Юрій Осипчук |
Нині в окремих видах спорту ще триває мертвий сезон. А ось у провідних спеціалістів Держкоммолспорттуризму і головних тренерів збірних завершується гаряча пора. Затверджуються цільові комплексні програми розвитку видів на міжолімпійський цикл, який уже почався. План стрибунів у воду схвалено, хоча попереду певні доробки. З цієї новини і почалася розмова з головним тренером національної команди Юрієм Осипчуком.
— Програма охоплює великий період, аж до Афін. Але перші кроки до них будуть зроблені вже в майбутньому сезоні. Яким його бачите для українських майстрів? І як оцінюєте результати минулого року?
— І 2001-го правила, формула змагань та коефіцієнт складності для стрибків не зміняться. Хіба що можливі корективи на конгресі ФІНА в липні, коли в Японії пройде чемпіонат світу з водних видів. Але тоді встигнемо внести їх у свою роботу. А то що вийшло напередодні Сіднейських ігор? Лише за рік до їх початку в олімпійську програму ввели синхронні стрибки, а кількість учасників у команді не збільшили...
Результатами ж сезону в цілому задоволений. Кубок Європи — дві золоті і три срібні медалі, Кубок світу — бронзова і чемпіонат континенту — срібна та три бронзові. І безперечним досягненням стало третє місце Олени Жупіної та Ганни Соро-кіної в синхронних стрибках із трампліну на Олімпіаді.
— У головній команді є досвідчені майстри, котрі можуть і далі успішно виступати. Але спортивний вік не настільки довгий. Яка ж зміна в лідерів?
— Як тут не згадати торішньої юнацької першості Європи. Українська збірна була на ній кращою. Виграли чотири золоті і по дві срібні та бронзові нагороди. Акцент у підготовці до Афін робитимемо саме на резерві. І тут дуже важливо зберегти цю обдаровану молодь! Але водночас ніякого штучного омолодження команди і в помислах немає. Адже змагаючись поруч із ветеранами, набагато легше рости молоді.
Визначили чіткі критерії приходу у збірну. Домінуватиме лише спортивний принцип. Нікому і ніяких поступок! Посилили вимоги. За основу взято контрольний норматив. Щоб ввійти в команду, недостатньо навіть перемоги в чемпіонаті або кубку країни. Необхідна певна середньостатистична сума балів за виступи протягом ряду років. Тобто потрібні результати перемог. До цього і зобов’язуємо кожного кандидата. Серед них бачу, безумовно, і молодих. Це маріуполець Дмитро Лисенко, дніпропетровець Юрій Шляхов — дворазовий переможець європейської першості, запорожець Антон Захаров і Олена Федорова з Миколаєва. Їй усього 14 років, а вже здобула «бронзу» на світовій першості. Всі вони вже стукають у двері збірної.
Однак молоді буде нелегко. І в Атланті, і в Сіднеї наша збірна на дві третини складалася з досвідчених майстрів. Така ж тенденція і в інших провідних команд. У стрибках у воду можна успішно виступати на високому рівні і до 30 років.
— Юрію Михайловичу, ви вже згадали про чемпіонат світу з водних видів. Але ним, зрозуміло, далеко не обмежується календар змагань. Де ще побачимо провідних українських стрибунів? Коли має відбутися перший вихід на міжнародну арену?
— До головних стартів сезону зараховую і чемпіонат Європи. Саме так тепер називатимуть Кубок континенту. Він пройде у квітні, але поки що не визначено, де — у Голландії чи Швеції. Це буде чемпіонат чемпіонів. Кожну країну на снаряді представить один учасник. Тож стрибуни виступатимуть вже у двох чемпіонатах Європи — «своєму» і з водних видів спорту. Ну а крім того — у чемпіонатах світу з водних видів (непарні роки) і кубках світу (парні).
А відкриємо міжнародний сезон турніром Гран-прі. Перший етап пройде наприкінці лютого — початку березня в Німеччині і відразу за ним наступний — у Росії.
— У стрибках у воду важливу роль відіграє база — басейни з відповідними снарядами. В якому стані вона нині в країні?
— У нас є олімпійські бази в Запоріжжі, Маріуполі та Миколаєві. І в цілому вони відповідають сучасним вимогам. У Запоріжжі й Миколаєві є 10-метрові вишки для синхронних стрибків. Аналогічна будується й у Маріуполі. Чому акцентую увагу на цьому виді? Бо в індивідуальних нам складно нарівні суперничати з групою світових лідерів. Тому вже на початку міжолімпійського циклу будемо серйозніше підходити до синхронних стрибків.
Та все ж устаткування (трампліни і дошки) застаріло. Та й електроніки на згаданих базах немає. Українські змагання там проводити можемо, а ось міжнародні — на жаль, ні... Соромно і за Київ. Адже в столиці в нас немає бази. Заплановано створити її в басейні ЦСКА. Але на перешкоді фінансові проблеми...
Не хотілося б завершувати на мінорній ноті. Адже українські стрибуни у воду вже протягом багатьох сезонів посідають чільні позиції на міжнародній арені. І, здається, не здадуть їх і нинішнього року.