Свого часу німецький нацизм подарував світові нову карту Східної Європи та Північноатлантичний альянс. Зате примудрився виплекати людину на ім’я Фердинанд Порше, яка придумала безсмертного «Жука», а потім заснувала фірму — визнаного лідера серед виробників розкішних спортивних автомобілів. Девіз для своєї компанії Фердинанд Порше придумав сам: «якість і традиції». Кажуть, що вмираючи, «Великий Порш» просив зберегти свою 911-ту дитину в повній недоторканності: «Беріть інших, її облиште».
Спадкоємці найвідомішого автомобільного нациста протрималися довго. Тридцять чотири роки Porsche 911 практично не змінювався: для нього створювали нові двигуни, вдосконалювали підвіску й коробку передач, та зовні 911-й залишався все тим самим старомодно-ідеалістичним королем шосе. Але 1998 року для компанії настав переломний момент. Тоді з воріт заводу в Цуффенхаузене виїхав останній класичний Porsche. Потім фірма випустила багато машин, кожна з яких усе менше й менше була схожа на ту, стару.
Зараз важко сказати напевне, що ж змусило німецьку компанію зрадити основний принцип, хоча лихі язики не перестають стверджувати, що в смерті 911-го винне керівництво головної контори «Фольксвагена», яке за три роки до «модернізації» Porsche невпізнанно змінило свій флагман Passat, знявши з виробництва ностальгічну модель із «лижею».
Так чи так, але останні два роки Porsche рухається зовсім не тим шляхом, що раніше. І тестована ним наразі модель 911 Turbo S уже геть не схожа на своїх попередниць. Таке враження, що хіт майбутнього сезону від F. Porsche AG виводить свій родовід від італійських гоночних монстрів Ferrari або Lamborghini — широкий і не по-поршевськи плаский капот, похиле лобове скло. Від класики поршизму в новій 911-й Turbo залишилася лише задня частина, яка, втім, теж дуже змінилася на догоду часові.
Вірність класичним формам 60-х років у Porsche 911 — аж ніяк не атавізм. «Постжуківська» зовнішність у «поршах» — це най-справжнісінький бренд, торгова марка. Така ж, як і розміщений у багажнику опозитний двигун, чий басовитий рокіт змушує сильніше тиснути на педаль правою ногою. І не страшно, що фари 911-го схожі на жаб’ячі очі, хвіст — на китовий плавець, а вітрове скло стоїть майже вертикально, нещадно вбиваючи оглядовість, — усе це атрибути справжнього Porsche, яким ми звикли його бачити.
Однак принаймні одна перевага в нового Porsche є: мотор став ще потужнішим. 3,6-літровий 6- циліндровий опозитний двигун тепер видає 450 «коней» і здатний розігнати автомобіль до 300 км/год, зриваючись до сотні за 4,3 секунди. Цікаво, до речі, що динамічні показники Porsche 911 Turbo дуже схожі на дані Ferrari F550 Maranello, що ще раз під-тверджує прямий намір німців «витягти запорошений томагавк» проти італійських автовиробників. А збільшення потужності автомобіля було досягнуто не так за рахунок доробки двигуна, як за рахунок удосконалення конструкції: 911 Turbo S полегшала і поліпшила аеродинамічні показники.
Нова машина від Porsche, звісно, стала набагато кращою — вона сучасніша, швидша, міцніша. Але водночас бракує «поршевої» родзинки. Якась вона прямолінійна, стандартна, передбачувана. Втім, автомобільна мода рухається по спіралі, і є надія, що років через десять ми зможемо знову побачити «справжній» Porsche. Адже відомо, що нове — це добряче забуте старе.