Його Величність Сорают Промпот народився 16 серпня 1949 року. Ступінь бакалавра політичних наук здобув в Оклендському університеті (США), а в Мічиганському університеті (США) — ступінь магістра з досліджень по Азії.
Був Надзвичайним і Повноважним Послом Таїланду в Республіці Філіппіни (1992—1998), в Австрійській Республіці (1998—2002). З січня 2003-го по нинішній час — Надзвичайний і Повноважний Посол Таїланду в Російській Федерації та Україні (за сумісництвом).
Одружений, має трьох дітей.
Якщо українці й знають про Таїланд, то переважно з рекламних буклетів, з інформаційних повідомлень про спалах курячого грипу, або ж як про країну, яка дала початок азійській фінансовій кризі 1997—98 років. З огляду на віддаленість наших країн, то цілком закономірно. І, напевно, мало хто знає, що Королівство Таїланд — єдина країна Південно-Східної Азії, яка за всю свою історію не зазнала європейської колонізації, а з 30 державних переворотів, що відбулися тут, починаючи з 1937 року, жоден не призвів до людських жертв.
Туризм у Таїланді є чи не найважливішим джерелом прибутку. Країну відвідує щорічно понад 9,5 мільйона туристів, і саме це збагачує державну скарбницю приблизно на 8 мільярдів доларів. В 2003 році у Таїланді побувало 100 тисяч туристів із країн СНД, з них 5 тисяч — українці. Проте, як засвідчила розмова з послом Королівства Таїланд Сораютом Промпотом, наші ділові відносини можуть розвиватися не лише екзотичними туристичними маршрутами.
— Пане посол, ви вже не вперше в Україні. Яке враження справила на вас наша країна?
— Ну, безперечно, приємними є люди. Щодо Києва, то це місто, що виринає посеред саду. Я надзвичайно вражений глибиною української культури та давністю вашої цивілізації. А цивілізованість, як відомо, завжди означає високий розвиток культури.
— Які особливості Таїланду, на вашу думку, слід знати українцям?
— Україна й Таїланд розділені десятьма годинами подорожі літаком, і необхідно визнати, що ми не знаємо одне одного достатньо добре, тож, відповідно, і не маємо тісних зв’язків. Та після трьох візитів в Україну я пересвідчився — у нас багато спільного, особливо в культурних цінностях та звичаях.
Таїланд, як відомо, має своєрідне географічне розташування. Ми встановили двосторонні відносини з Китаєм та Індією, тобто найближчим часом матимемо більший доступ до ринків цих двох країн. Таїланд, що займає ключові позиції в регіоні, є нібито брамою до багатомільйонних операцій на ринках цього регіону. Тому дуже важливо визначити, яку роль можуть відігравати такі держави, як Україна.
Хоча Україна переживає певні складнощі, та все ж ваш ВВП становить 40—45 мільярдів доларів. Хоча це набагато нижче, ніж ваш реальний потенціал та можливості. ВВП Таїланду втричі більший, але це означає, що ми просто трошки довше були у ринковій економіці.
Напевно, небагато хто знає про цікаве переплетіння в долях наших народів, яке сталося 106 років тому. У 1897-му на запрошення царя Миколи ІІ наш король гостював у Петербурзі, а згодом відіслав на навчання в Російську імперію одного зі своїх синів. Декілька років по тому хлопець закохався в українську дівчину, і вони одружилися.
Слід також зазначити, що великою цінністю тайського суспільства є родина, і в цьому наш народ, думаю, схожий на ваш. Для тайців є нормою, коли діти залишаються жити з батьками навіть після одруження.
—Ви згадали про можливість політичної співпраці. У якій саме формі вона може відбуватися?
— Хоча ми і встановили дипломатичні відносини 12 років тому, проте Україна і Таїланд ніколи не вирішували спільно певних політичних питань. На сьогодні ми працюємо щодо візиту вашого Президента до Таїланду, і сподіваємося, що він надто актуальний і найближчим часом відбудеться.
Слід створити основу майбутньої співпраці. Передусім нам необхідно укласти договір про сприяння інвестиціям, про культурну, наукову та технологічну співпрацю, угоду про уникнення подвійного оподаткування. Усе це має створити потрібну правову базу для подальшої роботи.
