Багатюща й надзвичайно глибока історія, культурна самобутність, унікальна природа і духовна аура роблять Індію досить привабливою з погляду міжнародного туризму. Однак найвизначнішою її туристичною пам’яткою, як прогнозують експерти, можуть стати... медичні послуги.
Власне, заняття йогою, масаж, медитації та інші атрибути народної медицини і раніше широко анонсувалися в рекламних проспектах. Однак нині дедалі більше іноземних туристів їдуть до Індії в надії отримати там найсучасніші медичні послуги, які в них на батьківщині або занадто дорогі, або важкодоступні. Наприклад, 63-річний Девід Поттер із Великобританії своєї черги на заміну тазостегнового суглоба очікував протягом дев’яти місяців. І чекав би ще, як мінімум, три місяці, якби, за порадою знайомого, не зайнявся пошуком в Інтернеті спеціалізованого туру до Індії. У результаті в індійському госпіталі йому не лише негайно зробили довгождану операцію, а й видалили камені з жовчного міхура, наявності яких британські лікарі не діагностували. Чотири тижні перебування в Індії з урахуванням усіх медичних процедур обійшлися містеру Поттеру в 6 тис. фунтів стерлінгів (без вартості авіаперельоту), тоді як тільки операція на тазостегновому суглобі у Великобританії коштує 10 тис. фунтів (18 тис. доларів).
За найскромнішими підрахунками, лише торік Індію відвідали 150 тис. «медичних» туристів. За цим показником країна поки що перебуває на другому місці після Таїланду, де аналогічний показник уже сягнув мільйона чоловік на рік. Однак саме в Індії ця галузь розвивається особливо швидко і вже до 2012 року може приносити індійській економіці від 50 до 100 млрд. рупій на рік (1,1—2,2 млрд. доларів). Найбільший попит на «медичні» тури у Великобританії та Канаді, перевантаженість системи охорони здоров’я яких змушує пацієнтів перебувати в списку очікування довгі місяці. Причому люди, котрі потребують шунтування серця, наприклад, далеко не завжди бувають спроможні дочекатися своєї черги. В Індії ж ці операції виконують у 16 госпіталях, без жодних черг, та ще й утричі дешевше, ніж, наприклад, у Великобританії.
З іншого боку, до Індії дедалі частіше приїжджають лікуватися жителі бідних країн, у яких медичного обслуговування відповідного рівня поки що немає, а послуги західної медицини людям не по кишені. Скажімо, сусідами вищезгаданого Девіда Поттера були 15 танзанійців, лікування яких оплатила держава.
Втім, у самій Індії успіхи «медичного» туризму розцінюють далеко не однозначно. Адже для більшості корінного населення кваліфікована медична допомога все ще залишається недоступною. 51 лікар на 100 тисяч населення — показник винятково низький: в Америці на таку ж кількість населення припадає 279 лікарів. Однак уряд вживає активних заходів не лише для рекламування «медичного» туризму Індії за кордоном, а й для пояснення своєму населенню, що зміцнення національної економіки за рахунок цієї статті доходу дозволить вирішити багато власних соціальних проблем.
А поки що Пратап Редді, засновник одного з найуспішніших медцентрів Індії, виношує плани з організації системи «телемедицини». Вона дозволить індійським лікарям консультувати своїх західних колег, пропонуючи їм найбільш вигідні варіанти розв’язання проблем, і навіть організовувати спеціальні чартерні рейси, які доставлятимуть в Індію не лише самих пацієнтів, а й їхніх лікарів. Пан Редді також веде переговори з керівництвом найбільших готелів, щоб там було створено всі умови для комфортного перебування лежачих хворих, які потребують реабілітації після хірургічних операцій. А поки що найбільш поширені послуги для «медичного» туриста в Індії — косметична операція або процедура зі штучного запліднення.