UA / RU
Підтримати ZN.ua

Марафон із дитиною, або Як виростити генія?

Навряд чи хтось підраховував, скільки часу проводять на всіляких заняттях наші діти. І скільки годин, якщо не хвилин, залишається на їхнє дозвілля...

Автор: Наталя Вареник

Навряд чи хтось підраховував, скільки часу проводять на всіляких заняттях наші діти. І скільки годин, якщо не хвилин, залишається на їхнє дозвілля. Школа, репетитори, домашні завдання... У наш вік діти завантажені ледь не цілодобово! Але навіть найбільш успішним відмінникам необхідно переключатися, аби відпочити від уроків, інакше дитяча психіка може просто не витримати.

Чим займаються наші діти в другій половині дня? Які гуртки за інтересами сьогодні модні? Чи по кишені вони звичайним батькам? Які захоплення допомагають корегувати характер дитини і підвищують її успішність?

Як з’ясувалося, забезпечити безкоштовне цікаве дозвілля своєї дитини дуже непросто. Ні в палацах культури, ні в Будинках художньої творчості безкоштовні заняття для дітей не передбачені.

Єдина віддушина — шкільні гуртки за інтересами, але при цьо­му дитина не змінює обридлу шкільну обстановку на більш невимушену, клубну...

— На базі нашої школи працюють 13 різних гуртків, — розповідає заступник директора з учбово-виховної роботи Білоцер­ківської середньої школи № 4 Олександр Корнєв. — Заняття в них оплачуються з міського бюджету, а керують гуртками наші вчителі, одержуючи при цьому звичайну погодинну оплату. Займатися в секціях можуть діти віком від 10 до 17 років, цього року в гуртки записалося близько 500 школярів. По суті, це клуби за інтересами, де діти залишаються після уроків. Серед дітей дуже популярний клуб «Юний краєзнавець», що займається туризмом, він входить у десятку найкращих в Україні. Багато бажаючих займатися в клубі «Навчання заради майбутнього» (за програмою «Інтел»), у якому школярі опановують комп’ютерну техніку, вчаться створювати сайти, працювати з інформаційними технологіями. Традиційно популярними є «Вмілі руки» і «Дружина юних рятувальників»...

Найдорожчі заняття для дітей проводять приватні викладачі, котрі мають певну ліцензію й орендують те чи інше приміщення. Комп’ютерні гуртки, автосправа, хореографічні студії вимагають значних фінансових витрат. Ціни залежать від регіону, вартості оренди приміщення й інших чинників.

До найдорожчих захоплень належать бальні танці, оскільки батьки оплачують не лише вартість групових занять, бальні кос­тюми та спеціальне взуття, а й ін­дивідуальні заняття, без яких важ­ко отримати бажаний результат...

Трохи дешевші — заняття в різних будинках культури. На­приклад, у білоцерківському палаці культури «Білоцерківмаз» працюють три дитячі танцювальні студії: «Бон-Вояж», «Формула танцю» і «Горобинонька». Вартість занять для дитини в цих колективах — близько 70 гривень на місяць. Для батьків із середньою заробітною платою районного центру це не так вже й дешево, особливо, якщо в сім’ї кілька дітей і кожен відвідує якісь гуртки. У столиці таке задоволення коштує значно дорожче.

Якщо хочете знайти щось із нижчою платою, але цікаве і під керівництвом кваліфікованих педагогів, спробуйте відвести свою дитину в Будинок художньої творчості, на станцію юних техніків чи юних натуралістів.

— Наш Білоцерківський будинок художньої творчості перебуває на балансі Міністерства нау­ки й освіти України, — розповідає завідувач художньо-методичним відділом ББХТ Людмила Читака, — тому заняття для дітей проводять або безплатно, або за розумними цінами. Вартість занять визначається за рознарядкою держави, вона дає свої тарифи і розцінки. Платним зазвичай є початковий рівень навчання для маленьких дітей, а старші групи займаються на бюджетній основі. Наприклад, при кожному танцювальному колективі (їх у нашому будинку творчості кілька) існує хореографічна студія, де перші три роки діти займаються за невеличку плату — 45 гривень на місяць...

