У столиці Франції видається багато різних газет і журналів. Загальний тираж їх — сила-силенна. Парижани разом із гостями міста не в змозі «перетравити» таку кількість видань. І проте вони існують. Частина з них безпосередньо з-під друкарської машини відправляється в макулатуру. Секрет простий: наклади необхідні для залучення рекламодавців.
Хто читає газети в Херсоні?
Нині в Херсоні регулярно виходить 12 громадсько-інформаційних видань (газет), розрахованих на масового споживача. Газети продаються на кожному кроці: їх пропонують розповсюджувачі, можна купити в кіоску й т.п. А ще можна підписатися на те чи те видання в кожному відділенні зв’язку. Крім того, існують приватні фірми, котрі спеціалізуються на розповсюдженні періодичних видань.
Методологія підрахунку споживачів друкованої продукції передбачає, що кількість читачів співвідноситься із загальною кількістю жителів міста чи регіону. На думку автора, підрахунки на «душу населення» некоректні. В обласному центрі, приміром, проживає близько 100 тис. пенсіонерів і майже стільки ж дітей і учнівської молоді. Не буде ж дитя цікавитися газетою для дорослих. Херсонські газети «споживає» в основному населення обласного центру з сусідніми населеними пунктами. Це майже 400 тис. жителів. Відповідно до соціологічних нормативів прийнято вважати, що звичайна сім’я складається з трьох осіб. Ділимо. Виходить 133 тис. родин. Оскільки нині купується чи приходить у сім’ю за передплатою, як правило, одна газета (з ТБ програмою), то максимальним загальним тиражем можна вважати 133 тис. примірників.
Маркетингові дослідження, проведені редакцією однієї місцевої газети показують: 10—15% «читаючої публіки» купують (передплачують) дві газети. Проте це оптимістичний прогноз. Насправді багато людей забули, коли переглядали певну газетку. Реально лише 60—70% представників згаданої групи населення цікавиться «що там пишуть».
Рівень популярності видання певною мірою відбиває передплата. Загалом у області на 2003 рік передплачено 293 тис. прим. газет і журналів. (Для довідки: у 1980—90 роки цей показник перевищував 2 млн. за лімітованої передплати на окремі видання.) За кількістю передплатників водночас лідирують газета «Гривна» (основний випуск) — 20700, «Гривна СВ» — 21500 і «Новий день» — 30 тис. (масовий читач — селянин). З «ненашенських» видань найпопулярнішою залишається «Порадниця» — понад 20 тис. прим. Газета ВР України «Голос України» поширюється практично за відомчою передплатою — 2544 прим.
Сила-силенна друкованої продукції
Сумарний наклад газет, які видаються в Херсоні, становить 232 тис. прим.
До цього потрібно додати конкурентів, газетний «імпорт» — київські й інші видання. А це ще 10—15 тис. (Автор не вважає за потрібне приплюсовувати місцеві рекламні, партійні, конфесійні й відомчі видання.) Крім того, у райцентрах херсонську пресу «забивають» районки. Віднімемо від тиражу «Нового дня» 30 тис. сільських читачів. Виходимо на потрібну цифру загального щотижневого накладу газет, запропонованих масовому читачеві в Херсоні з його округами, — 220—230 тис. прим.!
Ми вже з’ясували: громадяни, готові купити газету, в Херсоні з сусідніми населеними пунктами можуть «перетравити» близько 120 тис. прим. Додамо ще з п’ять тисяч передплатників за безготівковим розрахунком (комерційні структури, держустанови). Певна кількість «розкручених» газет розійдеться містами й райцентрами області («Гривна» продається вроздріб практично в усіх райцентрах і містах області). Але навіть за такого «розкладу», хоч круть-верть, хоч верть- круть, а кінці з кінцями не сходяться. Кудись зникає значна частина загального газетного тиражу. Ну, зовсім як у Парижі!
Слід зазначити: досі газетний ринок Херсонщини не структуровано, існуючі газети тематично одноманітні. Немає інформаційно-аналітичного видання «для розумних», немає молодіжної газети, відсутнє по-справжньому бульварне чтиво тощо. У спробі залучити якнайбільше читачів місцеві друковані ЗМІ орієнтуються на «пересічного громадянина». А в останнього в гаманці мало грошей. Тому і є попит на знижені в ціні, але читабельні київські газети, які продаються в кіосках підприємства «Херсоноблпреса».