— Кінець квітня — саме час планувати свою літню відпустку, особливо якщо хочеш провести її з дитиною, — безапеляційно заявила моя подруга Віра, котра працює в одній зі столичних турфірм. — Принаймні найбільш «ласі» місця вже бронюються не тільки на червень, а й на «пік» сезону — липень.
— Ну й куди я можу прилаштувати дитину?
— У принципі, можна як у «старі добрі часи» відправити своє чадо на відпочинок окремо. Вибір тут найширший: Англія, Франція, Швейцарія, Угорщина, Словаччина, Греція, нарешті, дитячі літні табори в Криму й під Києвом. Дитячі тури в Європу розраховані на два чи три тижні (деякі на місяць—два) і включають не лише захоплюючі екскурсії історичними центрами й відпочинок, а й навчання мовам: англійській, німецькій, французькій. Якщо дитина не хоче вдосконалюватися в романо-германській лінгвістиці, то її можна відправити на екскурсію автобусом, приміром, в Англію і Францію, із відвідуванням Диснейленду й різноманітних цікавих куточків Європи, або в Іспанію — поніжитися на тамтешньому узбережжі. Такий тур буде найкращим подарунком для товариської та комунікабельної дитини — в автобусі весело, є аудіо-відеоапаратура, можна досхочу посміятися і попустувати з ровесниками. Хоча для твого шестирічного це, певне, ще рано — у такі поїздки беруть мінімум із дев’яти років.
— А є щось екзотичне?
— Авжеж. Хочеш, відправлю вас у Домініканську Республіку чи на острів Балі? Там неймовірна краса, самобутня культура, чудовий сервіс. Клієнтам пропонують круїзи навколо острова, сафарі на автомобілях, дайвінг (підводні подорожі) і рифтинг (сплав річкою на надувних човнах).
— Хіба не небезпечно пускатися в такі авантюри з дитиною?
— Коли річка спокійна, то чому ні? Єдине, що в цьому погано: ціна — від 1300 у.о. на людину. Хоча, звісно, для такої маленької дитини це занадто великі навантаження. Причому не стільки фізичні, скільки психологічні. Усе-таки для малого краще, коли є баланс між активним і пасивним відпочинком: безліч вражень, занадто швидка їх зміна може травмувати нервову систему.
— Знаєш, хотілося б усю відпустку не лише возитися з дитиною, а й хоч трішки відпочити...
— Їдьте в Туреччину! Там є чудовий готель, де все передбачено — є дитячий клуб. Дитину можна залишити під наглядом вихователя й відпочивати скільки завгодно. І малюк у цей час також не нудьгуватиме — водні гірки, басейн, різноманітні конкурси, розваги, гуртки (те ж таки малювання). Два тижні тобі, чоловіку й сину обійдуться в $1791, причому сюди входить транспорт, проживання, триразове харчування, напої, а також можливість пограти в теніс, зайнятися аеробікою тощо.
— А є щось подібне поближче?
— З таким рівнем сервісу — немає. Але можна цілком непогано відпочити в Болгарії. Ціни трішки нижчі, їхати можна автобусом. Взагалі, зараз у більшості курортних місць передбачено ігрові кімнати й розваги для дітей. Можна загалом провести казкову відпустку в маленькому приватному котеджі на березі моря — два тижні обійдуться вам десь у $1000. Сервіс той самий, хіба що дитиною вам доведеться займатися самостійно. Зате житимете не в шумному готелі, а в тихому затишному квартальчику з дуже своєрідною архітектурою, разом із вами відпочиватимуть лише дві чи три родини, господиня на ваше замовлення готуватиме будь-які страви. Захочете розважитися — будь ласка! Екскурсії, бари, дискотеки.
Від «приємних несподіванок» не застрахований ніхто. Проте ніколи не варто втрачати почуття гумору та спроможність логічно мислити: вихід зі становища завжди простий. Приміром, ви заблукали у великому місті, абсолютно не знаючи місцеву мову. Що робити? Головне, спокій. Напевне в одній із ваших кишень лежить візитна картка готелю: на ній вказано адресу, за якою вас доставить будь-який водій таксі до місця.
Інший казус: ви загубили паспорт. Теж не варто панікувати. Передусім треба звернутись у поліцію та взяти довідку, а потім — в українське консульство. При цьому потрібно бути готовим до додаткових витрат за оформлення паперів, необхідних для вашого повернення на батьківщину. Якщо загубилася путівка, а ви подорожуєте не в складі групи, зверніться в місцеве відділення турфірми, де цей документ запросто відновлять.
Іноді в пасажира пропадає валіза. У такому випадку допоможе служба «Розшуку багажу», що є в кожному аеропорту чи залізничному вокзалі. Єдине — для цього доведеться пред’явити багажну квитанцію, яку завбачливі пасажири дбайливо зберігають разом з іншими документами.
