Уже 14 років «Платформа «Діалог Євразії» намагається будувати мости між цивілізаціями. В умовах глобалізаційних процесів ми просто зобов’язані, не втрачаючи самобутності у швидкоплинному, мультикультурному світі, дедалі більшою мірою охопленому споживацькими настроями, продовжувати діалог.
Майбутнє наше перебуває в руках інтелектуалів, або, можливо, краще сказати - моральних авторитетів, і їхня роль у нашому житті дуже важлива. Про це йшлося на Міжнародній зустрічі інтелектуалів України і Туреччини «Цивілізаційні виклики сучасності й авторитет слова інтелектуалів».
Ініціатором зустрічі виступила Міжнародна громадська організація «Платформа «Діалог Євразії». Ще далекого 1998 року вона об’єднала письменників, філософів, учених, журналістів із багатьох країн Європи та Азії. Біля її витоків стояли письменники і мислителі Чингіз Айтматов (Киргизстан), який був її першим головою, Ілбер Ортайли (Туреччина), Олжас Сулейменов (Казахстан), Павло Загребельний (Україна), Ростислав Рибаков (Росія), Анар (Азербайджан)… Торік головою «Платформи «Діалог Євразії» було обрано на два роки відомого українського історика, професора Київського національного університету імені Т.Шевченка Володимира Сергійчука.
Великий філософ і теолог Джалаладдін Румі, більше відомий як Мевляна, казав: «Одна моя нога в центрі, міцно пов’язана з основами віри, друга - більш ніж з 70-ма народами». У нас, жителів найбільшого континенту, спільні проблеми: терор, війни, насильство людини над природою, наркотики, азартні ігри, споживацькі настрої, занепад моралі. У світі меншає терпимості до Іншого, релігійної й національної толерантності.
Просто необхідно переглянути усталені уявлення та стереотипи, які формувалися століттями у сприйнятті сусідів. Про це на зустрічі говорили Володимир Сергійчук, Блаженніший кардинал Любомир Гузар, Сергій Комісаренко, Сергій Телешун, Іван Драч, Гарун Токак, Мухаммед Чекмак, Февзі Якубов…
Одне з першочергових завдань людства - розставлення правильних ціннісних орієнтирів для малечі та молоді. У світі, де править бал «філософія», побудована на досягненні життєвого успіху (будь-що й за будь-яку ціну), де найчастіше сенс життя полягає виключно у матеріальному збагаченні, дедалі важче пропагувати загальнолюдські цінності, говорити про альтруїзм і чесність... В епоху невтримного розвитку технологій важче жити в гармонії з природою, яка вже мстить людині. Про це, до речі, влучно сказав Сергій Комісаренко, який наголосив, що, крім політичних, економічних проблем, є такі важливі для людства питання, як екологія, біологія, медицина. Світ таїть у собі багато біозагроз, з’являються нові захворювання, відновлюються старі. Якщо говорити про наші країни, то це і проблема внутрішнього для України і Туреччини Чорного моря, проблема з чистою водою в річках Дніпрі, Дунаї, Доні…
Блаженніший кардинал Любомир Гузар наголосив на зібранні: «Ми шукаємо, що маємо робити в цьому світі; є така думка, що важливу роль в процесі лікування Людства має відігравати моральний авторитет. То не є абстрактне міркування. Справа в людях, конкретних особистостях. Але я маю застереження. Людина може бути надзвичайним ерудитом, мислителем, але це не значить, що вона є моральним авторитетом. Тому коли вживаємо слово інтелектуал, то мусимо додати, що та особа має бути Людиною… Важливим є почуття відповідальності - за себе та інших. Я бажаю, щоб мене шанували, але і я повинен шанувати іншу людину…»