Чого варте наше життя без віри! Войовничі атеїсти нарекли її опіумом для народу. Побільше б такого чудодійного опіуму, що впливає на почуття не тільки релігійних людей. Саме віра допомагає перемагати, долати повсякденні негаразди, а то й трагічні моменти, вселяє надію на щось радісне, світле. Без неї земне буття стало б сірим. І якщо ж так, то чи не найбільш віруючим і відданим народом є футбольні вболівальники.
Минулого вівторка численні прихильники донецького «Шахтаря» дуже сподівалися на подвійний успіх своєї команди. Гірники зберігали шанс здобути чемпіонське звання. Вже на 20-й хвилині першого тайму матчу із місцевим «Металургом» цьогорічні володарі Кубка України вели з рахунком 3:0. Власне, іншого в цій грі ніхто й не очікував, навіть самі господарі поля. Перемога їм нічого не давала, а позбавляти земляків надії вони ніколи б не наважилися. Зрештою, від «Шахтаря» їх віддаляло 18 очок, що відповідає і нинішньому класу цих команд, і їхнім матеріальним можливостям. У підсумку — 3:1 і розрив між ними збільшився ще на 3 очка. Однак підопічні Семена Альтмана заслуговують похвали. «Металург» зберіг за собою четверте місце в турнірній таблиці, що зайвий раз підтвердило увагу до розвитку футболу в шахтарському краї.
Тим часом вболівальники київського «Динамо», частина з яких переповнила трибуни затишного стадіону і прилеглі до нього мальовничі пагорби, не менше вірили в успіх своїх улюбленців. Склалось так, що саме цей останній, 182-й календарний матч, мав вирішити долю чемпіонських медалей. І багато в чому це залежало від гравців «Дніпра», дострокових бронзових призерів. Для самих же дніпропетровців результат поєдинку у столиці вже нічого, крім збереження «честі мундиру», не важив. Проте навіть у разі нічиєї доля усміхнулася б «Шахтареві».
Динамівці розуміли, що сьогодні все залежить від їх самих і вони не мають права допустити промаху, який дозволили собі на цьому ж стадіоні у грі з «Карпатами». Знали вони й про те, що футболісти «Дніпра» завдання на сезон виконали, над ними не тяжітиме відповідальність за кінцевий результат матчу і вони почуватимуться на полі розкутими.
Слід сказати, що до поєдинку суперники прийшли із відчутними втратами. У «Динамо» тривалий час не виступають через травми Шацьких, Гусін, Косовський, Герасименко, до них приєднався Хацкевич. «Дніпро» також мав проблеми із складом команди: дискваліфікований Геращенко, Шершун захищає кольори юнацької збірної України на чемпіонаті світу в Аргентині...
Господарі з перших хвилин матчу домінували на полі. Гості ж грамотно побудували захист, зводячи нанівець численні атаки киян. Останні не раз виходили на зручні позиції, але вже вкотре продемонстрували, що хибують із завершальними ударами. Дніпропетровці відповідали нечастими гострими випадами. Кияни дедалі посилювали натиск, проте їхнім атакам бракувало видумки, логічного завершення і на табло світилися нулі.
На перших хвилинах другого тайму сталося те, чого так очікували в Донецьку і чого не сподівалися у Києві. Дмитрулін якось недбало повівся із м’ячем на своїй половині поля, його підхопив швидкий Спєвак, проскочив мимо динамівських захисників і пробив у дальній кут воріт. Хоч як старався Шовковський, але виручити команду не зумів — 0:1.
Та все ж надвечірнє небо над стадіоном залишилось світлим, по верховіттях дерев над трибунами ще грали сонячні зайчики. Вболівальники вірили у своє «Динамо». Здавалося, пропущений гол тільки розвеселив київських футболістів. Вони прискорили темп, чи не всією командою кинулись атакувати. М’яч раз у раз нависав над штрафним майданчиком гостей, навіть торкався воріт суперника, а от перетнути їх ніяк не хотів. Наче хтось заворожив! Вже й динамівські захисники Ващук та Головко, не кажучи про Несмачного та Боднара, ніби спокутуючи провину за пропущений гол у свої ворота, почали кинджалити оборонні ряди дніпропетровців. Та все марно.
Матч наближався до завершення. І раптом трибуни вибухнули радістю. На 84-й хвилині Несмачний, опинившись біля лінії поля, майже під нульовим кутом зумів-таки загнати м’яч у ворота — 1:1. Не встигли вщухнути оплески на трибунах, як Дмитрулін послав м’яч на Мелащенка і той знову спрямував його у кут воріт — 2:1. За якусь хвилю сподівання одних вболівальників стали примарними, віра інших окрилила їх самих і футболістів. Динамівці разом із наставниками раділи так, ніби завоювали найпочесніший європейський трофей. Трибуни стадіону шаленіли.
«Динамо» вдев’яте стало чемпіоном України. «Шахтар» втратив свій шанс ще у грі із ЦСКА, звівши той матч унічию, і знову залишився другим. Нинішній чемпіонат показав, що у киян з’явилися гідні конкуренти, які спроможні не тільки забирати очки у лідера, а й стати чемпіонами. Футбольний олімп кілька разів розхитувало, і він міг змінити свого володаря. Однак динамівці ще раз продемонстрували характер і волю до перемоги, що дозволило їм заслужено зійти на футбольну вершину України. Можна тільки побажати їм такої ж удачі на полях європейських стадіонів. Як і донеччанам. Вболівальники завжди в це вірять.
У «золотому» київському матчі взяли участь — «Динамо»: Шовковський, Головко, Ващук, Дмитрулін, Мелащенко, Белькевич, Чернат, Пеєв, Кузьмичов (Яшкін, Лисицький), Боднар (Федоров), Несмачний; «Дніпро»: Медін, Поклонський, Козар, Задорожний (Єзерський), Матюхін, Шелаєв, Зубченко, Максим’юк, Валяєв (Мазяр), Полтавець (Бєліков), Спєвак.
***
Інші матчі останнього туру закінчилися з такими результатами: ЦСКА—«Сталь» — 1:1; «Металург» З —«Металург» М — 1:0; «Ворскла»—«Металіст» —0:1; «Карпати»—«Кривбас» — 2:1; «Нива»—«Таврія» — 0:2.
Підсумкова таблиця
І В Н П М О
1. «Динамо» 26 20 4 2 58—17 64
2. «Шахтар» 26 19 6 1 71—21 63
3. «Дніпро» 26 17 4 5 37—18 55
4. «Металург» Д 26 11 9 6 30—24 42
5. «Металург» М 26 12 4 10 35—27 40
6. ЦСКА 26 10 10 6 30—23 40
7. «Металург» З 26 9 8 9 28—31 35
8. «Таврія» 26 8 9 9 23—31 33
9. «Металіст» 26 8 7 11 27—37 31
10. «Карпати» 26 9 3 14 33—42 30
11. «Кривбас» 26 6 6 14 22—36 24
12. «Ворскла» 26 6 5 15 16—29 23
13. «Сталь» 26 3 6 17 19—49 15
14. «Нива» 26 2 3 21 20—65 9