Однак, ознайомившись ближче, вдалося з’ясувати, що не все так безхмарно: «бюджетні» гуртки не зовсім безкоштовні — усі батьки сплачують добровільно-при­мусовий внесок «у межах розумного», тобто 30—50 гривень. На­приклад, батьки дітей, які займаються в «бюджетній» студії образотворчого мистецтва, роблять невеличкі внески на придбання мольбертів, гіпсу й інших атрибутів для розвитку матеріальної бази студії, а батьки, малята яких зай­маються у вокальних і танцювальних колективах, — на придбання костюмів, фонограм...

На жаль, держава навіть комунальні послуги таких закладів оплачує, як то кажуть, «в притик» — рано вимикають опалення, а телефонні рахунки доводиться оплачувати самим. Заробітна плата керівників гуртків становить усього близько тисячі гривень, і якщо в школах для педагогів існують хоча б категорії, що відповідають їхньому стажу й освіті, то тут — тільки статус керівника гуртка й невеличка тарифікаційна вилка — від 7-го до 10-го розряду.

Втім, є все ж таки категорії дітей, які можуть займатися цілком безкоштовно, — це діти-сироти й інваліди дитинства. А щодо малозабезпечених і дітей з багатодітних сімей, то вони можуть займатися улюбленою справою за 50-відсоткову оплату...

Хочеш швидко вирішувати рівняння — танцюй ламбаду!

Психологи стверджують, що додаткові заняття за інтересами важливі анітрохи не менше, ніж школа. При цьому вибір захоплення не має принципового значення, головне, щоб дитина виросла гармонійно розвиненою особистістю...

Трапляється, що батькам шкода часу та грошей, «викинутих» на чергове захоплення дитяти. Але аргумент: «Заплатили — тепер відвідуй!» — один із найменш переконливих в очах дитини. Простіше переконати дочку чи сина, що заняття боротьбою стануть у пригоді для самозахисту, а гра на музичному інструменті зробить душею будь-якої компанії...

— Моя дочка Таня ніяк не знайде захоплення до душі, — розповідає Ольга Савицька, мама 11-річної школярки. — Більше року водила її на художню гімнастику, але в результаті вона втратила до цього інтерес. Два роки навчалася в музичній школі, потім були заняття живописом і танцями. Боюся, у моєї дочки немає відповідних здібностей...

Педагоги в таких випадках радять не засмучуватися — що більше у дитини захоплень, то ширший її кругозір. Малюк не гає час даремно, він «шукає» майбутню професію, освоюючи те чи інше заняття.

Відговорювати дитину займатися певним хобі не варто, навіть якщо вибір, на ваш погляд, явно неправильний. Тендітний хлопчик хоче зайнятися боротьбою? Не сперечайтеся. Чемпіоном він, може, й не стане, але постояти за себе зуміє. Внутрішні ресурси людини — таємниця за сімома замками, а постійними тренуваннями й бажанням можна компенсувати щось, нерозвинене від народження...

На жаль, у багатьох будинках дитячої творчості, а тим паче клубах, немає штатного психолога, який міг би проконсультувати дітей і батьків, — ця посада просто не передбачена штатним розкладом.

— Насамперед слід усвідомити, чого ви чекаєте від занять своєї дитини, — коментує психолог Олена Кириленко. — Деякі батьки хочуть підтягти той чи інший шкільний предмет. Якщо малюк відстає з географії — запишіть його в туристичний гурток, де він зацікавиться різними міста­ми та країнами. Нервовим, рухливим дітям стануть корис­ними заняття з макраме чи плетення бісером — це дасть навичку сидіти на одному місці й розвивати творчу фантазію. Невпевненим у собі, смиканим дітям допоможе плавання — вода знімає напруження й підвищений тонус. Наукою вже доведена доцільність «полюсних» занять. Наприклад, заняття танцями допомагають у фізиці, математиці. Не зайвим буде поцікавитися — з якого віку рекомендується те чи інше заняття? На­приклад, більш дорослим дітям рекомендуються такі гуртки: радіоспорт — з 9—16 років, бокс — з 12—13, кераміка — з 7—12, моделювання — з 14—15, духові інст­рументи — з 8—10. Молодшим підійде заняття хором — з 6 років, хореографія — із 6—7, вишивка — із 6, плетення бісером — із 8, великий теніс — із 5—8 років. Головне, щоб дитина почувалася комфортно...

