Від досвідчених городників нерідко доводиться чути скарги на дітей та онуків, які не хочуть їздити на дачу, щоб допомогти. «Ростуть ледачими, безвідповідальними, не люблять землю! І звідки це у них?» — обурюються батьки. Але, якщо розібратися, найчастіше вони самі винні в тому, що садово-городні клопоти викликають у дітей лише неприємні емоції...
Фахівці переконані: прищеплювати інтерес до роботи на землі треба з дитинства. І робити це послідовно й розумно. А як виходить на практиці? Втомлені після робочого тижня городяни привозять нащадків на дачу й фактично кидають напризволяще, порпаючись на грядках. За короткі вихідні вони прагнуть переробити всю роботу, а на долю маляти залишаються тільки докори й гнівні окрики: «Не лізь на грядки! Не тупцюй на посівах! Не чіпай лопату!» Не дивно, що він почувається тут зайвим і непотрібним.
Тому, якщо вирішили взяти із собою дітей, обов’язково приділіть їм увагу, докладно розкажіть, для чого і як ви робите ту чи іншу садову роботу. І обов’язково дайте спробувати щось зробити власними руками. Якщо дитину цікавлять комахи, дайте їй коробочку, нехай майструє їм будиночки. Заодно і розкажіть, що це за комахи, корисні чи шкідливі. Якнайбільше показуйте і розповідайте дітям, не залишайте без відповіді жодне їхнє запитання. Якщо чадо виявляє бажання трудитися, у жодному разі не охолоджуйте його запал зауваженнями на кшталт: «Від тебе більше шкоди, аніж користі! Краще не заважай дорослим!» Знайдіть для нього якесь заняття, що не потребує великих зусиль і досвіду.
Прийшовши на дачу, передусім переодягніть і перевзуйте своє чадо. Дачний одяг повинен бути простий і зручний, але обов’язково гігроскопічний, бажано з натуральної тканини. І недорогий! Цілком мають рацію батьки, котрі не лають дітей за забруднені робочі штани чи порвану сорочку. Нехай спочатку трудяться, не думаючи про одяг, а згодом вони навчаться його берегти.
Ну, а тепер про небезпеки, котрі можуть чигати на дітей на городніх ділянках. За свідченням медиків, потік травмованих дачників збільшується саме в літній період, причому діти й підлітки отримують травми через недогляд дорослих.
— Нерідко підлітки завдають собі тих чи інших поранень, намагаючись працювати садовими інструментами. Наміри благі, та ось «дорослий» інвентар для них важкий і незручний, тому в дитячих руках стає небезпечним, — розповідає лікар-травматолог Білоцерківської міської лікарні Олена Костюк. — Особливо часто з колото-різаними травмами і забитими місцями привозять хлопчаків, які намагаються самостійно опанувати татову лопату, сапу, пилку, сокиру. Щоб уникнути травм, батьки повинні купити малюкові інвентар, який відповідає його віку й силам — відро, лопатки, вила. Нехай навчиться правильно поводитися з ними, тоді і справжні інструменти будуть менш небезпечні. Взагалі ж на дачі всі садові інструменти повинні знаходитися в спеціально відведеному місці і замикатися на замок, щоб діти не мали до них доступу. Ще одне небезпечне місце — гараж. Тому малюка одного краще туди не пускати. Обов’язково тримайте в порядку каністри з бензином, мастилом. Дуже часто до нас привозять дітей і підлітків, які отруїлися побутовою хімією. Річ у тім, що дачники мають звичку зберігати отруйні, токсичні речовини в банках і пакетах, де раніше були продукти, і забувають зняти гарні етикетки. Ну, а діти цікаві, їх тягне спробувати те, що лежить у яскравій баночці. У результаті вони можуть отримати серйозне отруєння. Тому ніколи не зберігайте небезпечні речовини в гарній упаковці, а краще взагалі тримати їх під замком чи хоча б не на очах, а ховати якомога глибше в шафи, тумбочки. А найпоширеніші ушкодження на дачі — забиті місця. Якщо вони не дуже серйозні, то лікувати їх можна й у домашніх умовах. Найкращий засіб від забитих місць — холод. Прикладіть лід чи змочену у воді ганчірку до забитого місця, і біль ослабне.
