У Румунії завершився чемпіонат Європи з гандболу серед жінок. Збірна України вперше стала призером цих змагань, вигравши «срібло». Вона незмінно виступала на фінальних стадіях усіх аналогічних турнірів і займала послідовно 11, 9 і 7-ме місця. І ось такий злет.
Уже вийшовши до півфіналу, команда виконала задачу-мінімум, отримавши право без відбіркових зустрічей взяти участь у заключному етапі чемпіонату світу 2001 року. Авторитет українського гандболу, особливо жіночого, високий, але ніколи ще від часу здобуття країною незалежності збірні не домагалися такого успіху на крупних офіційних змаганнях. Як же був зроблений останній крок до визнання?
У півфіналі українкам протистояли росіянки. Суперник, що входить до еліти світового гандболу, грав у помітно оновленому складі. На зміну відомим майстрам прийшла перспективна і вже кваліфікована молодь. Тайм команди провели на рівних. В українок нарешті вдало і головне результативно діяла в лінії Тетяна Сологуб. Спочатку, утім, наші суперниці вигравали 4 м’ячі. Проте багато в чому завдяки точним кидкам Олени Цигіци справи вдалося покращити. А після відпочинку поступово й захопити ініціативу. Цигіца закидала і з гри (із різних позицій і дистанцій), і з пенальті. Любо було подивитися! Підтримали Олену, яка забила в результаті 16 голів, і партнери. Надійно зіграла воротар українок Тетяна Ворожцова. Домігшись помітної переваги, підопічні Леоніда Євтушенка зберегли її до фінального свистка — 28:24.
Суперницями українок у вирішальній зустрічі стали угорки. Напередодні вони в напруженому поєдинку здолали опір румунок — 25:24.
Головний матч для українок складався спочатку дуже й дуже нелегко. Лише тричі на перших хвилинах рахунок був рівним, а потім незмінно лідирувала збірна Угорщини. У срібного олімпійського призера раз за разом точно завершувала атаки Агнеш Фаркаш. Вдало асистували лідеру й подруги по команді. Українки ж ну ніяк не могли знайти свою гру. Вдвічі більше, ніж суперник, допускали технічний брак: неточні передачі, невиправдані втрати м’яча і непідготовлені кидки. Лише два голи забила Цигіца, котра багато сил віддала в півфіналі. До того ж Марина Вергелюк і Лілія Столпакова не реалізували по пенальті.
З початком другого тайму в складі українок з’явилася молода запоріжанка Тетяна Яресько, яка майже не грала в попередніх поєдинках. І м’ячі полетіли до воріт суперника! Цей порив підхопили Цигіца, Олена Яценко та її тезко Радченко. Не раз команду виручала воротар Наталя Борисенко. Фаркаш, щоправда, продовжувала ефективно таранити оборону. І все ж українки повільно, але вірно налагодили гострокомбінаційну гру. І ось вже угорки протягом дев’яти хвилин не могли домогтися успіху.
Після невдачі Яценко виконувати пенальті взялася вже Яресько. Черговий семиметровий штрафний призвів до нічиєї — 24:24. Грати в основний час залишалося шість хвилин. На точний кидок Беати Шіті влучно відповіли Олена Резнір і Цигіца. І отут перемога висковзнула від українок. За 21 секунду до свистка невгамовна Фаркаш не помилилася — 26:26.
У овертаймі угорки виглядали психологічно впевненішими. І хоча Вергелюк до закінчення першої п’ятихвилинки відновила рівновагу, однак потяг пішов. Яресько промахнулася з пенальті, промазала й Маркушевська. А за п’ять секунд до закінчення зустрічі все та ж сама Фаркаш кидком із семиметрового штрафного поставила всі крапки над «і» — 32:30.
Сильніші визначилися. Третьою стала збірна Росії, що подолала румунок. А ми поздоровимо Леоніда Євтушенка, який створив гарну команду, що продемонструвала, попри окремі огріхи, змістовну гру. Віце-чемпіонками Європи стали київські спартаківки Наталя Борисенко, Галина Маркушевська, Олена Яценко, Марина Вергелюк і Ганна Сюкало, представниці запорізького «Мотора» Олена Резнір, Лілія Столпакова, Олена Цигіца, Ірина Чернова і Тетяна Яресько, Ірина Гончарова зі львівської «Галичанки», Лариса Харланюк із броварського «Транспортника», Тетяна Ворожцова й Олена Радченко з «Олтхіма» (Вилча, Румунія), Тетяна Салогуб із «Дунаферра» (Дунауйварош, Угорщина) і Ольга Попович із СПС (Ярослав, Польща). Команда молода, перспективна, із багатим і ще повністю не розкритим потенціалом і, хочеться вірити, великим майбутнім. А поки що зроблений перший, але впевнений крок до визнання на міжнародній арені. Тепер потрібно, працюючи над усуненням недоліків, закріпитися у вищому гандбольному світі.
* * *Календар міжнародних змагань такий насичений, що не можна не згадати про розиграші двох єврокубків за участю українських клубів. Проведено матчі 1/8 фіналу. У Кубку ЄГФ запорізький ЗТР після домашньої перемоги з рахунком 23:22 над німецьким «Магдебургом», володарем цього призу, уступив на виїзді — 21:29 і вибув із турніру. Проте порадував «Портовик» із Південного, дебютант подібних змагань. У «Челлендж кап» команда з Одещини виграла в австрійського «Альпла» із «Харда» — 24:19, але в повторній зустрічі зазнала невдачі — 19:24. Усе ж українці перемогли за пенальті (4:2) і вийшли до чвертьфіналу, залишившись єдиним представником чоловічих клубів країни в єврокубках. Тепер «Портовик» 24—25 лютого і 3—4 березня зустрінеться із швейцарським «Праді» з Вінтертура.