UA / RU
Підтримати ZN.ua

Підкувати — то золотом

Рицар, який ледве дістає маківкою до плеча сучасного футболіста, — пам’ятаєте таку картинку в журналі радянських часів, що демонструвала плоди прогресуючої акселерації?....

Автор: Павлина Семиволос
Холодний Яр. Дуб Залізняка

Рицар, який ледве дістає маківкою до плеча сучасного футболіста, — пам’ятаєте таку картинку в журналі радянських часів, що демонструвала плоди прогресуючої акселерації?.. Та ба! Якщо порівняти вищезгаданого любителя футболу й чигиринського козака часів Богдана Хмельницького, час задуматися про тотальну мініатюризацію гомо сапієнс. Оскільки наші славетні предки, які жили у ХVI—XVII століттях на Черкащині, були не просто міцними, сильними та гарними людьми, а й дуже високими: середній зріст чоловіків — один метр дев’яносто два сантиметри, жінок — метр дев’яносто...

Сьогоднішні нащадки козаків зовні мало чим відрізняються від решти українців. Але, повірте на слово, таких добрих, привітних і по-особливому сердечних людей не зустрінеш у жодному іншому регіоні нашої країни. Втім, життя в «серці» держави, погодьтеся, зобов’язує…

Черкащина — «серце» України і в прямому, і в переносному значенні слова, це — наш географічний і духовний центр. Саме тут формувалися культури, які справили величезний вплив на розвиток усього людства. Найяскравіший слід залишила Трипільська (IV — середина III тисячоліття до н.е.), яка за всіма параметрами ні в чому не поступалася найрозвиненішим цивілізаціям стародавнього світу. Саме на Черкащині народилося і стало впливовою суспільно-політичною силою українське козацтво. Саме Черкащина — батьківщина Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка...

Не дивно, що одним із перших розпоряджень нинішнього Президента, які стосуються відродження та розвитку історичних і культурних центрів країни, став документ про державну програму «Золота підкова Черкащини», яку найближчим часом має затвердити уряд. Ідеться в ній насамперед про національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Шевченківський національний, Корсунь-Шевченківський історико-культурний, державні історико-культурні заповідники «Батьківщина Тараса Шевченка» і «Трипільська культура». Крім того, у програмі мають бути передбачені заходи зі створення нових туристичних маршрутів і розвитку ефективної інфраструктури.

З останнім же, як переконалися учасники недавнього прес-туру по Черкаській області, організованого компанією «Астеліт» (мобільним оператором life:) і Національною туристичною організацією України, у регіону дуже великі проблеми. Готелі вбивають своєю совковістю, на дорогах автобус інколи стрибає так, що стає зле, сервіс вражає «ненав’язливістю»... Та й із туристичними маршрутами ситуація не набагато краща. Парадокс, але загалом, крім справді веселого й цікавого дійства — посвяти гостей у козаки, що організовується однією з черкаських турфірм у Холодному Яру, області й похвалитися нічим.

Нехай вибачать мені працівники черкаських заповідників і тамтешні екскурсоводи, та якщо музейно-екскурсійну роботу не буде кардинальним чином реорганізовано й модернізовано, навіть сотні програм, виписаних найретельнішим чином, ні на крок не наблизять Черкащину до того, що називається туристично розвиненим регіоном. І не потрібні сьогодні нікому екскурсії та музеї, котрі ні на йоту не змінилися з середини 80-х років минулого століття! Тому черкащани, для яких основним має стати саме культурно-пізнавальний туризм, повинні приділити цьому питанню особливу увагу.

Загалом, це і є одним із головних завдань «Золотої підкови...» Але як воно вирішуватиметься, поки що під знаком запитання. Держава на реалізацію програмних заходів планує виділити приблизно 136 млн. грн. Левова частка коштів піде на газифікацію населених пунктів області, оснащення їх каналізацією, водопроводом, ремонт доріг тощо. Безумовно, це дуже потрібні речі. Будівництво готелів, кафе, ресторанів беруть на себе інвестори, від яких уже сьогодні, за словами обласного керівництва, немає відбою. Що ж стосується осучаснення музейно-екскурсійної роботи, то по-справжньому цікаві ідеї журналістам чомусь озвучені не були.

Безумовно, «заграє» туристичний комплекс, стилізований під житла трипільців різних періодів. Та чому б при музеї Трипільської культури, який планується розмістити в мисливському замку графа Шувалова, що в Тальному, не створити невеличкий магазинчик, де всі бажаючі могли б придбати відповідні сувеніри? З власного досвіду знаю: піти без покупки з такого бутика неможливо. Не забуваймо й про те, що Черкащина свого часу фактично на всю Європу славилася своїми прикрасами із золота та срібла. Донині збереглися необхідні для відродження цього процесу форми, матриці. То що заважає відновити це?..

У рамках «Золотої підкови...» в Чигирині планують відтворити основну частину резиденції Богдана Хмельницького — саму садибу, яку хочуть перетворити на літню резиденцію Президента України (до речі, відкриту для відвідування широкою публікою — щось на кшталт Білого дому у США), і будівлі дев’яти посольств різних держав, що існували тоді. Чотири з них функціонуватимуть як готелі. Ідея, звичайно, непогана, але… А що далі? Що робитиме турист, вийшовши з такого готелю?.. Думаю, слід згадати, наприклад, таке: саме в Чигирині Богдан Хмельницький здійснив першу спробу карбувати українські гроші. І втілити цей факт у турпродукт, який при правильній постановці справи міг би стати однією з «візитівок» ну якщо не всієї області, то як мінімум Чигирина.

…Музей історії в стародавній японській Осаці дає можливість його відвідувачам на комп’ютері відтворити будь-який історичний період життя міста. Дітям тут взагалі роздолля: перевдягнувшись, вони можуть гратися в самураїв чи «перекваліфікуватися» на артистів театру кабукі... Запитання: хіба той-таки «Чигирин» замість «Осаки», а «козаки» замість «самураїв» звучать якось не так?.. Звісно, впровадження нових суперсучасних технологій у музейно-екскурсійну роботу потребує величезних грошей. Але якщо сьогодні їх немає, то й за справу братися не варто. «Підкова» має стати по-справжньому золотою. Мішурна позолота нікому не потрібна — її через рік-другий повністю роз’їсть іржа з припорошених пилом радянських часів лубка і канонізації, що набили оскому.