Львів: «ділові» резерви — у резерві?

Чому туристи їдуть до Львова, запитань ніби й не виникає. На його користь говорить велика кількість архітектурних пам’яток, старовинних замків, близькість Карпатських гір. Але ще за радянських часів Львів був і місцем проведення різноманітних міжнародних конференцій, симпозіумів з відповідним рівнем сервісу та доброзичливою атмосферою.

Нинішнє декларування туризму як пріоритетного напряму розвитку для Львова поволі робить свою справу. Вулиці міста стають охайнішими, зводяться сучасні супермаркети, готелі, офісні центри. Щороку Львів приймає близько 450 тисяч туристів. З них майже 30% становлять приватні особи, 40—45% — так звані організовані туристи, на службові відрядження припадає 25—30%. Левову частку гостей збирають не лише дні міста, а й виставки, книжкові ярмарки, інвестиційні форуми, конференції.

Леви міста Лева

Загальновідомо, що й у плані принад Львівщина теж аж ніяк не пасе задніх. Окрім Старого міста, Високого замку, зарубіжні та українські туристи охоче відвідують церкви та костели, оперний театр, музей української ікони, аптеку-музей, музей пошти. Дедалі популярнішими стають подорожі до Олеського, Золочівського, Підгорецького та Свірзького замків. На жаль, сучасної туристичної інфраструктури там поки не створено. Немає готелів, кафе, інших сервісних об’єктів. Шкода, адже конференція в замку — не лише незабутні враження, а й фінансова підтримка архітектурної пам’ятки.

Отже, хоч як це прикро, діловий туризм у сучасному Львові перебуває наразі в зародковому стані. Головні потоки бізнес-турів розділено між Києвом і Кримським узбережжям. Для розвитку Львова як центру ділового спілкування, окрім наявності відповідної туристичної інфраструктури, бракує й представництв солідних компаній, котрі могли б бути зацікавлені в проведенні тут своїх заходів. Не менш серйозним недоліком є й відсутність великих місцевих туркомпаній, здатних «постачати» Львову такого роду туристів. А ті, що є, таких можливостей поки не мають.