Про капризи погоди, міські та природні забруднення атмосфери ми одержуємо досить докладну й точну інформацію. Але в більшості випадків мало знаємо про якість повітря у власних будинках. Тим часом численні дослідження у сфері екології свідчать: повітря закритих приміщень — квартир, офісів — інколи в сотні разів гірше, ніж атмосфера сучасних міст. А саме ж тут більшість городян проводять до 80% свого часу. Як же зробити наше перебування під рідним дахом безпечним і комфортним? Про це ми розмовляємо із завідуючим лабораторією гігієни шуму житлових і громадських споруд Інституту гігієни та медичної екології ім. О.Марзєєва, доктором медичних наук, професором Володимиром Акименком.
— Коли димлять труби заводів чи на берегах річок виростають смітники, то всім зрозуміло — відбувається забруднення довкілля. А ось коли потерпає екологія в окремій квартирі, то для оточуючих це непомітно. Але саме у власних будинках, де ми проводимо більшість часу, рівень ризику для здоров’я найвищий, — вважає Володимир Акименко. — Нещодавно американські вчені провели експеримент: відібрали групу добровольців і прикріпили до їхнього одягу спеціальні датчики, які вимірюють рівень забруднення навколишнього середовища. Протягом дня добровольці відвідували різні місця: офіси, магазини, їздили у громадському транспорті, прогулювалися поблизу підприємств тощо. Коли вчені порівняли показання датчиків, з’ясувалося: найвищий рівень забруднення було зафіксовано у їхніх власних квартирах. Посилаюся на результати ще одного дослідження, проведеного закордонними фахівцями. Оцінюючи рівень небезпеки для здоров’я від різних природних катаклізмів, озонові діри в атмосфері вони поставили на 11-те місце, а ось якість внутрішнього середовища приміщень — на 1-ше. Тому треба зробити все можливе, аби перебування у закритих приміщеннях стало безпечним і комфортним. Це завдання вирішується за рахунок організації розумного повітрообміну, з урахуванням якості й кількості повітря, необхідного для конкретних приміщень.
— А які хімічні речовини найчастіше трапляються в житлах сучасних мешканців міст?
— Мабуть, лідирують серед квартирних забруднень фенол і формальдегід. Вони входять до складу смол, якими зазвичай просочують деревно-стружкові плити. На ці небезпечні речовини «багаті» і нові меблі, особливо якщо їх виготовлено з порушенням технології (а таке нерідко трапляється у приватних фірмах).
Крім того, атмосферу житла забруднюють мікроорганізми, будівельні й оздоблювальні матеріали, предмети вжитку, продукти неповного згоряння побутового газу, аерозолі, пральні порошки, косметика тощо. Свою лепту вносять і домашні улюбленці — тварини, птахи, акваріумні рибки, навіть деякі рослини.
До речі, активним джерелом забруднення є... сама людина. Життєдіяльність людини супроводжується виділенням 400 хімічних сполук, із котрих 20% міститься у видихуваному повітрі. Крім того, кожна людина — це своєрідний генератор пилу, що складається з епідермісу шкірних покривів та дрібних уламків кінчиків волосяного покриву. Таким чином, родина із трьох чоловік «виробляє» на рік близько одного кілограма такого пилу. Узагалі ж, у сучасному житлі вчені реєструють від 60 до 300 чужорідних хімічних речовин. Вони шкідливі й самі по собі, а взаємодіючи одна з одною, утворюють надскладний «коктейль», віддалені наслідки якого важко передбачити.
— Недавно у фахівців з’явився термін «синдром хворих будинків». Розкажіть докладніше, що він означає.
— Буває, будинок споруджено якісно, добротно: новітні будівельні й оздоблювальні матеріали, планування за останнім словом дизайну, налагоджені системи опалення. Але мешканці там втомлюються, часто відчувають різноманітні нездужання — подразнення слизової оболонки очей, ГРЗ, алергійні реакції тощо. Найімовірніше, це відбувається від забрудненого повітря. Існує термін «припустимий рівень міграції хімічних речовин». У давні часи, коли в будівництві використовувалися типові матеріали, можна було контролювати рівень хімічних речовин у приміщеннях. Але сьогодні будівельні й оздоблювальні матеріали везуть із усього світу. Інколи важко визначити склад тих чи інших фарб, деревних плит, шпалер тощо. Тим паче складно визначити, як вони взаємодіятимуть. Отож, свобода вибору призводить і до підвищеного ризику.
Потенційно небезпечними можуть бути й деякі сучасні конструкції, якщо ними неправильно користуватися. Наприклад, металопластикові вікна чудово захищають від вуличного шуму й морозу. І водночас, якщо виготовити їх у точній відповідності до стандартів, вони повністю виключають доступ повітря в помешкання. Якщо у звичайних, дерев’яних рамах, навіть щільно закритих, усе-таки залишаються отвори, крізь які може проникати повітря, то пластикові вікна закупорюють приміщення наглухо. Якщо господарі певний час відсутні, то квартира позбавлена природної інфільтрації.
