Кардинал Любомир Гузар під іконою Божої Матері Нікопеї |
Легендарна ікона Божої Матері Нікопеї супроводжувала урочисті виходи візантійських імператорів, заворожила венеціанського дожа і на століття зупинилася в базиліці св. Марка у Венеції. Днями володарем образу Богородиці Нікопеї став глава УГКЦ, верховний архієпископ Львова, Блаженнійший кардинал Любомир Гузар.
Перше в слов’янському світі і Східній Європі канонічне повторення (список) легендарної візантійської ікони на спеціальній аудієнції було подароване керівництвом столичного агентства «Практик» — на знак поваги до заслуг кардинала і його церкви у відродженні України.
Богородиця Нікопея — візантійська ікона Х століття, яку вважають чудотворною. Сюжет її в іконописній традиції рідкісний: Марія тримає перед собою, мов щит, малюка Христа, піднявши його до грудей. Найадекватнішим перекладом поняття «Нікопея» дослідники вважають «Побідотворна». Середньовічний історик Кодин розповідає, що на свята Різдва, Водохрещі та Ваїй, якщо воно випадало під час трауру при дворі, візантійські василевси мали урочистий вихід неподалік «Панагії Богородиці Нікопеї», де їх вітали «коротким славослів’ям». Вважалося, що Нікопея є покровителькою державного устрою і взагалі всякого ієрархічного становлення, дарує перемогу в праведній боротьбі. Візантійський імператор Іоанн II Комнін (правив у 1118—1143 рр.) помістив ікону Божої Матері Нікопеї на своїй тріумфальній колісниці. Його царювання і справді супроводжувалося геополітичними досягненнями: Іоанн II підкорив Килікію Вірменську, змусив могутнього князя Раймона де Пуатьє визнати сюзеренітет візантійців, уклав союзи зі Священною Римською імперією і Пізою. Та перемога зрадила його в боротьбі з Венеціанською республікою, що тривала з 1123 по 1126 рік. Василевс хотів підпорядкувати горде місто своїй владі, але не тільки був змушений визнати всі старі права і торгові пільги Венеції, а й втратив свій священний талісман. Венеціанський дож і флотоводець Дандоло взяв Константинополь приступом і вивіз із собою ікону Божої Матері Нікопеї, яку назавжди помістили у чудовій базилиці св. Марка.
Дорогоцінна ікона знаходиться в спеціальній бічній капелі одного з чудес християнського світу, зліва від саркофагу з мощами євангеліста Марка — сподвижника Ісуса Христа і покровителя Венеції. Та образ Нікопеї на довгі століття став недоступний для очей віруючих. Її сховали за спеціальним кіотом, склом і завісою, і навіть у дні великих свят, коли ікону виносили на головний вівтар базилики, цих покровів із неї не знімали. Лише в
70-х роках, після скликаного Папою Іоанном XXIII Другого Ватиканського собору, що реформував безліч доктрин і положень католицької церкви, ікону відкрили для огляду. Священнослужителі вважали це за можливе, виходячи із досягнень науки в консервації шедеврів мистецтва. Втім, прості спостерігачі можуть побачити Нікопею лише здалеку або на репродукціях — вхід у капелу дозволено лише молільникам.
Можливістю помолитися біля світлого образу Богородиці Нікопеї скористалася цього літа київська мистецтвознавець Наталія Смирнова, яка пішла на прощу до мощів євангеліста Марка в дні перебування у Венеції на вернісажі та церемонії відкриття 49-ї Венеціанської бієнале. Більше того, вона зібрала максимально можливу кількість образотворчої інформації про легендарну ікону для свого чоловіка — знаменитого українського іконописця Юрія Нікітіна. Ще 1990 року Нікітін брав участь у Гожовській бієнале сакрального живопису в Польщі, він сповідає православ’я, але ікони, розписи й іконостаси його роботи знаходяться в православних і греко-католицьких церквах в Україні, Росії та Грузії. А Божу Матір Нікопею Юрій Нікітін вважає однією з головних ікон у своєму житті.
Робота над першим за багато століть списком — канонічним повторенням ікони Богородиці Нікопеї забрала у художника понад місяць. Процес цей дуже трудомісткий. Ікону відтворено на дошці за всіма правилами традиційного іконопису: паволока, левкас, яєчна темпера. Прикрашають ікону перли і стрази, нагадуючи про її багате оздоблення в Сан-Марко. Ідея піднести Нікопею главі греко-католицької церкви належить самому художнику. Адже роботу він розпочав одразу після відвідання літургії візантійського обряду, котру у присутності Папи Івана Павла II служив на стадіоні «Чайка» кардинал Гузар і завдяки якій УГКЦ стала явищем для всього цивілізованого світу.
У цьому бажанні Юрія Нікітіна підтримало агентство «Практик». Його президент Петро Гончаренко вважає дар УГКЦ Нікопеї важливим символічним знаком ще й тому, що зараз церква переживає кардинально новий етап своєї історії. Другий Ватиканський собор став поворотним і в долі УГКЦ — прибулий на нього після вісімнадцяти років сталінських таборів митрополит, а згодом кардинал Йосип Сліпий на весь світ поставив тоді питання про ідентифікацію і долю своєї церкви. Після цього в емігрантській і катакомбній гілках УГКЦ з’явився потужний рух за патріархат, як логічне завершення багатовікової історії українського греко-католицтва, природне для його традиції. Сьогодні, коли в Україні знову — і геть по-новому — актуалізувалося питання про створення Єдиної Помісної Церкви Богородиця Нікопея може стати охоронницею щасливого вирішення цього процесу. На аудієнції кардинал Любомир Гузар підкреслив, що його церква відкрита до цивілізованого і шанобливого діалогу з усіма гілками українського православ’я і готова терпляче йти до порозуміння.