UA / RU
Підтримати ZN.ua

ПИЛ БАТЬКІВЩИНИ НЕ СОЛОДКИЙ, НЕ ПРИЄМНИЙ, НАВІТЬ ШКІДЛИВИЙ

Яких тільки експериментів не ставили вчені, намагаючись установити, що визначається вродженими здібностями людини, а що диктують умови навколишнього середовища!..

Автор: Оксана Приходько

Яких тільки експериментів не ставили вчені, намагаючись установити, що визначається вродженими здібностями людини, а що диктують умови навколишнього середовища! Зокрема, нині американські вчені прагнуть з’ясувати, які шкідливі хімічні речовини надходять до організму дитини з навколишнього середовища до народження й у перші роки життя і як вони впливають на її розвиток.

У цьому експерименті беруть участь 350 малят. Від початку вагітності матерів хіміки постійно були поруч. Вакуумним пилососом вони збирали зразки пилу і досліджували їх на вміст пестицидів, алергенів і інших «приємних» дрібниць. Кожна з майбутніх матерів 48 годин провела з прикріпленим за плечима міні-пилососом. Надчутливі фільтри вбирали всі ті речовини, що потрапляли до легенів вагітної жінки — вихлопні гази автомобілів, усілякі кухонні пахощі, вся домашня хімія, пахощі духів, дим сигарет...

Після народження малят хіміки всерйоз вивчали організм новонароджених. Всі дослідження проводилися паралельно зі спостереженнями за поведінкою малят, під час яких визначалися їхній темперамент, рефлекси, розумові здібності. Директор Колумбійського центру екологічного здоров’я дітей Фредеріка Перрера, де проводяться дослідження, стверджує, що вони зможуть здійснювати такі виміри, про які ще недавно і мріяти не доводилося: «Донедавна організм для нас здавався чорним ящиком. А тепер у нас нарешті з’явилася можливість дізнатися, що ж відбувається всередині. А спеціальні комп’ютерні програми дають змогу вловити найменший взаємозв’язок між наявністю в організмі хімічних забруднювачів і найменшими відхиленнями у поведінці дитини».

«Десять років тому для того, щоб визначити в крові концентрацію свинцю, необхідно було брати для аналізу як мінімум чайну ложку крові. Нині ж для того, щоб провести надточне дослідження на наявність в організмі слідів понад 200 хімікатів, достатньо кількох її крапель», — зазначає директор національного центру екологічного здоров’я з Атланти Річард Джексон, де проводяться деякі дослідження в рамках програми доктора Перрери.

Протягом останніх десятиріч медики старанно відстежували механізми попадання до організму шкідливих хімікатів, припускаючи, що їхня концентрація тут така сама, як і в питній воді, повітрі, харчових продуктах. Проте експерименти на тваринах показували, що це не зовсім так. У результаті загрозу окремих хімікатів переоцінили, а інших, які мали, приміром, кумулятивну спроможність, недооцінили. Нинішні ж дослідження показали, що тепер можна не тільки простежити долю практично всіх хімікатів, що потрапили в організм, а й встановити точну дату їхнього попадання. Так, зокрема, виявилося, що молекули гемоглобіну є справжніми магнітами для деяких важких металів і токсичних органічних сполук, — приміром, із числа розчинників, що застосовуються в хімчистці. При цьому розроблені нині методики дають змогу визначити не тільки, скільки разів людина вдягала костюм, що побував у хімчистці, а й коли вона робила це востаннє. Природно, подібні дослідження складають величезний інтерес уже не для медиків, а для криміналістів. Хоча й обивателю видається цікавим, якою є насправді істинна ціна послуг хімчистки.

Результати досліджень, проведених у Колумбії (паралельно їх виконують американські вчені, а також у Польщі), оприлюдненню поки що не підлягають. Втім деякі висновки вже можна зробити. Зокрема, виявили, що розвиток астми безпосередньо пов’язаний з умовами внутрішньоутробного розвитку. У половині всіх аналізів крові, взятої з пуповини під час пологів, були знайдені сліди хімічної речовини, що є у фекаліях тарганів. Цю речовину медики вже давно підозрюють у «провокації» астми, що найчастіше зустрічається в дітей із бідних сімей (саме такі і становлять більшість учасників колумбійського проекту). Тепер потрібно встановити, чи є зв’язок між внутрішньоутробним впливом алергену і розвитком астми в дітей згодом. Це допоможе істотно обмежити коло дітей, які знаходяться в умовах підвищеного ризику і, відповідно, вжити більш адресних заходів профілактики.