Це може призвести до «перегріву» приміщення, у результаті чого стіни «зацвітуть», з’являться грибок, цвіль, що дуже небезпечно й нерідко провокує виникнення алергії, астми. Якщо поставили металопластикові вікна, то необхідно встановити і спеціальні вентилюючі системи саме для таких вікон.
— Як можна визначити, чи здоровий ваш будинок?
— Первинну «діагностику житла» можуть провести й самі господарі. Повернувшись із вулиці, переступіть поріг будинку і принюхайтеся. Якщо є різкі, неприємні чи незвичні запахи, постарайтеся визначити їх джерело. Часто це можуть бути недавно придбані речі — меблі, шпалери, лінолеум, підвісна стеля і т.п. Якщо кілька днів після покупки вони неприємно пахнуть — це природно. Але коли запах не вивітрюється через кілька тижнів або місяців, варто зробити експертизу цих речей із допомогою фахівців із санепідемстанції, — радить Володимир Акименко. — Звернутися до них слід і в тому разі, якщо у членів сім’ї, котрі живуть в одній квартирі, одночасно з’являються схожі захворювання — нежить, головний біль, алергійні реакції, причин яких медики не здатні встановити. Це може бути наслідком «синдрому хворого будинку».
— Повітряне середовище міст не поспішає змінюватися у кращий бік. Викиди в атмосферу твердих (пилоподібних) і газоподібних супутників виробництва і транспорту обчислюються сотнями мільйонів тонн на рік. Тому деякі жителі центру міста воліють узагалі не відчиняти вікон, мовляв, тим самим лише погіршать ситуацію. Чи правильно вони роблять?
— Відмовлятися від провітрювання не можна в жодному разі! Адже вуличне повітря, хоч би яким брудним воно було, є основним постачальником кисню й аероіонів. Проблема лише в тому, що разом із ним до квартири потрапляють пил та інші забруднювачі (викиди промислових підприємств, транспорту). Аби знизити їх концентрацію, можна використовувати спеціальні прилади. Але спочатку необхідно визначити, що потрібно саме вам. Наприклад, часто-густо кондиціонери не забезпечують доброго очищення повітря, вони лише охолоджують і нагрівають його, а очищення в них найпростіше, від великого пилу.
Очищення повітря передбачене і в деяких пилососах, однак помітний ефект забезпечує лише водний фільтр: бруд, який залишається в ньому від проходження повітря, чудово видно. Повітроочисники, своєю чергою, підрозділяються на побутові й медичні. У чому ж між ними відмінність? Побутові освіжають, іонізують, але на чисте повітря розраховувати не доводиться. Рекомендую в жодному разі не користуватися саморобними пристроями! Вони можуть бути дуже небезпечними, якщо концентрація озону вища за потрібну. Тому обов’язково вимагайте у продавців висновок санітарно-епідеміологічної експертизи.
Повітроочисники медичного призначення знижують вміст алергенів у довкіллі приблизно на 70%, тому будуть корисні тим, у кого виявлено алергію. У складних випадках лікарі рекомендують пацієнтам ставити повітроочисники не лише вдома, а й в офісі та в автомобілі. Ці заходи можуть значно поліпшити їхнє самопочуття. Особливо важливо очищати повітря, якщо у приміщенні є курці. Це необхідно не лише їм самим, а й усім домочадцям.
Вибираючи медичний повітроочисник, потрібно насамперед дивитися на технічні характеристики. Перше: хороше очищення повітря досягається, якщо він адсорбує частинки завбільшки 1—5 мікронів. Друге: зверніть увагу на продуктивність, тобто кількість літрів, які проганяються через очисник за одну хвилину. Залежно від того, скільки кубометрів у приміщенні, можна обчислити час, необхідний для того, аби весь обсяг повітря пройшов очищення.
Медичні очисники чистять повітря не тільки від пилу, а й від бактерій, бо бар’єри в них стоять на розмір частинок. Недавно з’явилися фільтри, що затримують віруси, але в апаратурі для очищення повітря їх поки що широко не використовують. Тому, коли вам необхідно покласти край вірусам, найефективніший засіб — опромінення приміщення з допомогою бактерицидної лампи. Але пам’ятайте, що перебувати у приміщенні, в якому включено лампу з ультрафіолетовою бактерицидною дією, не можна.
І найголовніше: людина, котра страждає на алергію чи астму й заради котрої в будинку встановлено повітроочисник, має з’являтися лише тоді, коли повітря повністю очищене. Інакше ефекту не буде.
— Чи існують якісь загальні правила, що допомогли б поліпшити якість внутрішнього середовища приміщень?
— Це і складно, і водночас просто. Принцип має бути один: менше речей і більше повітря, — вважає Володимир Акименко. — Постарайтеся зберігати побутову хімію за межами квартири — у підвалі, гаражі. Не захаращуйте квартиру меблями, особливо полімерними. Не начиняйте її технікою, наче офіс. Пам’ятайте: комп’ютери, телевізори та інші пристосування можуть бути джерелом статичного електричного поля та неіонізуючих випромінювань, що діють на господарів не найкращим чином. Заведіть собі правило щорічно позбуватися старих, непотрібних речей. Адже чим більше у вашій квартирі вільного простору, тим менше можливих джерел забруднення.