Майстри пауерліфтингу в травні вже виходили на великий поміст. Чоловіки провели європейський чемпіонат, а жінки — світовий. Українці там загалом не розчарували, але ж ми знали й кращі часи. Жіноча збірна виявилася четвертою, правда, у далекій Аргентині виступала неповним складом. А от чоловічу команду росіяни з поляками відтіснили вже на третю позицію. Та й ніхто в ній так і не ступив на п’єдестал за «золотом». Особливої причини для смутку, вважає президент національної федерації Василь Алоєв, немає, проте результати виступів українців у згаданих турнірах наштовхують на певні роздуми. Чи не потрібна «свіжа кров» обом збірним? У таких випадках фахівці мимоволі звертають пильну увагу на найближчий резерв. І, справді, яка вона, зміна в таких славетних майстрів, як Віктор Налейкін, Володимир Ухач, Володимир Іваненко, Лариса Іванова?
Не треба забувати, що пауерліфтинг — неолімпійський вид спорту. Ну а в рік проведення Ігор у його розвитку виникають додаткові проблеми. Однак, незважаючи на це, національна федерація приділяє велику увагу підготовці гідного резерву. Багато юніорів брали участь у чемпіонаті країни, який пройшов у лютому, і, зрозуміло, виступили у «своїй першості», проведеній у квітні. А потім настала черга виходу на міжнародну арену.
На команди юніорів і юніорок, що виїжджали на першість континенту до Болгарії, очікував подвійний іспит. Тому що перед виходом до штанги вони здійснили виснажливу майже 40-годинну подорож автобусом з Одеси до Софії. Проте ці колотнечі не завадили достойно виступити на турнірі.
Воістину чудова сімка виявилася в складі українських збірних. Саме стільки атлетів удостоїлися золотих медалей. Киянка Лариса Соловйова (Віцієвська) змінила прописку і прізвище, вийшовши заміж за відомого майстра пауерліфтингу, але щастя їй не зрадило. Вона не тільки перемогла в категорії 60 кг, а й випередила всіх за формулою Уїлкса. Цей престижний показник визначається за співвідношенням власної ваги і результату, зафіксованого в триборстві. Вищі нагороди одержали також харків’яни Оксана Сасько (67,5 кг) і Володимир Висоцький (75 кг), Ганна Стародубцева (75 кг) із Херсона, маріуполець Іван Шляхта (82,5 кг), львів’янин Іван Фрейдун (90 кг) і Віталій Папазов (125 кг, Донеччина—Запоріжжя). Є в рядах обох команд срібні та бронзові призери. Ну а в загальному заліку вони поступилися тільки росіянам, причому хлопці — зовсім трохи.
Блиск медалей, особливо золотих, завжди радує. Але ще важливіше інше: які подальші перспективи юних «зірочок»? Утім, вони не такі вже і зелені новачки: у Софії змагалися учасники віком до 23 років. Деякі з них виступали, причому не без успіху, і на найбільших турнірах серед дорослих. Проте час їхніх великих перемог ще попереду. І тренери пов’язують серйозні надії з виступами за національні команди тих же Соловйова, Сасько, Стародубцевої, Висоцького, одесита Сергія Дідовика, що став у Софії другим, Папазова. Останні троє, до речі, відзначилися в Болгарії європейським і чотирма світовими юніорськими рекордами.
Проте шлях до головних команд непростий. Талановиту молодь очікує гостра конкуренція з боку старожилів. А попереду в юніорів вереснева світова першість на Тайвані, куди для українців дістатися буде ще великою проблемою. Ну а ті, хто витримає черговий іспит, можуть розраховувати на участь у двох листопадових чемпіонатах — світовому серед чоловіків у Японії і жіночому європейському в Люксембурзі.