UA / RU
Підтримати ZN.ua

НАСТУПНА СТАНЦІЯ — СТОКГОЛЬМ

Чоловіча збірна України з гандболу, досить вагомо заявивши про себе останнім часом у крупних офіційних міжнародних змаганнях, вийшла у фінальний турнір чемпіонату Європи 2002 року, який пройде у Швеції...

Автор: Анатолій Рєдкий

Чоловіча збірна України з гандболу, досить вагомо заявивши про себе останнім часом у крупних офіційних міжнародних змаганнях, вийшла у фінальний турнір чемпіонату Європи 2002 року, який пройде у Швеції. Цього права вона домоглася після двох матчів кваліфікаційного плей-оф із командою Литви.

Претензій до підопічних Владислава Циганка на цій стадії, здавалося б, не повинно бути. Ба ні! Адже чим пояснити маловиразну гру і як наслідок незрозумілу поразку з рахунком 20:21 у Каунасі? Адже півроку тому українці, дебютуючи на чемпіонаті світу, посіли сьоме місце. Литовцям подібне навіть не снилося. Час уже забути про союзні часи і сильні тоді клуби цієї прибалтійської республіки. Нині це суперник далеко не тієї кваліфікації.

У зустрічі-відповіді, що пройшла в Запоріжжі, все стало на свої місця. Та й тут не обійшлося без ложки дьогтю. Як же вміє українська збірна сама собі ускладнювати життя! Лише після рахунку 2:2 майже в середині тайму вдалося нарешті налагодити чіткі комбінаційні дії і довести супернику «хто є хто». Підсумкові 26:15 не викликали сумнівів.

Наступною станцією для українських гандболістів стане Стокгольм. А що їх очікує там, сказати важко. Так, були сьомими на світовому чемпіонаті. Однак моду в чоловічому (та й жіночому) гандболі, як і раніше, диктує Європа. І знову доводиться боротися за місце під сонцем із тими ж шведами, росіянами, німцями...

Завдання залишається тим же — посісти якомога вищу позицію. Проте вона постійно ускладнюється. До національної чоловічої команди, на відміну від жіночої, залучається дедалі більше легіонерів. Лави останніх (і це природно після гарного виступу на світовій першості) поповнили і два яскраво виражені лідери — Олег Великий і В’ячеслав Лочман. Та не всі українці грають у провідних закордонних клубах. А це безсумнівний мінус. У якій формі вони прийдуть у збірну? Як швидко знаходять колишнє порозуміння з партнерами?

Настане час і лідерам повісити намисто на цвяшок. А хто йде їм на зміну? Тут в українському гандболі не все, на жаль, гаразд. Нещодавно збірні юніорів і юніорок не пробилися на вирішальний етап чемпіонатів світу. Потім пройшли кваліфікаційні турніри вже до юнацьких першостей Європи. І якщо дівчата поїдуть на фінал, то юнаки не складуть їм компанії...

А коли вже мова про гандбол, то як не згадати про завершення першого розіграшу Кубка країни серед жінок. У фінальному матчі, що пройшов у Черкасах, запорізький «Мотор» знову подолав київський «Спартак» — 26:23. І Леонід Євтушенко з клубом виграв у сезоні все, що тільки можливо: Кубок кубків, чемпіонат і Кубок України. І не забудемо, що він же привів збірну країни до «срібла» на європейській першості.