Зовсім скоро починається вступна кампанія, і випускники шкіл зараз нагадують казкового богатиря, який стоїть перед знаменитим каменем на перехресті доріг: «Праворуч підеш — коня втратиш»… Якби ми уявили собі такий профорієнтаційний камінь, то на ньому, напевно, було б написано щось на кшталт: «Праворуч підеш — зробиш, як батьки порадили; ліворуч підеш — вступиш на бюджет, бо добре знаєш предмети, які потрібно складати на ЗНО; прямо підеш — досягнеш успіху, бо в тебе талант». Найідеальнішим шляхом з цього переліку традиційно вважається останній, пов’язаний із талантом. Але, виявляється, не такий уже він ідеальний. Чому? Американські психологи вважають, що є речі, які важать під час вибору фаху не менше, ніж таланти. Наприклад, особисті якості.
Щоб розібратися в цьому, потрібне професійне кар’єрне консультування школярів. Причому це має бути не разова акція в останні тижні перед вступною кампанією, а системна кропітка праця. Зараз профорієнтацію покладено на шкільних психологів, на плечах яких і так лежить купа завдань. Тим часом в інших країнах із підлітками працюють фахівці — кар’єрні консультанти.
Наприклад, у Сполучених Штатах Америки кар’єрне та освітнє консультування є невід'ємною частиною освітнього процесу. Кожна школа має спеціалізованого радника, який працює зі старшокласниками, щоб допомогти їм обрати кар'єрний шлях і вступити до омріяного закладу освіти.
Консультування має різні форми, у тому числі роботу в групах, проходження діагностичних тестів, ознайомлення з різними професіями тощо. У результаті лише близько 4% випускників американських вишів були не працевлаштовані у 2019 році (за даними Федерального резервного банку Нью-Йорку). Тоді як у нас, за даними різних експертів, від 40 до 50% випускників закладів вищої освіти у 2019 році не працювали за фахом.
В Україні вже з’являються спеціальні курси з освітнього та кар’єрного консультування від роботодавців, громадських та міжнародних організацій. Наприклад, спираючись на досвід США, мережа EducationUSA в Україні, за підтримки Посольства США, Міністерства освіти і науки та Міністерства молоді та спорту, розробила онлайн-курс «З учнями про освіту та кар’єру», мета якого — розвиток навичок консультування у вчителів і батьків.
На що мають бути спрямовані ці консультації?
Насамперед, важливо розвивати у підлітків навички самоаналізу. Патерналістські підходи до визначення майбутнього фаху, як, скажімо, батьківські чи вчительські настанови про більш престижні чи краще оплачувані професії, не розпалять у підлітків пристрасті до навчання. Відповідно, успішної кар’єри в галузі, яка не цікавить молоду людину, теж не варто очікувати.
Тим часом в Україні вже доступні чимало інструментів для того, аби зрозуміти свої інтереси і здібності. Зокрема, Державна служба зайнятості пропонує безкоштовні онлайн-тести щодо різноманітних здібностей (аналітичне мислення, робота в команді, стресостійкість та адаптивність, підприємливість) і сфер діяльності. Перекладено українською й тест Маєрс—Бріґґз для визначення типу особистості «16 персоналій». Ці тести допомагають зрозуміти, які професії можуть бути цікаві підлітку.
Друге важливе питання — розвиток у школярів наполегливості, звички не здаватися за будь-яких обставин. У кожній кар’єрі є тверді та м’які навички, які потрібні для досягнення успіху. Опанування цих навичок вимагатиме від підлітків «мислення в дії». Таку концепцію вперше сформулювала стенфордська дослідниця Керол Двек («Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіху», Керол Двек, 2017 рік). Вона передбачає, що кожна людина, зіштовхуючись зі складним завданням, може сприймати його як випробування або як можливість для розвитку. Молоді люди з «мисленням у дії» прагнуть навчитися на кожному досвіді, тож завзято працюють над складнішими завданнями, навіть коли ті їм не вдаються.
