Треба мати дуже буйну уяву, щоб збагнути, яким чином українські легкоатлети могли потрапити із суперліги Кубка Європи в першу. Адже щоб без особливої напруги утримуватися в легкоатлетичній еліті, наша країна достатньо має і знаменитостей, і просто сильних атлетів. Однак факт, що нинішнього року українська збірна, швидше за все через організаційні прорахунки, змушена була боротися за повернення в суперлігу. Ці змагання беруть початок від 1963 року, і збірна команда СРСР дуже ретельно до них готувалися. Оригінальність змагань на Кубок Європи полягає в тому, що від кожної країни в кожному виді виступає лише один спортсмен, який приносить своїй збірній вісім очок за перше місце й одне очко — за останнє, восьме, місце (всього у фіналі виступають вісім країн). Досить довго чоловічі та жіночі команди змагалися в різний час, але останніми роками обидва європейські призи розігруються одночасно в одному місті.
Збірна СРСР майже завжди виступала успішно, і на її рахунку залишилося шість перемог у Кубку Європи в чоловіків і три — у жіночої команди. Після розпаду СРСР Росія останніми роками вигравала жіночий Кубок Європи вже п’ять разів. З 1965 по 1981 роки турнір проходив у непарні роки, а потім — у перший сезон після чергових Олімпійських ігор.
Команда-переможниця у чоловіків одержує в нагороду перехідний приз — «Флорентійську чашу» епохи Відродження з чистого золота, а жіноча збірна нагороджується статуеткою «Срібна дівчина» вагою сім кілограмів.
Оскільки обидві ці нагороди розігруються лише в суперлізі, решта команд намагаються в неї повернутися або потрапити вперше. Ось у ролі збірної, котра прагне повернутися у вищий дивізіон, і вирушила українська делегація в Будапешт.
Нинішнього року легкоатлетам пощастило з погодою — світило сонце, створюючи хороший настрій і передумову для високих результатів. Суперниками наших чоловіків були збірні Румунії, Голландії, Угорщини, Словенії, Словаччини, Югославії та Болгарії. На жаль, зібрати найсильнішу команду нам і цього разу не вдалося. Та все ж змагання склалися для збірних України щонайкраще. Змогли перемогти всіх суперників і принести по вісім очок Костянтин Рурак у бігу на 100 метрів, Іван Гешко — біг на 1500 метрів, Геннадій Горбенко в бігу на 400 метрів із бар’єрами, Андрій Соколовський — у стрибках у висоту й естафетна команда України в бігу 4х100 метрів і 4х400 метрів. Відмінно виступили і виявилися другими Володимир Ковалик (800 метрів), Дмитро Барановський (5000 метрів), Вадим Слободенюк (3000 метрів із перешкодами), Денис Юрченко (стрибки з жердиною), Роман Вирастюк (штовхання ядра) і Вадим Грабовий (метання молота). Третіми були Анатолій Довгаль (200 метрів), Олександр Кайдаш (400 метрів), Олександр Ситковський (3000 метрів), Володимир Зюськов (стрибок у довжину), Володимир Кравченко (потрійний) і навіть Олег Стеценко в дуже дефіцитному в нас метанні списа.
Серед жінок відзначилися Ірина Ліщинська (1500 метрів), Наталя Беркут (5000 метрів), Тетяна Дебела (400 м із бар’єрами), Вікторія Бойко (метання диска) й естафетна команда 4х400 метрів. Другі місця посіли Олена Рурак (400 метрів), Олена Красовська (100 метрів із бар’єрами), Олена Хлусович (потрійний), Оксана Захарчук (штовхання ядра) і збірна в естафеті 4х100 метрів. Треті місця у Тетяни Ткалич (200 метрів), Олени Шеховцової (стрибки в довжину) і Надії Кобрин у метанні списа.
У результаті — величезна перевага збірної України в загальному заліку: 119 очок проти команди Болгарії, що посіла друге місце зі 109 очками. З поверненням!