Ох, як давно в Україні говорили і мріяли про власну допінг-лабораторію! Доводилося відправляти проби на аналіз до Москви чи Кельна — це при тому, що й у Росії, і в Німеччині знаходяться наші найближчі суперники в найбільших змаганнях. За цей час у нас дискваліфікувався (зрештою довічно) Олександр Багач, відбула термін дискваліфікації Віта Павлиш, опинилася в підвішеному стані відсторонена від змагань Інеса Кравець. Та що там казати — у сучасному спорті без попереднього контролю може потрапити під дискваліфікацію майже будь-який атлет.
І ось — здійснилося! На території Національного спорткомплексу «Олімпійський» відкрито Українську аналітичну систему ідентифікації. Серед безлічі інших робіт тут проводять допінг-контроль найсучаснішими комп’ютерними методами. Втім, щоб працювати на законних підставах, ця лабораторія ще має отримати сертифікат Медичної комісії Міжнародного олімпійського комітету.
З допінгами в різних видах спорту намагаються боротися по-різному. Наприклад, у сучасному п’ятиборстві замість п’яти днів дуже часто проводять змагання у всіх п’яти видах за одну добу. Розрахунок тут простий — спробуй-но прийняти стимулятор перед плаванням, потім — транквілізатор для стрільби і знову стимулятор для кросового бігу! Ніякий організм не витримає! У видах, де немає такого комплексного розмаїття, боротьба з допінгом триває, і якщо до змагань штовхач ядра встигає звільнитися від анаболіків, а їхня дія зберігається, то вдаються до незмагального контролю. У цьому випадку члени комісії МОК приїжджають протягом року зовсім несподівано, і спортсмен, який проводить цикл прийому заборонених стимуляторів, зобов’язаний підкоритися їхнім вимогам і здати сечу або кров на аналіз. Тут бувають цілі детективні історії — підозрювані, побачивши контролера, стрибають у вікна і втікають. Щоправда, ухилення від контролю зараховується як позитивний аналіз у пробі. Нині введено правила, за котрими спортсмен має повідомляти в Медичну комісію про своє місцезнаходження, якщо йому треба залишити дім не для участі в змаганнях. Загалом, гра в «Ну, постривай!» триває. І тепер ми самі будемо контролювати своїх чемпіонів, щоб уникнути трагедій, подібних до тієї, що трапилася з Олександром Багачем.