Не варто сумувати й тоді, коли ви відставали від своєї групи, а грошей на дорогу в готель немає. За невеличку суму можна купити телефонну картку й подзвонити в місцеве представництво турфірми (його телефон варто записати щойно приїхавши в країну): менеджер обов’язково прийде на допомогу.
Перед поїздкою в екзотичну країну непогано хоча б поверховов ознайомитися з найоригінальнішими місцевими традиціями, особливостями законодавства: туроператори, як правило, у курсі справи. Не знаючи їх можна потрапити в дуже скрутне становище: приміром, можна поплатитися життям за кількаразове вживання спиртних напоїв в Ірані або за контрабандне провезення гвоздики в Занзібар. Не менше проблем можуть викликати й звичні для всіх нам жести, міміка — у ряді країн їх можуть сприйняти неправильно.
— У нас у Криму не дешевше?
— Можна й у Крим або на Азовське море — якщо не хочеш возитися з закордонними паспортами чи стомлювати дитину поїздкою в автобусі. Але там не набагато дешевше. Номери в готелях коштують від 100 грн. за день і вище (у червні, правда, можна знайти навіть за 86 грн.). Цього року в принципі у Криму скрізь ціни підвищилися на $3—4 на людину. Хоча, звісно, є місця, куди традиційно їздять із дітьми — ще з часів Союзу. Є чудові санаторії в Євпаторії, утрьох із дитиною ви витратите близько 2800 грн., хороша база відпочинку в районі Алушти — для лікування органів дихання й нервової системи, чудові умови для відпочинку з дитиною створено в Бердянську — 1670 грн. на дорослих плюс 50% на дитину. Зовсім не обов’язково їхати на південь — є спеціалізований санаторій матері й дитини в Моршині. Лікування й відпочинок дорослого й дитини коштуватиме лише 1720 грн. Якщо дитина ніколи не бачила гір, у Карпатах можна знайти бази відпочинку, де проживання однієї людини (+ сніданок) коштуватиме якихось 55 грн. Місяць відпочинку в санаторії в нашій рідній Кончі-Заспі або Пущі-Водиці на 24 дня обійдеться приблизно в 1700 на дорослого і ще 50% на дитину.
— Слухай, ти так захоплююче розповідаєш, але, пам’ятається, торік ти їздила кудись у село?
— Минулої весни в мене були великі витрати й від «відпускних» грошей залишилося зовсім трішки. Була б сама — спокійно позагоряла б у Гідропарку, але доньку хотілося хоч кудись вивезти. А тут дізналася про Союз сприяння сільському зеленому туризму. Виявляється, нині по всій нашій країні в селах організовують відпочинок у звичайних хатах: ну хіба що ледь комфортніших і пристосованіших для розпещених городян — за принципом маленьких котеджів у Європі (як, скажімо, у Болгарії). За каталогом вибираєш регіон — приміром, Карпати чи Полтавську область, дивишся який будинок і навколишня природа, навіть можеш, за бажання, зв’язатися з господарями по телефону й уточнити, наскільки будинок комфортабельний — є тільки душ чи й ванна, наявність гарячої води, телефона, телевізора, автотранспорту, медпункту неподалік тощо. Для зовсім маленької дитини — оптимальний варіант. Ми торік відпочивали в Полтавській області в однієї молодої пари, так дитина поправилася на 3 кг. Свої молочні продукти, м’ясо, овочі, фрукти, ягоди. Авжеж, за все потрібно було платити, але ціни, порівняно з базарними, просто смішні. Плюс чисте повітря, річка й ніякої акліматизації. Моїм найулюбленішим заняттям було повалятися в гамаку під великим горіхом із книжкою в руках: пташки співають, листя шамотить від вітру й пахне чимось дуже свіжим — краса! Але тут головне не схибити, а коли їдеш із дитиною, то краще попередньо з’їздити й оглянути місце — а раптом господар вирішив «прикрасити» своє житло?
Для маленької дитини село — найкраще місце для пізнання світу. Саме тут міські діти можуть побачити, як пасуться корови, як насправді виглядають поросята, як ростуть суниці, узяти участь у поливі чи прополюванні грядок. Є також безліч інших занять. Можна податися «на пошуки скарбу» в найближчий ліс, побудувати курінь, пограти в індіанців і ковбоїв. Малюкові напевне сподобаються походи за грибами, ягодами та квітами, він буде в захваті від «неформального» обіду на траві, із задоволенням збиратиме «трофеї» для майстрування фігурок або гербарію. Усе це — справжня, жива школа й запам’ятовувати її уроки набагато цікавіше. Як називається це дерево? А цей гриб? Чому стукає дятел? Куди тече ця річка? Дитині не потрібно придумувати розваги — життя на природі подарує їй безліч цікавих і корисних завдань і головоломок. А вже в старшому віці — років із 8—9 — можна вирушати в заморські країни.