Чи пам’ятаєте ви свою першу сигарету й те, що саме спонукало вас закурити? У кожного курця — своя історія. Мій тато курив люльку. Мені подобалося дивитися, як він зосереджено її чистив, набивав тютюном, а потім повільно, зі смаком розкурював. Якось, років у 10, сховавшись за шторою, я повторила батьківський ритуал і глибоко затяглася... Однак так і не зрозуміла, навіщо дорослі курять, адже це так огидно.
Друга, вже досить свідома спроба була на першому курсі інституту. Група складалася практично з одних дівчат. І на перерві всі найбільш «просунуті» збиралися в курилці поспілкуватися, обговорити останні новини чи просто поплескати язиком. Людина я товариська, тому, звичайно, не могла пропустити такий важливий момент. От і довелося в димовій завісі вибирати — бути пасивним курцем чи самій закурити. Завжди думала: кинути зможу в будь-який момент. Виявилося, розпочати курити набагато простіше, ніж позбутися шкідливої звички. Намагалася відмовитися від сигарети, та завжди щось заважало. Можливо, бажання було недостатнім або просто не вистачало рішучості впевнено сказати собі й іншим: «Не курю!»
Про шкоду куріння відомо всім, проте це не заважає нам продовжувати дружно «диміти». Чому? Чи варто взагалі кидати, адже це приносить задоволення? А якщо все-таки зважитися кинути, то як це зробити? Адже це ритуал, засіб спілкування, своєрідна психологічна допомога, врешті-решт. Давайте спробуємо розібратися.
Основні причини, через які слід кинути курити
Поліпшення самопочуття та зовнішнього вигляду. Зазвичай на білбордах, що рекламують сигарети, зображено привабливих жінок і чоловіків, які пашать здоров’ям. Та ми ж знаємо, що це лише рекламний трюк. Насправді куріння нікого не робить здоровим і гарним: задишка, ризик раку легень, інсульту, пожовтілі зуби та нігті, передчасні зморшки, нездоровий колір обличчя та інші «принадності».
Турбота про оточуючих, близьких і дітей. Варто подумати й про тих, хто не курить, але вимушений дихати димом. За результатами глобального опитування молоді щодо куріння, проведеного 1999 року, з’ясувалося, що в Києві 49% підлітків 13—15 років піддаються впливу тютюнового диму в себе вдома і 71,8% — у громадських місцях.
У багатьох дослідженнях як індикатор використовується концентрація котиніну в сечі дитини, оскільки ця речовина є продуктом метаболізму нікотину й не може потрапити до організму іншим шляхом, окрім як із тютюнового диму. А вміст нікотину у волоссі дозволяє розпізнати, чи курять в сім’ї, а також де саме це роблять: поза домом чи в домі. І найдивнішим є факт, що навіть у сім’ї, де курили лише поза домом, в організмі в дітей виявляли нікотин. Його вбирає одяг, меблі, стіни, а потім він як напівлетюча речовина разом з іншими компонентами тютюнового диму знову потрапляє у повітря, що також негативно впливає на організм людини, так само, як і повітря, яке видихають курці.
Економія бюджету. Вартість сигарет, які викурює людина, легко обчислити. Досить помножити суму, витрачену на щоденну купівлю сигарет, на 365, і ви побачите, скільки грошей витрачаєте на куріння впродовж року. А якщо говорити в глобальному масштабі, то, за оцінками Всесвітнього банку, щороку на лікування хвороб, безпосередньо викликаних курінням, потрібно 200 млрд. дол.
Як все-таки кинути?
— На це запитання неможливо відповісти однозначно. З кожним курцем потрібно працювати індивідуально. Усе залежить від тривалості куріння, рівня залежності від нікотину, кількості споживаних сигарет, психології конкретної людини та її готовності відмовитися від згубної звички. Головне — особиста мотивація та переконаність, — коментує проблему директор Українського інформаційного центру з проблем алкоголю і наркотиків Костянтин Красовський. — Ми виходимо зі зміни самої моделі поведінки курця. Адже людина курцем не народжується. Потім вона бачить людей, які курять, і думає, а чи не спробувати й мені. Далі вона вже готова зробити цей крок (вибирає сигарети, спостерігає сам процес) і врешті-решт закурює. Приблизно 40% курців не збираються кидати курити (стадія попередніх роздумів), 40% перебувають у стадії розмірковування (курити погано, напевно, варто кинути), а 20% курців не просто думають про це, а й виходять на стадію дії (шукають лікарські препарати, цікавляться методиками). При цьому деяким з останньої групи все-таки вдається позбутися куріння з першої спроби, а в кого це не вийшло, відразу повертаються на початкову стадію — попередніх роздумів. Людину, яка перебуває на цій стадії, практично неможливо змусити кинути курити, але її можна пересунути на стадію розмірковувань. Це основне завдання лікарів і консультантів, які допомогають позбавитися цієї звички.
