Таня Чартранд, професор психології з університету Дьюка (США), ніколи не могла зрозуміти, чому її чоловік, прекрасна в усіх відношеннях людина, найчастіше чинить не так, як вона просить, а навпаки. Щоб знайти якесь пояснення, вона провела дослідження, присвячене звичці людей затято чинити спротив вимогам подружжя, батьків і начальників.
З’ясувалося, що люди часто діють у невигідний для себе спосіб тільки для того, щоб уникнути стороннього впливу, який сприймається ними як загроза незалежності. Людина навіть не завжди усвідомлює свою реакцію, часто опір виникає підсвідомо.
Вчені під керівництвом пані Чартранд провели низку експериментів з участю добровольців. Спочатку учасників дослідження попросили назвати важливу в їхньому житті людину, яка часто закликає старанно трудитися. Потім іншу, яка, навпаки, радить відпочивати і розслаблюватися. Після цього добровольці повинні були на комп’ютері скласти слова з літер. Під час виконання завдання на моніторі з’являлися імена названих ними важливих людей. Це тривало недовго — щоб добровольці не могли сприйняти їх на свідомому рівні. Проте цього часу було достатньо, аби із підсвідомості сплив образ названої людини.
Виявилося, що після появи на моніторі імені людини, яка радить старанно працювати, люди справлялися із завданням набагато гірше, ніж після появи імені того, хто закликає розслабитися.
У другому експерименті вчені оцінили рівень психологічного опору кожного учасника. Люди, найбільш схильні опиратися, найсильніше підсвідомо реагували на знаки, що асоціюються з тиском.
«Головний висновок із нашого дослідження полягає в тому, що люди, схильні діяти «всупереч» оточенню, часто поводяться в невигідний спосіб лише тому, що намагаються захистити від будь-яких зазіхань свою свободу. Це може відбуватися несвідомо і ненавмисне», — доходять висновку науковці.