Ведемо маму... у гурток для батьків!

Сучасна дитина настільки завантажена різними заняттями, що на секції та гуртки їй іноді просто бракує сил. Що вже казати про батьків, які після роботи ведуть дітей у хореографічну студію чи на заняття з іноземної мови?

— Мій синок змалечку відвідує різні секції та гуртки, — ділиться Юлія Баринова, мама
9-річного Сергійка. — Кожен день, включаючи вихідні, розписаний по хвилинах. Це і плавання, і шаховий клуб, і заняття з англійської мови, і комп’ютер...

Іноді заздрю мамам, які доглядають за своїми дітьми, ліниво сидячи біля під’їзду. А я в очікуванні сина в якомусь клубі просто не знаю, куди себе подіти...

Викладачам іноді шкода тат і мам, які після роботи, з сумками в руках, приводять дітей на заняття. Очікування під дверима, поки улюблене чадо позаймається, — задоволення сумнівне.

У деяких столичних клубах запроваджують нововведення: батькам пропонують послухати лекції психологів, лікарів і педагогів. Створюють сімейні гуртки для батьків...

— У нашому будинку художньої творчості займаються діти переважно із найближчих мікрорайонів, — розповідає Людмила Читака. — Але є діти (їх десь до 10%), котрі приїжджають із віддалених районів, навіть із сіл. Одні батьки вважають, що у нас кращі викладачі, інші — що заняття у нас дешевші. Таким татам і мамам доводиться нелегко. Ми запропонували їм зайнятися шейпінгом чи плетенням бісером, але поки бажаючих немає. У час, коли діти займаються, батьки просто спілкуються одне з одним, відпочивають. Очевидно, потрібно пропонувати щось інше, що сприяє відпочинку. Гадаю, в майбутньому при подібних будинках дитячої творчості й інших ДК працюватимуть кафе, відеосалони чи сімейні клуби для батьків...

Багато батьків цікавляться: а чи варті того їхні старання? Які переваги отримує дитина, в дозвілля якої вкладено чималі сили та кошти?

Існує думка, що різні хобі здатні позбавити дитину багатьох неприємностей, і насамперед ліні, з якої й починаються всі пороки. Адже відомо, що саме від неробства хлопці та дівчата потрапляють у погані компанії...

Захоплення допомагають боротися з деякими вродженими недоліками. Наприклад, спів допомагає позбутися заїкуватості. Природно, тільки в комплексі з іншими методами лікування і під наглядом психолога та логопеда. Якщо дитину змусити співати швидко, проблема тільки посилиться. Гра на духових інструментах, за розхожою думкою, зміцнює легені, хоча це науково й не доведено. Гра на фортепіано розвиває математичні здібності й ліву руку у дитини-лівші. А ліплення й плетення бісером сприяють розвитку інтелекту.

До речі, якщо ви хочете почати професійне навчання дитини із занять у гуртку, — будьте обережні: не виключено, що вам трапиться непрофесійний педагог, адже в гуртках до питань кваліфікації ставляться не так суворо, як у школі. На­приклад, наслідком занять із непрофесійним учителем гри на фортепіано можуть стати «зіпсовані» руки, викривлення постави, низька якість техніки виконання. Через кілька років занять із таким педагогом усі ці недоліки вже буде неможливо виправити.

Та якщо вашій дитині зустрівся справжній педагог, то це захоплення цілком може стати її життєвим шляхом. Існує чимало прикладів, коли дитина, котра відвідує заняття в улюбленому клубі, згодом сама стає гарним спеціалістом і викладачем, як це сталося з Надією Левчик, випускницею дитячого танцювального колективу «Во­яж» при Білоцерківському будинку худож­ньої творчості. Закінчивши Київський університет культури та мистецтва, Надя повернулася в рідний танцювальний ансамбль — на посаду хореографа-постановника...

Заняття в найскромнішому клубному гуртку можуть стати стартовим майданчиком для олімпійських досягнень, початком блискучої наукової та творчої кар’єри.

Якщо вам здається, що дитина досягла успіхів у якомусь своєму захопленні, можливо, їй пощастило знайти справу всього свого життя. Покажіть її фахівцям в обраній галузі і реально оцініть стан здоров’я — чи під силу маляті рухатися до поставленої мети.