І.Яруга-Новацька (зправа) |
Проблеми, пов’язані з абортами й контрацепцією, вельми гострі й актуальні для українських жінок, мають у Польщі інші кути та камені спотикання. Сучасне польське життя неможливо уявити без костьолу. До римсько-католицької церкви, найвпливовішої організації в Польщі, належить, за різними даними, від 70 до 95% населення. Не можна сказати, що абсолютно всі в Польщі віруючі, але в загальній масі на сьогодні поляки — одна з найнабожніших націй у світі.
Католицька релігія є державною, вона несе в собі виховну й ідеологічну функції. І в цьому зв’язку питання планування родини набувають особливої гостроти для країни, де діє суворий закон про аборти, який не дозволяє переривати вагітність. Зробити це можна з трьох передбачених законом причин: коли вагітність загрожує здоров’ю дитини й матері, є наслідком злочину (насильства) або якщо існують обгрунтовані підозри, що дитина може народитися неповноцінною, із серйозними дефектами.
Однозначно суворий за юридичною оцінкою, цей закон виявляється ще жорсткішим, і часом навіть жорстоким, на практиці. Попри вказані можливості перервати вагітність, ці положення закону нерідко порушуються, їхню дію часто тлумачать невідповідним чином. Реально жінці в Польщі, виявляється, дуже складно одержати направлення та пройти низку пренатальних генетичних обстежень плоду. Час іде не на користь: затягування з одержанням дозволу, видачею направлення, черги на обстеження в більшості випадків призводять до того, що жінка все-таки народжує неповноцінну дитину.
Недавно в одній з польських телепрограм у дискусії про соціальний стан польських жінок виступила мати трьох дітей, котрі мають генетичні дефекти. Ще одна дитина також може виявитися сліпою, але попри це все одно немає можливості перервати вагітність. Правда, нині жінки почали звертатися до суду з вимогою компенсації за народження такої дитини, причому на дуже високому рівні. Йдеться не про саме народження, а про те, що мати, як правило, не в змозі працювати, оскільки змушена доглядати хвору дитину й виконувати реабілітаційну функцію, а це, як відомо, вимагає великих матеріальних коштів.
У випадках, передбачених законом, перервати вагітність виявляється непросто ще й тому, що лікарі нерідко відмовляються зробити це, посилаючись на власні переконання. «У більшості таких випадків саме лікарі відмовлялися перервати вагітність, — розповідає міністр Кабінету прем’єр-міністра Польщі, уповноважена уряду з питань рівноправного статусу жінок і чоловіків Ізабелла Яруга-Новацька. — Траплялося, з’являлися оголошення про те, що кодекс совісті лікаря не дозволяє виконувати аборти в даній клініці. Лікар у будь-якому разі зобов’язаний прийняти й обстежити пацієнтку, сказати, чи існує небезпека загрози життю та здоров’ю. Це його основна мета й завдання. І за кодексом лікарської етики, якщо переконання справді не дозволяють йому виконати операцію, то принаймні він зобов’язаний назвати того лікаря, до котрого жінка в такій ситуації зможе звернутися. Причому проблема совісті стосується одного конкретного лікаря, але не може поширюватися на медичну установу в цілому. Подібні оголошення порушують права жінки».
Зараз у Польщі триває гучний судовий процес з однієї зі справ про відмову провести генетичні обстеження. Жінка, котра вже мала одну неповноцінну дитину та знову завагітнішавши, просила провести пренатальні обстеження плоду. Проте їй так і не вдалося одержати дозвіл. Свою відмову лікар пояснив тим, що реальних підстав для такого обстеження немає. Друга дитина народилася з тими самими дефектами, що й перша.
Коли набрала чинності заборона на переривання вагітності, почали нелегально організовуватися масові виїзди за кордон для здійснення аборту. Нині їх кількість трішки зменшилася. Підпілля, яке виконує аборти, функціонує досить добре й на сучасному рівні, і, можна сказати, є безпечним для жінок. Причому нерідко буває так, що лікар до 16.00 відмовляється робити аборти, посилаючись на свою совість. А після цього часу починає заробляти гроші й абсолютно спокійно виконує такі операції.
Основна мета закону, запевняє пані Яруга-Новацька, не в тому, аби заборонити аборти, а щоб створити запобіжні засоби й бар’єри для небажаної вагітності. Сьогодні в кожній польській аптеці в широкому асортименті є сучасні засоби контрацепції, але вони дуже дорогі й купити їх можна лише за рецептом, виданим лікарем на два місяці. Дуже важливо, щоб кожна жінка могла дозволити собі використовувати такі засоби. Це істотний чинник.
На думку Ізабелли Яруги, небажана вагітність є наслідком недостатньої освіченості, недостатнього доступу до контрацептивів і відсутності державної дотації на такі засоби.
Нині в Польщі обговорюється питання популяризації знань про сексуальне життя людини. Освітня шкільна програма, яка стосується таких знань, — це досить специфічний предмет. І запроваджувався він у школі за умови дозволу батьків на відвідання дитиною занять. З різних причин багато батьків не дозволяють своїм дітям вивчати цей предмет. До того ж викладання багато років було неповним і не зовсім об’єктивним. У основному тут мав вплив католицький світогляд і пов’язані з ним традиції. Тема має ідеологічне забарвлення, й питання, як правило, закінчується тим, як природним чином уникнути вагітності. Але природні методи запобігання вагітності хороші для тих пар, котрі довгий час живуть разом. Проте вони не можуть бути стовідсотково ефективними серед молоді. Зрештою це спричинило те, що збільшилася народжуваність у двох групах жінок: дуже молодих і тих, хто переживає менопаузу.
«Ми намагаємося допомогти жінці скористатися одним із фундаментальних прав — самостійно приймати рішення про зачаття та своє материнство, щоб закон про аборти нарешті почав працювати, а предмет про сексуальні знання в школах був обов’язковим, викладався в повному обсязі й не залежав від поглядів батьків і їхнього дозволу, — каже Ізабелла Яруга-Новацька. — Ми також намагаємося домогтися, аби в списку медикаментів, на які держава дає значні знижки, з’явилися п’ять найсучасніших контрацептивних засобів, і кожна жінки могла б підібрати їх для себе відповідно до віку, потреб, специфіки організму та стану здоров’я».
Зазначені проблеми, вважає пані Яруга-Новацька, не завжди вкладаються в широкий спектр інтеграційних процесів і є перешкодою на шляху приєднання Польщі до Європейського Союзу. На її думку, уникнути цієї теми й конкретного вирішення питання неможливо.