«Провальне», — так характеризують літо-2005 чимало кримських туроператорів і готельєрів. Їхні аргументи: через політичні пертурбації в країні й розкручену російськими та хвацько підхоплену українськими ЗМІ антикримську кампанію (історія зі шприцами і т.п.) відпочинок на півострові проігнорували його основні фінансові донори — донеччани та росіяни. З такими закидами категорично не згоден міністр курортів і туризму АРК Олександр ТАРЯНИК.
— Хто скаржиться на те, що сезон не відбувся? Передусім туроператори, які займаються посередницькою діяльністю і не мають власних баз розміщення, — вважає Олександр Іванович. — Плюс керівники ресторанів та кафе, котрі стояли порожніми. Оскільки сезон короткий, в окремих таких закладах ціна філіжанки кави досягала часом 25 (!) гривень. Чи піде туди народ?.. Наприклад, у серпні пляж Євпаторії був заповнений ущерть, люди лежали в шість-сім рядів. А найближчі кафе були порожні... Біда Криму в тому, що «високий» сезон триває всього два місяці. Й окремі бізнесмени ніяк не втямлять, що за цей час нереально «відіграти» вкладені в ті ж таки кафе-ресторани гроші.
Не можу погодитися і з неприїздом. Так, можливо, певні проблеми були в червні, але у вересні (про липень—серпень взагалі мовчатиму) Крим аж ніяк не міг поскаржитися на відсутність гостей.
— Розмови про серйозне подовження рамок сезону — з травня по листопад — ведуться вже не перший рік. Однак віз і нині там...
— Ми все не вирішимо своїх старих проблем. Одна з основних: ухвалення грамотного закону про інвестиційну діяльність. Адже потенційні інвестори одразу запитують: навіщо ви нас кличете, коли абсолютно незрозуміло, що можна, а чого — ні, і як держава захищає інвесторів?..
Ми зробили безвізовим в’їзд у нашу країну для європейців. Але цього літа в Крим приїхало всього 80 тис. іноземців із далекого зарубіжжя, тоді як торік — 130 тис. Крим їх не цікавить, він не привабливий. І зовсім не з погляду ландшафту, культури чи історії. Подивіться на наш сервіс: немає нормальних доріг, повсюди смітники, навіть вода не відповідає стандартам... Куди й кого ми кличемо?! Єдина надія — на програму «Морський берег Криму».
— І ви вірите, що в найближчий рік комусь буде до неї діло?..
— Цілком і повністю поділяю ваші побоювання. На жаль, хотіли як краще, а вийшло як завжди, — це наш менталітет... Більше того, згадаймо: чи відвідують високопосадовці бодай найпрестижніші вітчизняні турвиставки? Берлінський же ярмарок, наприклад, вшановує своєю присутністю Шредер, ізраїльський — Шарон, турецький відкриває прем’єр-міністр Реджеп Ердоган. Оце показник ставлення країни до вітчизняного турбізнесу!
Дуже хочеться вірити, що знайдеться грамотний економіст, який зуміє врешті-решт роз’яснити керівництву держави, наскільки швидко повертаються гроші, вкладені в нашу галузь, і наскільки прибутковим може стати український туризм. І чи ж багато для цього потрібно? Попідмітай вулиці, зроби дороги без вибоїв, ухвали нормальний закон — і отримаєш мільярди!.. А якщо ми, між іншим, нинішнього року фактично не виділили жодної гривні на рекламу туристичної України за кордоном, а Туреччина — аж 75 млн. доларів, із яких 30 млн. — тільки в Росії, то про що ж тоді можна говорити?..
