Виявляється, наші люди-оптимісти емоційно почуваються досить добре навіть попри соціальні реалії, які геть не сприяють і щонайтихішій радості. Про це свідчить спільне дослідження Центру Разумкова і Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Загальнонаціональне дослідження проводилося з 21-го по 24 грудня 2012 р., було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України. Опитування проводилося за кошти проекту UNITER.
На запитання "Як ви можете охарактеризувати свій настрій протягом останнього місяця?" у грудні 2012 р. лише 14,4% респондентів відповіли, що частіше в них буває поганий настрій, а 47% - що частіше гарний, піднесений. При цьому частка людей із гарним настроєм вища на 5%, ніж 2005 р., і на 9% - порівняно з 2007 р. Тобто загальний тренд зміни настрою членів нашого суспільства - позитивний.
Половина населення вважає, що ситуація в країні погіршилася
Показово, що тенденція до поліпшення емоційного самопочуття проявляється на тлі погіршення оцінок громадянами змін ситуації в країні - найчастіше вони вказують на погіршення або незмінність ситуації в різних сферах протягом останнього року. Найгірше оцінюються зміни в рівні цін і тарифів, у впевненості громадян у дні прийдешньому, в економічному становищі країни, у рівні стабільності, у ставленні громадян до влади, в охороні здоров'я, в оплаті праці.
- На погіршення ситуації в країні в цілому вказують 50,1% опитаних. Проте не можна сказати, що оцінка змін у країні і самооцінка емоційного самопочуття ніяк не пов'язані, - серед тих, хто вважає, що ситуація протягом року погіршилася, тільки 40,1% зазначають, що в них найчастіше буває гарний настрій, тоді як тих, хто думає, що ситуація протягом року не змінилася, - 54,4%. А серед тих, хто відзначає її поліпшення, про свій гарний настрій заявляють 62,5% опитаних, - розповідає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко. - Як показують дослідження, проведені Центром Разумкова, загалом емоційний стан українців протягом останніх років зростає (знижується частка тих, у кого переважно поганий настрій, і зростає частка тих, у кого гарний).
- А чим пояснити зростання "занепадницьких" настроїв людей у грудні 2008 р., коли про те, що в них частіше буває поганий настрій, заявили 29,7% опитаних, а тим часом у розпал кризи, в липні 2009-го, "людей без настрою" було вже 19,3%? Для порівняння: у грудні 2012 р. таких було тільки 14,4%.
- Найгірший емоційний стан люди продемонстрували саме чекаючи кризи: він вплинув на них помітніше, ніж сам період економічних випробувань. А загальний позитивний тренд зміни градуса емоцій протягом останніх років пов'язаний, зважаючи на все, з тим, що люди поступово адаптуються до соціальних умов, навіть якщо вони оцінюють їх як несприятливі. Можна сказати, що підвищується "емоційна резистентність" громадян до несприятливих соціальних умов.
- У кого емоційний стан найбільш "благодушний"?
- Найпомітніше ця тенденція проявляється у Східному регіоні: якщо на початку 2005 р. тільки 34,5% його жителів відповідали, що в них найчастіше або майже завжди гарний настрій, то в грудні 2012-го - вже 50,1%. Можливо, у жителів Сходу країни це пов'язано і з останніми політичними подіями - як показують наші попередні дослідження, успіх на виборах політичних сил, які підтримує більшість населення певного регіону, поліпшує емоційне самопочуття його жителів. А саме незадовго до початку опитування Верховна Рада проголосувала за призначення М.Азарова прем'єр-міністром України, що прибічниками Партії регіонів (а їх найбільше на Сході країни) сприймається як свідчення політичної перемоги цієї партії.
За даними останнього опитування, найкращим у грудні 2012 р. було емоційне самопочуття виборців Партії регіонів (серед них переважно в гарному настрої - 54%) і виборців УДАРу (52,6%), а найгіршим - виборців КПУ (32,4%). Гарне емоційне самопочуття електорату УДАРу пов'язане, швидше за все, з високою часткою молоді, що традиційно перебуває в гарному настрої, а низьке емоційне самопочуття прихильників КПУ пов'язане з переважанням серед них людей літнього віку, чий настрій традиційно безрадісний.
Найкращим був емоційний стан громадян з відносно високими доходами - серед тих, хто відповів, що загалом на життя вистачає, 62,3% частіше перебували в гарному настрої, тоді як серед тих, кому доходів не вистачає навіть на харчування, - тільки 30,3%.
Гарний настрій як стимул до підвищення громадянської активності
- Наскільки настрій окремої людини зазнає впливу емоційної атмосфери в суспільстві загалом?
- Французький соціолог Еміль Дюркгейм писав: "Подібно до індивідуального настрою, є колективний настрій духу, що схиляє народ або до веселощів, або до смутку, що змушує бачити предмети або у веселкових, або в темних барвах. Мало того, тільки суспільство спроможне дати оцінку життя в цілому; окремий індивід тут некомпетентний. Окрема людина знає лише саму себе і свій вузький горизонт, її досвід надто обмежений для того, щоб з нього виснувати загальну оцінку... Страждання суспільства неминуче передаються і його членам; відчуття цілого неминуче передаються його складникам".
Настрій окремих індивідів зазнає значного впливу "колективних настроїв", соціально-психологічної атмосфери суспільства, окремих соціальних спільнот - як великих, наприклад регіональних, так і малих соціальних груп, до яких індивід безпосередньо належить. З іншого боку, різні індивіди мають різний рівень "автономності" емоційного самопочуття. Цей рівень залежить як від їхніх психологічних характеристик, так і від особливостей їхньої свідомості (світогляду, поглядів).
- Досить дивно, що наші люди, оцінюючи загальну ситуацію в країні як несприятливу, емоційно "тримають обличчя" і сповнені оптимізму.
- У цьому є певний парадокс. Річ у тім, що емоційне самопочуття визначається багатьма чинниками, і ситуація в країні тільки один з них. Серед інших - особливості стосунків із найближчим оточенням (відчуття наявності чи відсутності підтримки з боку, наприклад, членів сім'ї), рівень добробуту, ступінь адаптованості до соціальної ситуації - тобто ситуація може розцінюватися як несприятлива, але людина до неї адаптувалася, і емоційне самопочуття в неї добре. Немає абсолютної функціональної залежності в настроях індивіда від ситуації в країні. Щодо зовнішнього соціального середовища люди зберігають певну автономію, створюючи навколо себе власне "мікросередовище".
Негативна оцінка громадянами нинішньої соціальної ситуації значною мірою визначається тим, що реалії не відповідають їхнім очікуванням (які в нашому суспільстві досить високі). Не забуваймо, що незадоволеність - це стимул до соціальних змін. Поєднання поліпшення емоційного самопочуття та незадовільної оцінки стану справ у суспільстві може бути стимулом до підвищення соціальної активності громадян. Натомість, коли негативна оцінка соціальної ситуації супроводжується "пригніченим" емоційним станом, це частіше породжує соціальну апатію.