За своїми характеристиками Україна й Таїланд — миролюбні країни. Ми сповідуємо однакові цінності: збереження миру та стабільності. Тож це є одним із можливих напрямів співробітництва.
Безперечно, ми можемо розширювати сфери ділових стосунків. Наприклад, Таїланд сприятиме прагненням України стати членом СОТ (Світова організація торгівлі). У найближчому майбутньому ви приєднаєтесь до Європейського Союзу. ЄС також дуже важливий торговий партнер Таїланду. Тож приєднання України до Європейського Союзу створить підґрунтя для поглиблення співпраці.
— В Україні Таїланд здебільшого відомий як туристична країна, дуже мало інформації про інші сфери його економіки.
— ВВП Таїланду у 2002 році становив приблизно 130 мільярдів доларів. Ми вважаємо себе країною, що розвивається, і намагаємося утримувати баланс між зростанням в усіх секторах економіки. Прискіпливо контролюємо сталий економічний розвиток, особливо у сфері сільського господарства.
Таїланд — це країна, що спеціалізується в основному на харчовій промисловості, тому й експортуємо ми здебільшого харчову продукцію. Як і Україна, Таїланд більше залежить від сільськогосподарської промисловості. Водночас важливе значення надається промисловому розвитку.
— Відомо, що азійська фінансова криза 1997-98 рр. почалася саме з девальвації тайського бата. У якому стані тайська економіка сьогодні? Які уроки виніс для себе Таїланд із кризи? Чи може тайський досвід прислужитися Україні?
— За 10 років до початку кризи 1997—98 років Таїланд мав майже подвійний приріст ВВП. І, безперечно, до подібної кризи ми не були готові. Колапс шокував нас, проте необхідно було «випустити пари». І, можливо, ця криза стала своєрідним просвітленням для нас. Стало зрозуміло, у чому нам слід обмежитись, як реструктурувати нашу економіку. Ми, зрештою, усвідомили важливість сталого розвитку, адже, як сказав мудрець, «іноді легше досягнути благополуччя, ніж втримати його».
Безперечно, криза дуже негативно позначилася на Таїланді, принаймні нам довелось пережити декілька досить важких років, а згодом ми усвідомили, що не маємо достатньо міцного базису для підтримки стрімкого економічного розвитку. Довелося переглянути багато аспектів, зокрема й те, що індустріалізація відштовхнула на задній план сільське господарство, яке є стрижнем нашої економіки.
Пережити негативи економічної кризи 1997—98 років, допомогли сімейні цінності. Втративши роботу, людина завжди могла сподіватися на підтримку своєї родини. Довелося також усвідомити важливість правильного керівництва, що відіграє важливу роль у підтримці сталого розвитку. Економіка не повинна обслуговувати певну групу людей, вона мусить бути зорієнтованою на все суспільство.
— Як ви оцінюєте сучасний стан двосторонніх відносин з Україною, які бачите перспективні напрями розвитку цих відносин?
— Лише за листопад—січень 2003 року експорт продукції з Таїланду до України склав 27,4 млн. доларів, а імпорт з України — 212,3 млн. доларів. Таїланд експортує у вашу країну переважно продукцію легкої промисловості, метал, електротехніку тощо. А основний відсоток імпорту з України складає металопродукція (близько 90%), скраб, хімічні речовини. Безумовно, ми прагнемо збільшувати ці показники. Необхідно лише визначити більше сфер співпраці.
Мені здається, що ми можемо обмінюватись досвідом і досягненнями у галузі науки. Партнерство та співпраця між нашими країнами мають значні перспективи. Минулого року близько 6000 українських туристів відвідали Таїланд. Сподіваюсь, що незабаром кількість українських туристів зросте до 10 000. Також сподіваюся, що тайські туристи відвідуватимуть Україну, але це потребує кращої реклами та популяризації інформації про Україну.
Такі країни, як Україна, мають чималий досвід експортування, що може бути корисним для Таїланду. Водночас Таїланд має добре розвинений сектор послуг і, як уже зазначалося, туристичну галузь, найпотужнішу в тайській економіці, що приносить найбільший прибуток у державну скарбницю. Ви маєте природні багатства, дивовижну історичну спадщину, унікальну культуру, ваша земля дуже гарна. Тому розвиток туризму перспективний і для України, а Таїланд може бути вигідним партнером.