Американська психологиня Анджела Дакворт досліджувала життєві історії найуспішніших спортсменів, щоб зрозуміти, як вони стали найкращими, і в результаті спільним знаменником виявився постійний виклик. Олімпійський чемпіон з плавання Роуді Гейнс під час кожного тренування ставив за мету перевершити себе, тож якщо вчора він проплив 100 метрів за 1 хвилину 15 секунд, то сьогодні його метою було 1 хвилина 14 секунд. Аналогічно навички, необхідні для успіху в освіті та кар’єрі, вдосконалюються шляхом постійного ускладнення завдання.
Учителям і батькам варто приділити увагу заохочуванню у старшокласників віри в себе. В одній зі шкіл Чикаго для цього замість двійок почали виставляти оцінку «поки що «ні», бо вона передбачає для учня можливість розвиватися й опанувати матеріал у майбутньому. Двек також рекомендує більше заохочувати школярів до роботи над собою, замість похвали «вродженому таланту». Вселити віру в себе кожному старшокласнику можна вже сьогодні, пояснивши, що будь-яка мета досяжна, якщо є пристрасть і наполегливість іти до неї крізь усі перешкоди.
Анжела Дакворт доводить, що успіх у навчанні та кар’єрі залежить від наполегливості. За більш як десятиліття досліджень Дакворт вивчила, які особисті якості школяра дозволять краще опанувати освітню програму; яким учителям вдасться найбільше підвищити рівень досягнень їхніх учнів; як розпізнати кадета військової академії, котрий не кине надскладної програми підготовки; хто з менеджерів із продажів працюватиме на своїй позиції більше року. Успіх не визначається рівнем IQ чи вродженим талантом — це висновок дослідниці (докладніше — Angela Duckworth «Grit: The Power of Passion and Perseverance», 2017 рік).
Тим часом українські старшокласники часто стають заручниками дуже поширеної віри у вроджені таланти, що обмежує вибір професії. Та й не тільки школярі, — Міністерство освіти і науки визначає розвиток талантів своєю місією у стратегічному плані діяльності до 2024 року. З цього погляду, вступ на навчання за принципом «який предмет легше вдається» скидається навіть на логічний, проте успіху не забезпечує.
Успіх у навчанні та кар’єрі досягається через концентрацію зусиль на далекосяжних цілях. Прислів’я «талановита людина талановита в усьому» вчені могли би доповнити словами «після 10 тисяч годин практики». Адже освітні й професійні результати досягаються не впродовж одного дня, тижня чи навіть року. Вони потребують завзяття. На думку Дакворт, талант відволікає. Її дослідження успішності школярів у математиці доводять, що кращі результати отримують завзятіші учні, а не ті, кому легше дається математика. Я особисто пройшла через схожий досвід, коли навчалася у старшій школі у США. Курс із вищої математики для мене був досить складним через викладання іноземною мовою та нові методи. Моя успішність значно знизилася, тож я почала приділяти вивченню цього предмета значно більше часу та виконувати вдвічі більше завдань. У результаті отримала найвищу оцінку серед однокласників.
Провідні дослідники наголошують, що ми наразі занадто мало знаємо про вишкіл рис характеру, які приводять до успіху. Але перевірити свій рівень завзятості може кожен з нас із допомогою тесту Дакворт, відповівши собі на запитання на кшталт: чи нові ідеї відволікають вас інколи від старих; чи не зупиняють вас невдачі, і чи легко ви здаєтеся; чи часто ви ставите цілі, а пізніше вирішуєте їх змінити; чи багато ви працюєте; чи є у вас проблеми з концентрацією на проєктах, які потребують більш як кілька місяців роботи; чи закінчуєте ви все, що розпочинаєте; чи змінюються ваші інтереси рік у рік; чи ви старанні й ніколи не складаєте рук; чи захоплюють вас ідеї лише на певний час, а потім ви втрачаєте інтерес; чи долали ви перепони в роботі над подоланням важливого виклику?
Можна погоджуватися чи ні з порадами психологів-дослідників, але вони примушують замислитися. І ще раз підкреслюють: методи роботи з підлітками мають бути сучасними, адже світ змінюється дуже стрімко. Кар’єрне консультування насправді має стати справою державної ваги. Тільки уявіть собі, в якому суспільстві ми жили б, аби кожен отримував насолоду від справи, яку робить, і досягав успіху.