Зі словом «з’їзд» ніколи не дружила. Мабуть, тому, що уява відразу видавала на-гора стандартну асоціацію з пафосними совковими містеріями, які, наче велетенські пилососи, висмоктували енергію та час мільйонів людей. Не додали оптимізму й декілька подібних форумів новітньої доби, на яких довелося побувати: фактично ті самі обличчя, ритуали, довжелезні промови й атмосфера тотальної нудьги. Тому запрошення Туристичної асоціації України (ТАУ) взяти участь у роботі їхнього третього з’їзду сприйняла, м’яко кажучи, без особливого ентузіазму.
На щастя, усе сталося зовсім не так, як гадалося. По-перше, захід відбувався на теплоході «Принцеса Дніпра», що апріорі передбачало відсутність, як мінімум, «залізобетонності». По-друге, лист-запрошення на з’їзд містив, як на мене, вельми знакову інформацію: «З напрацюваннями та проблемами, що розв’язувала Асоціація протягом останніх років, можна ознайомитися на нашому сайті». Тобто відпала ще одна «страшилка» — вірогідність сидіти і протягом декількох годин слухати снодійні доповіді про підкорені висоти й титанічні звершення. Мало того, попри те, що з’їзд ТАУ збігся з десятирічним ювілеєм організації, її керівництво вирішило присвятити весь час найнагальнішому — найболючішим проблемам галузі.
Їх, на превеликий жаль, підкреслив президент ТАУ, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Борис ВИХРИСТЕНКО, у сфері вітчизняного туризму аж ніяк не поменшало. Йшлося, зокрема, про Закон України «Про туризм» у його нинішньому вигляді, який конче потребує внесення змін. Адже ухвалений із порушеннями Конституції та регламенту Верховної Ради, він не лише не розв’язує наявні проблеми, а й знищує напрацьоване десятиріччями, бо скерований проти вітчизняного виробника туристичного продукту.
Марними виявилися зусилля асоціації, спрямовані на поліпшення ситуації. Саме за її ініціативи солідна наукова академічна установа здійснила постатейну наукову експертизу згаданого закону, яка довела мало не стовідсоткову його хибність і шкідливість. Відбулися відповідні громадські слухання, що набули чималого розголосу. Навіть депутатські звернення й вето президента не допомогли реанімувати колишній значно патріотичніший туристичний закон, від якого сьогодні залишилася тільки назва.
Чому відомство, що опікується туризмом, нехтує головним своїм завданням: створювати належні правові й економічні основи розвитку туризму, підтримувати вітчизняного виробника турпродукту?.. Чому не виконується Державна програма розвитку туризму до 2010 року? І таких «чому?» — десятки... Водночас створюється стійке враження: у центральних органів влади просто алергія на громадські організації, вважають очільники ТАУ.
На тверде переконання делегатів з’їзду, всі негаразди — через відсутність системної державної політики розвитку туризму. Досі не ухвалені запропоновані й розроблені ТАУ в цілковитій відповідності зі світовою практикою зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» щодо оподаткування за нульовою ставкою послуг з в’їзного туризму. Потребує постійної уваги і проблема відносин туристичних підприємств, які працюють на виїзд, із посольствами та консульськими установами іноземних держав в Україні.
Навряд чи наша країна коли-небудь перетвориться на туристичного тигра, якщо в ній не буде реального державного стимулювання розвитку в’їзного та внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності. Між тим це — багаторічна практика туристично-розвинених країн світу. Від запровадження такого зарубіжного досвіду ми лише виграли б, не раз доводили активісти ТАУ чиновникам різного рівня. Однак віз і нині там. Мабуть, нашим високопосадовцям іще рости й рости до цивілізованого сприйняття громадських організацій, вчитися прислухатися до їхньої думки, бачити в них рівноправного партнера.
Епопея з підготовкою проекту Податкового кодексу добре відома багатьом суб’єктам підприємницької діяльності. Десятки разів вносили пропозиції до нього й члени асоціації. Нині у Верховній Раді зареєстрований новий законопроект народних депутатів М.Катеринчука і К.Ляпіної. Ґрунтовне вивчення показало: у ньому некоректно виписані позиції щодо оподаткування туристичних послуг.
Прагнучи привернути увагу державних мужів до загрозливих явищ у галузі, ТАУ завершує моніторинг основних проблем, спричинених нинішнім законодавством і практикою застосування відповідних регуляторних актів у туристичній сфері. Прискіпливо досліджено шість найважливіших регіонів: Київ, Одесу, АР Крим, Львів, Запоріжжя, Івано-Франківськ. Тут, зокрема, проведені круглі столи за темою «Регуляторні перешкоди у сфері туризму в Україні». На сьогодні вдалося виявити вже близько 40 чинників, які стримують розвиток турбізнесу або навіть заважають йому.
Досі не розв’язана така важлива проблема, як сертифікація готельних послуг. А нагальність її значно зростає через проведення в Україні Євро-2012. Маємо викривлену філософію сертифікації: у нас на чільному місці — безпека, а в усьому світі — якість послуг. Відповідно до ст.18 закону про туризм перелік турпослуг, що підлягають обов’язковій сертифікації, та порядок її проведення визначає Кабмін України. Однак досі нічого не зроблено.
