Не минуло і двох тижнів з часу поновлення футбольного дійства, а пристрасті на трав’яних газонах і за їхніми межами розпалилися. І якщо 14-й тур чемпіонату України пройшов відносно спокійно, то 15-й, як і передбачалося, ще чіткіше позначив вододіл між ФФУ і ПФЛ, з одного боку, та «Динамо» з «Шахтарем» — з другого. Усе почалося 20 березня, як здавалося, з безневинного листа, підписаного головою комітету збірних команд ФФУ А.Бузником та головним тренером національної збірної України Л.Буряком на адресу ФФУ, ПФЛ, київського «Динамо», донецьких «Шахтаря» і «Металурга». Йшлося про перенесення поєдинків киян і донеччан із 25 на 24 березня. Мотивація — інтереси збірної, якій конче необхідно за півроку до початку відбірного циклу провести 26 березня повноцінне тренування із залученням гравців-легіонерів.
Тут уже, вибачайте, не до галант-ностей. Збірна в небезпеці: матч у Румунії впливає на планетарний рейтинг, у якому наша команда посідає місце в п’ятому десятку, дивлячись у хвіст таким «акулам» світового футболу, як Коста-Ріка, Гондурас, не кажучи вже про тубільних майстрів чи то шкіряного, чи то кокосового м’яча з островів Тринідад і Тобаго.
Та Бог із ним, із Гондурасом. Не- зрозуміло інше: лист А.Бузник і Л.Буряк підписали 20 березня, лише за один день до гри в Осаці, а не в середині лютого, коли терміни матчу з румунами вже було забито в календар збірної. Та й Буряк 20 березня перебував аж ніяк не в приміщенні ФФУ, а в Японії, готуючи своїх підопічних до майбутньої поразки. Додому збірна повернулася в ніч на 23 березня, після виснажливого перельоту, тож можна зрозуміти позицію донеччан, які вирішили дати можливість відпочити своїм гравцям напередодні ігор 15-го туру. Звідси й відмова на перенесення матчів із їхньою участю. На післяматчевій прес-конференції у Кривому Розі наставник «Шахтаря» Невіо Скала нарікав на втому своїх «збірників». Навряд чи вони, зігравши на добу раніше, здавалися б свіжішими. А тут ще сюрприз від галантних «тартюфів» із комітету арбітрів ФФУ: на поєдинки з участю «Шахтаря» і «Металурга» було призначено київських суддів І.Іщенка та Г.Коваленка. За прозорою логікою, матч «Ворскла»—«Динамо» мав би обслуговувати донецький рефері. Гаразд, це вже занадто прозоро. Матч обслуговував закарпатець В.Онуфер, із яким біло-блакитні, якщо не помиляюся, ще не програвали і, як я розумію, ніколи не програють.
У матчі в Кривому Розі, на превелику радість місцевих цінителів гри, їхні улюбленці «Шахтарю» не поступилися — 0:0. Роль «тартюфа» Іщенко виконав чудово, ні за що вилучивши на 28-й хвилині гри захисника гостей Ндіайє. Пояснення судді щодо епізоду вилучення було сміховинним: мовляв, переплутав темношкірого Ндіайє з «грінго» Поповим.
Найсмішніше те, що навесні дуже пожвавилася прес-служба ФФУ, яка доти куняла. Днями вона розродилася в одному з угодних ЗМІ вельми нудним опусом на тему «історії еволюції профінтересів і галантності», з якого людині розсудливій зрозуміти щось складно, а потім зі старечою ейфорією розповіла про недавній семінар УЄФА. Апофеозом у його роботі, на думку прес-служби, став виступ президента ФФУ Г.Суркіса на тему: «Футбол у загальноосвітніх школах України» і ознайомлення євроспеціалістів із футбольною тематикою дитячого журналу «Барвінок».
Не беруся судити, наскільки вріс футбол у шкільну систему країни, але в межах її столиці справи, м’яко кажучи, дуже скромні.
— Між ФФУ та Міністерством освіти й науки підписано угоду про те, що з 1 вересня 2001 року в школах запроваджується факультативно третій на тиждень урок фізкультури, — каже заступник начальника Головного управління освіти і науки Київ-ської міської держадміністрації Василь Герасименко.
— Уточніть, будь ласка: фізкультури чи футболу?
— На уроці можна грати у футбол, перетягувати канат чи ознайомлюватися, скажімо, з іграми народів Півночі. Усе залежить від уподобання.
— А як справи в Києві?
— На нинішній навчальний рік міськадміністрація виділила 800 тисяч гривень для стимулювання ігрових видів спорту, у тому числі і футболу. З 11100 класів урок футболу успішно культивується у 26, що становить 0,2 відсотка від загальної кількості учнів.
Справді, і Тартюф позаздрив би такій прозорості.
Для любителів статистики повідомляємо, що після бездарного виступу в Японії, де українці без легіонерів поступилися господарям 0:1, у румунській Констанці вже з легіонерами вони домоглися ще менш почесного результату — 1:4.
Потрібно терміново шукати винних. «Тартюфи» із ФФУ їх знайдуть...