Олена ГЕТМАНЦЕВА, генеральний директор туроператора M.I.B.S. TRAVEL UKRAINE:
— Знайомство з Грецією раджу розпочинати саме з Криту — найбільшого мегаполісного острова цієї країни. Тут найбільший вибір готелів, здатних задовольнити, без перебільшення, абсолютно всі категорії туристів. На Криті немає жодних виробництв, отож тутешня екологія та їжа вирізняються первозданною чистотою. Сервіс — найвищого рівня, історія — багатюща. І зауважте, Греція сьогодні стала дешевшою від Туреччини, тому що греки не супроводжують зростання попиту підвищенням цін, немає тут і зростання цін на святкові дати.
Заздріть: тепер у мене вдома на книжковій полиці стоїть серце, яке належало самому... Мінотавру! Ну, так, за кілька тисячоліть воно значно поменшало і стало схожим на морський камінь розміром як кулачок маляти, але хіба це щось змінює?..
Думаєте, чергові байки розказую? Думайте, думайте. Але знайте, що такий хід ваших думок свідчить тільки про одне: просто ви поки що не бували на Криті.
Королівські креветки — гордість припортових таверн |
З мандрів люблю привозити не лише смачні, у прямому й переносному сенсі, спогади, а й нові хобі. Крит і в цьому плані зробив надзвичайно розкішний подарунок. Після відвідин Кноського палацу й Археологічного музею Геракліона «захворіла» на мінойську цивілізацію — одну з найзагадковіших, наймогутніших і найпрекрасніших із усіх, що існували на Землі. Гадаю, вам теж буде цікаво дізнатися (або згадати) дещо про неї.
«Золотим віком» Криту іменують Новопалацовий період, коли після руйнівного землетрусу, що стався близько 1700 р. до н.е., на острові було споруджено нові, значно більш вражаючі палаци. Тоді Крит став центром торгівлі всього Центрального і Східного Середземномор’я зі столицею в місті Кнос. Саме цей час характеризується найвищим розквітом критської культури. Найзначнішим її проявом стали настінні розписи, найзнаменитіші з яких — «Парижанка», «Ігри з биком» і «Принц із ліліями» — входять до всіх підручників з історії та мистецтва.
Прикметно, що в ті далекі часи жінки посідали в суспільстві далеко не останнє місце. Вони були вільні й нарівні з чоловіками брали участь у полювальних виїздах, різних видах змагань. У тому числі й дуже небезпечних, скажімо, таких як ритуальні ігри з биками. При цьому назвати критянок тієї пори «синіми панчохами» язик не повертається. По-перше, судячи з фресок, вони були дуже вродливі. По-друге, активно і зі знанням справи вдавалися до косметики, використовуючи червону фарбу для губ, білу — для обличчя, чорну — для очей і роблячи брови витонченішими з допомогою пінцетів. Особливо вражає жіноче вбрання тієї епохи: воно підкреслює осині талії тугими поясами й або залишає груди повністю відкритими, або прикриває їх лише прозорою легкою тканиною. Слів немає — богині, та й годі!
Ритон у вигляді голови бика |
Завершуючи огляд експозиції, наближаюся до виходу з музею і бачу оператора телеканалу «Тоніс» Вадика Литвина, що завмер біля темної бронзової скульптури чоловіка, загорнутого в довгий плащ. «Послухай, у мене таке відчуття, що він нас бачить і зараз почне рухатися», — каже Вадик, і я раптом відчуваю, як по моїй шкірі біжать мурашки. Бо абсолютно чітко усвідомлюю: він справді нас бачить! Він справді зараз почне рухатися!.. Карколомний експірієнс: ось вона — сила справжнього мистецтва!
Коли поверталися в готель, прочитала у путівнику, що в мінойську епоху на Криті творив найпрославленіший у світі художник на ім’я Дедал (так-так, той-таки батько Ікара). І що створені ним статуї були ніби живі люди: вони бачили, ходили і могли ставати в будь-яку позу. І хоча побачена нами вигадлива скульптура належить до значно пізнішої — римської — епохи, хіба це щось змінює?..
За організацію поїздки автор дякує туроператору M.I.B.S. TRAVEL UKRAINE.