Дослідження університету Міннесоти дозволило дійти висновку, що створення ліків від ігрової залежності можливе.
Було досліджено 27 осіб, які вживали амінокислоту (N-ацетил цистеїн), що певним чином впливає на «центр задоволень» у головному мозку. Ця амінокислота міститься в деяких популярних харчових добавках. Усі учасники експерименту були патологічними гравцями, не здатними контролювати свою жадобу азарту. Вісім тижнів по тому 60% гравців заявили, що їхня пристрасть до гри зменшилася.
Раніше було визначено, що ця речовина дозволяє боротися з наркозалежністю (експерименти проводилися тільки на тваринах), нині вивчається гіпотеза, відповідно до якої N-ацетил цистеїн може бути використаний для лікування наркоманів, котрі вживають метамфетаміни.
За оцінками Національної ради по боротьбі з ігровою залежністю, близько одного відсотка повнолітніх американців можуть вважатися патологічними гравцями. Ще два-чотири відсотки близькі до цього. Загалом 85% жителів США грали на гроші хоча б раз у житті. Різні форми азартних ігор (в тому числі й лотереї) дозволені в 48 із 50 штатів США.
Традиційно рівень залежності гравця в США визначається за результатами простого опитування (дані національних інститутів здоров’я). Питання формулюються так: 1. Чи продовжували ви гру довше, ніж планували спочатку? 2. Чи часто ви граєте, доки не програєте останній долар? 3. Чи викликають у вас безсоння думки про гру? 4. Ви не оплачуєте рахунки або використовуєте власні заощадження, щоб зробити ставки? 5. Ви неодноразово намагалися порвати з грою? 6. Ви порушили закон, щоб оплачувати свою пристрасть до гри? 7. Ви позичали гроші, щоб брати участь у грі? 8. Через програші ви відчували депресію і думали про самогубство? 9. Чи відчували ви каяття після гри? 10. Ви граєте тільки для того, щоб одержати гроші, необхідні для задоволення ваших базових потреб?
Якщо позитивні відповіді отримані на всі ці запитання, людину можна вважати патологічним гравцем, і їй слід звернутися по психологічну допомогу.
Washington ProFile