— Якщо людина ніколи не намагалася кидати курити, але все-таки зважилася, ми рекомендуємо робити це відразу, — продовжує Костянтин Сергійович. — Розподіляючи певну кількість сигарет на день, людина вже забезпечує собі стрес, оскільки цілий день думатиме лише, коли ж можна викурити наступну сигаретку. Залежно від того, як ви курите (як часто і глибоко затягуєтеся), залежить і те, яку дозу нікотину отримуєте.
За тестом Фагерстрема ви можете оцінити індивідуальну нікотинову залежність:
0—3 бала — низький рівень залежності. Після припинення курити основну увагу слід приділити психологічним чинникам.
4—5 балів — середній рівень залежності. Рекомендується використання препаратів заміщення нікотину.
6—10 балів — високий рівень залежності. Різка відмова від куріння може викликати досить неприємні відчуття в організмі. Необхідно використовувати медикаментозні препарати.
Основні методи лікування нікотинової залежності
Фахівці стверджують, що ломка, якої так бояться курці, передусім наслідок психологічної залежності. Друга проблема — синдром відміни нікотину (виникає дратівливість, занепокоєння, підвищення апетиту, відчуття пригніченості). Щоб знизити ці симптоми, використовують нікотинову замінну терапію (НЗТ). Це нашкірний пластир, аерозоль для носа, таблетки та інгалятори. Вони більш широко представлені в сусідній Росії. У київських же аптеках я знайшла лише жувальну гумку «Нікоретте» і фільтри у вигляді мундштука Nic-out.
— Пропагується також безліч інших методів припинення куріння, включаючи гіпноз, акупунктуру, периферичні нікотинові антагоністи, а також ополіскувачі для рота, що роблять смак сигарет гидким, — пояснює кандидат медичних наук Тетяна Андрєєва. — Наукових доказів на підтримку цих методів практично немає. Наявні дані наразі не показують особливої ефективності, що перевищує ефекти плацебо. Проте ефекти плацебо можуть мати цінність самі по собі.
Міфи про куріння і реальність
Тютюн підвищує працездатність. Справді, під впливом тютюнового диму відбувається деяке розширення судин мозку, що й сприймається як приплив нових сил. Однак така дія дуже короткочасна. Вже через кілька хвилин на зміну розширення приходить ще сильніше звуження. Унаслідок цього кровопостачання погіршується і працездатність падає.
Куріння знижує відчуття голоду. Це обумовлено тим, що отрутні компоненти диму, всмоктавшись у кров, діють на нервові закінчення, розташовані на стінках шлунку й кишечнику, і блокують передачу імпульсів, що сигналізують про голод. «Віддалені результати» такого схуднення — розлад вегетативної нервової системи і всі хронічні захворювання, що з цим пов’язані.
Щоб кинути курити, потрібна сила волі. Сила волі в даному випадку не має значення. Насамперед людина робить свій вибір — кидати курити чи ні. Найчастіше виявлення сили волі асоціюється з чимось неприємним, негативним чи дискомфортним. Некуріння сприймається так само. У такий спосіб відсутністю сили волі прикриваються ті, хто ще не визначився.
Ті, що кинули курити, поправляються. Хоч як це сумно, але, справді, у 80% курців спостерігається збільшення маси тіла. Нікотин призводить до зниження ваги шляхом впливу на апетит і посилення метаболізму організму. Проведене в Японії тривале дослідження показало: у заядлих курців у середньому збільшувалася вага й важили вони більше, ніж люди, які ніколи не курили, але через кілька років вони схуднули до рівня тих, хто не курить. Ті, котрі курили мало чи помірковано, а потім кинули, набрали у вазі як некурці, й більше вага не зростала. Щоб не поправлятися, пийте більше рідини, ведіть активний спосіб життя.
Сигарета заспокоює, знімає стрес. Курцям потрібні дедалі більші дози нікотину, а щойно вміст нікотину в крові знижується, вони відчувають гостре бажання закурити, що викликає стрес. Коли ж удасться викурити бажану сигарету, людина сприймає це як «розслаблення». Отже, властивості нікотину знижувати стрес — це лише ілюзія.
Перехід на легкі сигарети допомагає кинути курити. Справді, легкі сигарети містять менше смол і нікотину, та для отримання своєї дози нікотину курець затягується глибше й курить більше. Додавання в сигарети аміаку дозволяє підсилити дію нікотину. У результаті ці сигарети викликають таку саму залежність, як і звичайні або без фільтра. Дослідження показали: легкі сигарети не менш небезпечні, ніж звичайні.
Напевно кинути курити стало б значно простіше, якби куріння не було таке популярне в громадських місцях і офісах. Тютюновий дим переслідує нас усюди: на роботі, у кафе, у підземних переходах, на зупинках громадського транспорту й навіть удома. Та заборонні акції, як правило, викликають зворотну реакцію і відчуття опору, тому набагато ефективніші стимулюючі та роз’яснювальні заходи.
Ми повною мірою пожинаємо плоди цивілізації. Якщо врахувати, що серед негативних «подарунків» — порушена екологія, як наслідок — забруднені продукти, захворювання невідомої етіології та ритм життя, що веде до постійних стресів, кожний із нас має право вибирати для себе спосіб життя. Для людей мудрих стрілка терезів схиляється в бік здоров’я.