У Франції завершився фінальний турнір ХVII чемпіонату світу з гандболу серед чоловіків. Достойно виступила збірна України, дебютант таких змагань, посівши сьоме місце. Після перемоги над хорватами і виходу у чвертьфінал вона програла чемпіонам Європи й світу, срібним олімпійським призерам шведам — 20:34. Далі, переїхавши з Марселя до Парижа, українці взяли участь у міні-турнірі за 5—8 місця. Спочатку поступилися іспанцям, володарям «бронзи» Сіднейських ігор, — 23:24. У завершальній зустрічі підопічні Владислава Циганка взяли гору над збірною Німеччини — 30:24 і стали сьомими в світі. Золоті медалі у французів, які
обіграли у фіналі шведів. Треті — югослави.
Так, приємний сюрприз зробили своїм шанувальникам українські гандболісти. Ще раз підкреслимо, що йдеться про новачка таких турнірів. Більше того, це лише друга участь збірної України на вирішальній стадії офіційних міжнародних змагань (торік на європейському чемпіонаті вона була дванадцятою, останньою). Раніше бракувало не тільки й не стільки майстерності, аби подолати відбіркові бар’єри на шляху до фінальних етапів чемпіонатів Європи та світу, а інколи й коштів, щоб виступити в них. І ось такий помітний прогрес.
На згаданому чемпіонаті Старого Світу українці уникнули явних провалів, програючи з мінімальним відставанням, лише хорватам поступилися досить істотно. Нині ж узяли реванш у німців, норвежців і тих самих хорватів. Крім високої командної майстерності, збірна виявила неабияку психологічну стійкість. Чого тільки варта перемога над хорватами після двох овертаймів! Але занадто багато сил було віддано в цій зустрічі, щоб наступного дня достойніше протистояти титулованим шведам. Проте поки що змагатися на рівних з таким грандом україн-цям зарано.
І матч чвертьфіналу, і виступ підопічних Циганка в змаганнях за 5—8 місця були неза-планованими. Бо завдання-мінімум припускало лише вихід з групи. Та й після важкого нокдауну від шведів українці в цілому не схибили. Так, під час зустрічі з іспанцями наблизилися до овертайму, але Руслан Прудиус не зміг зрівняти рахунку незадовго до фінального свистка. Проте ця невдача не збентежила команду. Її перевага в поєдинку з німцями не викликала сумнівів.
На чому ж базується незаперечне досягнення української збірної? Головний тренер Владислав Циганок з помічниками Олександром Рєзановим і В’ячеславом Дідушенком створили досить висококваліфікований ансамбль, поєднавши в ньому досвід і молодість легіонерів та представників чемпіона країни запорізького ЗТР, у якому зібрано все краще, що є у вітчизняному гандболі. Причому підвалини заклав ще Леонід Захаров, який кілька років працював з командою. Колектив пройшов хорошу обкатку на торішньому чемпіонаті Європи. Ну а ЗТР як базовий клуб має відмінну практику, виступаючи в Лізі чемпіонів. Ось так, долаючи фінансові труднощі, і простує українська дружина через терни до зірок. Завищувати досягнення, звісно, не слід. Зроблено, хоч і впевнений, але лише перший крок до світової еліти. А підтверджувати високі претензії доведеться на фінальному турнірі чемпіонату Європи 2002 року у Швеції. Туди, що-правда, ще треба пробитися після матчів кваліфікаційного плей-офф. Проте, як кажуть, добрий початок — половина справи.
Найважливіша подія в міжнародному гандболі тимчасово відсунула вбік матчі чемпіонату України у вищій лізі «А». А в жінок цей турнір у розпалі. Після першого етапу визначилися шість провідних команд. Нині на завершальній стадії вони проведуть 10 турів — спарені зустрічі з роз’їздами. Етап стартував поєдинками «Галичанка» (Львів)—«Спартак» (Київ), «Педуніверситет-Дніпрянка» (Херсон)—«Мотор» (Запоріжжя) і «Карпати» (Ужгород)—«Транспортник» (Бровари). У перших двох парах гості впевнено перемогли. Броварчанки ж, вигравши спочатку, потім трохи несподівано втратили очко.
Після 16 матчів лідирує «Спартак» — 32 очка. За ним ідуть «Мотор» — 28, «Транспортник» — 21, «Галичанка» — 18, «Карпати» — 13 і «Педуніверситет-Дніпрянка» — 6. Другий тур пройде 23—24 лютого.