Не менше проблем доставляють медикам і сонячні опіки. Вирвавшись на свіже повітря, городяни із задоволенням розстаються з одягом, підставляючи тіло ласкавому сонечку. А потім захоплюються роботою і забувають одягтися. У результаті багатогодинного перебування під прямими сонячними променями до вечора вони ризикують перетворитися на головешки. Дитяча ж шкіра особливо чутлива до ультрафіолетового випромінювання, тому дітям не можна перебувати на відкритому просторі більш як півгодини. Та якщо малюк усе ж перегрівся, слід негайно відвести його в тінь і постаратися обтерти прохолодною водою. Дуже добре, якщо на дачі знайдеться лід — прикладіть його до обпаленого місця. При легких опіках, що супроводжуються почервонінням шкіри і невеличкими набряками, допоможуть і спеціальні мазі від опіків. Якщо на шкірі вискочили пухирі, не намагайтеся розкрити їх самі! Це може свідчити про серйозні опіки, тому обов’язково зверніться до лікаря. І в жодному разі не мажте малюка маслом чи жиром — можна занести інфекцію.
— Ще одна зона ризику — дерева, — продовжує Олена Костюк. — Хлопчаків тягне на них, як магнітом. Зрозуміло, лазіння по деревах — непогана фізична вправа, що розвиває гнучкість, спритність, витривалість. Але непідготовлені міські діти часто наштовхуються на гострі сучки, гілки. Зриваючись із дерев, щомісяця ламають ноги й руки кілька десятків підлітків. Тому батьки повинні бути насторожі. Обов’язково звертайте увагу на те, чим займається ваше чадо. Часто пустуни, отримавши ту чи іншу травму, не розповідають про неї батькам, боючись покарання. І тижнями, а то й місяцями, ходять із вивихами, гематомами, ушкодженнями м’язів. Якщо помітили, що дитина раптом стала накульгувати чи погано володіє рукою, докладно розпитайте її про те, що було напередодні. Якщо існує небезпека якоїсь прихованої травми, обов’язково покажіть її лікарю. При відкритому переломі діяти слід негайно: зупинити кровотечу, накласти тугий джгут вище місця ушкодження, але не більш ніж на пару годин! За цей час необхідно викликати «швидку» чи самим добратися до найближчої поліклініки.
Чимало неприємностей доставляють юним дачникам і укуси комарів. Ці безжалісні кровопивці не дають спокою під час походів у ліс, на річку. Щоб зняти сверблячку й подразнення, можна протерти місце укусу і розчухування розчином соди: 1 чайна ложка на склянку води. Розчин нашатирного спирту в тій же пропорції теж з успіхом полегшує сверблячку й зменшує біль. Головне — не чухати місце укусу, щоб не занести інфекцію.
Комарі, звісно, набридливі, та все ж відносно безневинні, чого не скажеш про бджіл, ос і шершнів. Тому обов’язково розкажіть малюкові про те, що в жодному разі не можна близько підходити до пасік чи місць, де рояться оси, а тим більше, тривожити їхні гнізда. Укуси цих комах не тільки хворобливі, а ще й можуть викликати алергічну реакцію. За перших ознак алергії — сильної пухлини, кашлю, підвищення температури, ядухи, сильного почервоніння шкіри — рекомендується використовувати антигістамінний препарат, наприклад, супрастин, тавегіл, димедрол, а за високої температури — прийняти жарознижуюче і багато пити. Якщо ж ситуація не така серйозна, просто промийте місце укусу водою з милом і постарайтеся видалити жало так, щоб не розчавити його. Потім прикладіть до ранки лід або холодний компрес, це допоможе зняти біль і сверблячку.
А найголовніше — дача і її околиці повинні стати для малюка звичним, добре обжитим простором. І в цьому йому зобов’язані допомогти батьки. Разом вивчіть ліс, річку, галявинки, зверніть увагу свого чада на всі небезпеки, що можуть чигати на нього в тому чи іншому місці. Разом розробіть план дій у різних ситуаціях. Тоді ризик важких наслідків буде зведений до мінімуму. Робота на землі приноситиме задоволення, а не мозолі, синці та гулі, а відпочинок стане радісним і безпечним.