У Белфасті завершився чемпіонат світу з боксу. Знову не було рівних кубинцям. Однак другими в командному заліку вперше фінішували українці, підтвердивши високий клас вітчизняної школи і залишивши на нижчій позиції росіян.
Вп’яте збірна країни самостійно виступала на подібних турнірах. Нікого, на жаль, не виявилося на вищій сходинці. Проте енергодарець Володимир Сидоренко (51 кг), коломиєць Володимир Колесник (60 кг), донеччанин Віктор Перун (81 кг) і суперваговик Олексій Мазикін (Харків—Луцьк) стали віце-чемпіонами. «Бронзи» удостоїлися харків’янин Сергій Данильченко (54 кг), львів’янин Юрій Золотов (63,5 кг) і вінничанин В’ячеслав Узелков (91 кг). Лише п’ятеро в команді залишилися без медалей. Результат виступу підопічних старшого тренера Ільдара Шарафутдінова і вражає, і додає оптимізму.
Ольстер сумнозвісний багаторічними кровопролитними розбірками. Цього разу в його столиці пройшли «мирні» розбірки. І їхній результат для українців ще напередодні, чого там гріха таїти, викликав серйозне занепокоєння. Так, збірна чудово проявила себе на нещодавній Сіднейській олімпіаді. Проте за вісім минулих місяців багато води збігло. По закінченні Ігор уже за традицією на їхніх лауреатів найпильнішу увагу звертають профі. І якщо львів’янин Андрій Котельник, який привіз із Сіднея «срібло», чесно відпрацював чотирирічний міжолімпійський цикл і змінив статус, то іншого віце-чемпіона, молодого сімферопольця Сергія Доценка просто заманили великими обіцянками. Із сіднейської обойми до Белфаста їздили тільки троє.
До того ж навіть такий у цілому благополучний вид спорту в країні, як бокс, також не обходять стороною матеріальні проблеми. Держкомітет профінансував поїздку в Белфаст лише восьми атлетів. А інші четверо? На щастя, прийшли на допомогу президент національної федерації Анатолій Голубченко, начальник «Укрзалізниці» Георгій Кирпа і ДТЕП «Інтертранс». А от НОК, задоволений успіхами українських боксерів у Сіднеї, згадає про них, напевно, лише напередодні Афін...
Де ж витоки нинішніх здобутків? Віце-президент ЄАБА і національної федерації Ігор Гайдамак не втомлюється повторювати: вдалося домогтися, що практично в кожній ваговій категорії підготовлено по два-три рівноцінні атлети й у лідерів є гідні дублери. Це результат багаторічного цілеспрямованого наробітку, внеску всього тренерського цеху. Однак кому, за великим рахунком, на міжнародній арені були відомі імена тих же Золотова чи Перуна? Призери чемпіонату України — і не більше. Мають перспективи й 20-річні чемпіон Європи серед юніорів донеччанин Євген Кибалюк із івано-франківцем Віктором Поляковим, а також трохи старший за них обдарований миколаївець Олег Машкін, котрі не піднялися на п’єдестал.
Ось таким і вийшов бойовий склад збірної країни в Белфасті, переконливо довівши, що український бокс по праву посідає провідне місце у світовій еліті.