Древній Острог, який уперше згадується в Іпатіївському літописі, в історії України і Європи залишив вельми помітний слід. Упродовж віків місто небезпідставно вважалося релігійним та інтелектуальним символом нашої держави. Саме тут у 1576 році коштом князя Костянтина Острозького було засновано Острозьку академію — перший вищий навчальний заклад в Україні. Мине зовсім мало часу, і 1581-го у її друкарні знаменитий московитянин Іван Федоров з учнями надрукує Острозьку Біблію — повне видання Біблії старослов’янською мовою. І теж — перше!
Туристи, які приїжджають до Острога, можуть годинами милуватися історичними пам’ятками, яких тут удосталь. У замку князів Острозьких тепер краєзнавчий музей, де зберігається унікальна колекція — іконописні полотна, скульптури, зразки козацької зброї, інші цінні експонати. Далі — Луцька вежа, Татарська брама, Велика синагога... Біліє в мармурі костел Успіння Діви Марії... Неабияке враження справляє золотоверхий Богоявленський собор, збудований іще 1453 року сином Федора Острозького — Василем Красним. А внизу видно комплекс розкішних будівель Межиріцького Свято-Троїцького храму та монастиря, які теж споруджено коштом тих-таки Острозьких.
Затісний для вас світ минулого? Тоді огляньте комплекс будівель Острозької академії. І монастир капуцинів, у якому підземелля, крипти монахів та меценатів Божої обителі створюють атмосферу вічності. Поруч — молодий музей нумізматичних колекцій. Щоправда, чимало тамтешніх експонатів — родом з глибокої давнини: тут, скажімо, зберігаються монети, знайдені в Острозі ще в ХVII столітті, а ще — царські гроші Російської
імперії, монети Другої Речі Посполитої, гроші часів УНР, СРСР, пам’ятні та ювілейні монети Національного банку України…
На жаль, нині багато історичних пам’яток Острога мають вельми непрезентабельний вигляд. Благо, найдавнішій будівлі замку — Кам’яній вежі, яку ще в 1366—1368 роках збудував один із родоначальників династії князів Острозьких Данило, — пощастило. На початку минулого століття її капітально відремонтували для потреб музею «Братство імені князів Острозьких». Проте над її сусідкою — Круглою вежею, яку італійські зодчі звели на зразок однієї з веж Рима, — доля таки позбиткувалася. Нині пам’ятка потребує цілого комплексу реставраційних робіт.
А майбутнє Татарської вежі, де князі Острозькі тримали полонених татар, висить на волосинці. Ніхто з фахівців-архітекторів не має документів, де був би зафіксований її первісний вигляд, тому відновлення пам’ятки розпочнуть іще нескоро. Невідомо, скільки літ проіснує Велика синагога ХIV століття. Колись вона була відомим у Європі центром єврейської культури, згодом при ній діяла Вища школа рабинів, а тепер це — жалюгідна руїна...
Останніми роками в Україні почала діяти програма реставрації історичних пам’яток. Певною мірою місто відчуло її існування: торік Острог отримав з держбюджету субвенцію на суму 3 млн. гривень. Вдалося частково відреставрувати будівлі монастиря капуцинів і, що не менш важливо, розпочати ремонтні роботи в Луцькій вежі, де вже понад 20 років розміщується Музей книги і друкарства, для цінних стародруків та рукописів якого існувала реальна загроза через аварійний стан приміщень.
— Уже виготовлено проектно-кошторисну документацію на реставрацію замку князів Острозьких, костелу Успіння Діви Марії, Круглої та Луцької веж, благоустрій території довкола Замкової гори, — розповідає міський голова Острога Тарас Пустовіт. — Навіть цього року, коли субвенція на реставрацію становить усього 1 млн. грн., ми змогли відновити пам’ятку архітектури місцевого значення — будинок Маршуе та розпочати реставрацію купола і даху костелу Успіння Діви Марії.
Розбудова Острозької академії стала вдалим прикладом поєднання державних та приватних інвестицій. Багато в чому він повчальний. Значний навчальний потенціал цього вузу, широкі міжнародні зв’язки та знана наукова діяльність сприяють капіталовкладенням не тільки з боку держави. До непересічного закладу виявляє увагу й великий бізнес. Нещодавно один із засновників корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Віталій Гайдук профінансував комп’ютеризацію наукової бібліотеки академії. А канадські бізнесмени українського походження Ераст та Ярміла Гоцуляки надали значні кошти для будівництва нового корпусу. Загальний кошторис, нівроку, 40 млн. гривень.
Що ж до туристичної інфраструктури Острога, то вона сповнена контрастів. Сучасний туристичний сервіс потроху зводиться на ноги — споруджено приватний оздоровчий комплекс «Обуховський» на 30 місць із баром, сауною, масажним кабінетом, тренажерним залом і невеликим готелем. І цілковита протилежність цьому — колишній комунальний готель «Вілія» на сто місць, що в самому центрі Острога. Чотири роки тому міська влада продала його одній з рівненських фірм. Тепер відвідувачі можуть розраховувати лише... на третину місць, причому без належних санітарно-побутових зручностей. Решту віддано в оренду. Проект модернізації готелю покупець таки розробив — передбачено осучаснити номери, кафе, обладнати два конференц-зали. Проте наразі роботи просуваються надто повільно.
Міські дороги в історичній частині Острога, на щастя, перестали нагадувати дороги царської Росії часів Гоголя. За останні п’ять років вдалося на 70 відсотків відремонтувати центральну автотрасу Хмельницький — Рівне. За цей час на ремонт комунальних доріг із міського бюджету і позабюджетних фондів витрачено майже 4 млн. грн. Але значно більший обсяг робіт належить виконати в майбутньому, і для цього потрібна кругленька сума — 10 млн. гривень.
Однак хоч який багатий на історичну спадщину Острог, ізольовано він не може стати великим туристичним центром на заході України. Без сумніву, огляд його пам’яток потрібно включати в тематичні туристичні маршрути. Приміром, у маршрут «Замки князів Острозьких», коли б туристи могли за кілька днів побувати в Дубно, Острозі та Старокостянтинові. Можна було б розробити й інші цікаві мандрівки... Відремонтувати дороги... Відреставрувати пам’ятки... Створити належну туристичну інфраструктуру... Забезпечити все це відповідною рекламно-інформаційною підтримкою... Можна було б... Та чи буде?..