...
Як бачимо, особливих проблем з отриманням грошей на освіту немає. Розмір позички дає змогу оплатити три роки навчання у ВНЗ регіонального рівня, якщо не брати до уваги зростання інфляції. А от сплачувати щомісяця 792 гривні (це фіксована сума з відсотком у Сведбанку, розраховану на три роки) не всім батькам до снаги...
«Секретний» державний кредит
Тисяча умовних одиниць за рік навчання у вузі плюс чималі відсотки — це ще не всі витрати, які очікують майбутнього студента. Місць у гуртожитках, як правило, не вистачає, тому доведеться розщедритися на квартиру. Якщо до цього додати гроші на проїзд у міському та міжміському транспорті, а ще на харчування — освіта вашої дитини стане просто безцінною!
Як же бути студентам із малозабезпечених сімей?
Стаття 11 Закону «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» передбачає видавати молоді до 28 років пільгові довгострокові кредити для здобуття вищої освіти. Видають їх у порядку, встановленому постановою Кабміну «Про затвердження порядку надання цільових пільгових кредитів для здобуття вищої освіти».
Довгострокові пільгові державні кредити існують у нас із 2000 р.
Тим часом про них знає далеко не кожний, не кажучи вже про використання. Складається враження, що вузи не прагнуть популяризувати цю інформацію серед абітурієнтів...
— Розраховувати на державний кредит можуть не всі, — коментує юрист Лариса Коваленко. — Отримати позику можуть тільки студенти певного віку, які успішно склали вступні іспити або вже навчаються у ВНЗ. Використовувати таку можливість можна тільки один раз, зате навчаючись на будь-якій формі навчання — очній, заочній чи вечірній.
Від недавнього часу студенти, які мають одну дитину, звільняються від сплати відсотків за кредитом, батькам двох дітей держава погашає 25%, а трьох і більше — 50% загальної суми боргу.
На жаль, система отримання такого кредиту ще далека від досконалості. Істотним недоліком є те, що отримати на нього право можна тільки після складання вступних іспитів і зарахування до ВНЗ. Крім того, гроші перераховують частинами (по семестрах чи триместрах) після складання чергової сесії. А ВНЗ вимагають плату за навчання на початку семестру. Студенти, які погано навчаються, зобов’язані, крім цього, повернути гроші і за попередній семестр.
Водночас у державного кредиту є багато переваг. За відмінної успішності студент сплачує тільки пільгові відсотки за користування кредитом. Гроші дають на термін понад десять років і всього під 3% річних. Якщо порівняти ці умови з пропозиціями комерційних банківських структур, то вони набагато кращі.
Соціальну позичку або пільговий державний довгостроковий кредит (це його повна назва) надає студентам Міністерство освіти і науки, на це в держбюджеті щорічно закладають певну суму.
Виділені кошти міністерство розподіляє між вузами. Зазвичай квоти на отримання кредиту дістаються великим навчальним закладам — Київському національному університету імені Т.Шевченка, Національному університету «Києво-Могилянська академія» та ін.
Рішення про виділення коштів на навчання того чи іншого студента ухвалює тільки спеціальна комісія при Міністерстві освіти і науки.
— У минулому навчальному році на ці цілі було використано 14,5 млн. гривень, — коментує директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Ярослав Болюбаш. — А скористатися державним кредитом змогли близько чотирьох тисяч студентів...
Що ж необхідно зробити для отримання бажаної позички?
Потрібно написати заяву й підкріпити її документами, які підтверджують необхідність отримання державного кредиту. Бажано, щоб підстави були вагомі: наприклад, довідка про втрату годувальника сім’ї, копії дипломів про перемоги в конкурсах чи олімпіадах тощо.
До речі, серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту за однакового результату тестування, перевагу мають інваліди I і II груп, діти-сироти, діти, позбавлені батьківської опіки, а також діти з малозабезпечених і багатодітних родин.
Що винен — віддати повинен…
Зрозуміло, що державного кредиту на всіх не вистачає.
Кількість бюджетних місць у ВНЗ повільно, але скорочується.
Тому, попри зростання доходів населення, кількість бажаючих навчатися в борг — усе одно зростатиме.
Максимальні терміни, на які банки готові дати позичку студентам, коливаються від одного до п’яти років. Чекати ж, доки студент здобуде освіту й заробить кошти на виплату кредиту, комерційні структури не хочуть. Але навіть якби можна було відстрочити виплату, висновки однаково невтішні: фахівці підрахували, що зарплата студента після закінчення ВНЗ, яка дасть йому змогу безболісно виплатити кредит, має становити від 700 до 1200 дол. залежно від умов видачі кредиту.
Багато молодих людей, вивчивши кредитні варіанти, наявні на ринку, дійшли висновку про неможливість усіх цих пропозицій і шукають інші способи роздобути потрібну суму.
У сусідній Росії сьогодні дуже популярна безвідсоткова позичка в роботодавця. До речі, у такий спосіб молоді люди досягають іще однієї мети — забезпечують себе на кілька років гарантованою роботою, «прив’язавши» себе до компанії борговим зобов’язанням.
В Україні теж з’явилося щось подібне — кредитування із допомогою зарплатних карт, яке в останні місяці стає дедалі популярнішим.
Природно, такий кредит доступний тільки працюючим студентам, які навчаються на заочному чи вечірньому відділенні. Але чому б не заробити собі на освіту без допомоги батьків?
Так варто чи не варто здобувати освіту в кредит?
Усе залежить від серйозності вашого рішення та впевненості в тому, що ви прагнете здобути саме цю освіту. Змінити ВНЗ у ході навчання вам уже не вдасться. Ринок праці увесь час змінюється, і модна сьогодні професія за два-три роки цілком може стати незатребуваною...