Нема вільного доступу туроператорів і турагентів до реєстру сертифікованих послуг засобів розміщення. Працювати доводиться, по суті, навпомацки, а отже, — порушуються права споживачів на якісне обслуговування, оскільки не забезпечується вимога законодавства. Усе це шкодить діловій репутації передусім туроператора та турагента, а чиновник, як завжди, «білий і пухнастий».
Члени ТАУ справедливо не задоволені й виставковою діяльністю нашої країни. Попри всі зусилля, асоціації так і не вдалося домогтися проведення цих заходів на тендерній основі, а також запровадження відкритого, прозорого і законного використання державних коштів на рекламу. На з’їзді наводилися кричущі факти використання бюджетних коштів, м’яко кажучи, всупереч їхньому цільовому призначенню. Щодо цього в 2006—2007 роках порушено шість кримінальних справ. Велося слідство. Але підозрювані відбулися легким переляком, оскільки їх звільнили від кримінальної відповідальності за амністією.
Або візьмімо туристичну статистику. Тут уже справжнісінька чудасія. Згідно з чиновницькими рапортами взагалі нині маємо парадокс: Україна начебто перетворилася на країну в’їзного та внутрішнього туризму. Признайтеся, ви десь бачили на рідних теренах натовпи іноземних туристів?!
Давайте проведемо паралель: Росію торік відвідали 23 млн. іноземців. Із них лише 2,2 млн. туристи. А Україну за той самий період відвідали понад 23 млн. іноземців. І практично всі вони — туристи, коли вірити бравурним звітам! З’ясовано: в готелях проживало 1,3 млн. з них. А куди ж поділася решта? Де мільярди валютних надходжень до держказни?.. Якщо в 2007-му стався такий шалений сплеск в’їзду в Україну іноземців, то чому ж частка послуг, наданих ним туристичними підприємствами, скоротилася вдев’ятеро?.. Чому тоді ці підприємства обслуговують сьогодні менше двох (!) відсотків гостей, котрі в’їхали в нашу державу?.. Висновок: відомча статистика Держкомкордону не має нічого спільного з реальністю. А державний орган з туризму не може або не хоче об’єктивно оцінити ситуацію.
За даними оприлюдненого експертами Всесвітнього економічного форуму в Давосі рейтингу конкурентоспроможності 130 країн світу в галузі туризму, Україна посіла 77-ме місце (між Оманом і Сербією). Відзначено, що непогано в нас із загальною туристичною привабливістю й зовсім біда — з транспортною та туристичною інфраструктурою, а також з політикою влади в царині індустрії гостинності. Непокоїть і озвучена експертами сума надходження в Україну від в’їзного туризму. Співвідносячи кількість іноземців, котрі в’їхали, із цифрою надходжень від їхнього перебування, маємо смішний (точніше, сумний) показник: десь близько 126 у.о. отримано державою торік від кожного іноземця, незалежно від терміну його перебування в Україні...
Як показала практика, туризм у нашій державі — галузь самодостатня. Вона не потребує дріб’язкової опіки, а тим паче непрофесіонального втручання. Для її ефективної діяльності потрібно не так уже й багато. Однак титанічних зусиль навіть десятків потужних громадських організацій замало для розв’язання проблем індустрії гостинності, потрібна головна рушійна сила — політична воля. А вона, як свідчить практика, чомусь перманентно зосереджується на дуже вузькому колі галузей. Лише на тих, від яких добряче відгонить нафтою, газом або принаймні металом.
Завершальним акордом з’їзду стала урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнської професійної туристичної програми «Кришталевий лелека».
Цього разу її переможцями стали:
Місто-курорт Ялта, яке визнано перлиною вітчизняного туризму.
Приватне підприємство «Туристична компанія «Бітско» (м. Київ), котре здобуло «Лелеку» за активний розвиток в’їзного туризму.
Тернопільське приватне підприємство «ОКСАМИТ-КЛ» (за активний розвиток внутрішнього туризму).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристичне бюро «Краєвид» (м. Київ) визнане найкращим екскурсійним бюро.
Українсько-канадське спільне підприємство «МІСТ-ТУР» (м. Львів), яке вибороло звання найактивнішого та найуспішнішого популяризатора українського туристичного продукту за кордоном.
Донецький інститут туристичного бізнесу, що дістав нагороду за визначні досягнення в підготовці туристичних кадрів.
Закрите акціонерне товариство «ПЛАСКЕ» (м. Одеса), удостоєне титулу «Найкращої багатопрофільної компанії».
Інститут туризму Федерації профспілок України (м. Київ) (за розробку та організацію найкращих туристсько-екскурсійних маршрутів і популяризацію туристичних можливостей України).
Товариство інформаційних технологій БІТ (м. Київ), яке вибороло пальму першості серед IT-компаній — надійних партнерів туризму.
Редакція міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (м. Київ), удостоєна звання пропагандиста туризму номер один у засобах масової інформації.
Видавничий центр «Світ успіху» (м. Київ), був випущений найкращий туристичний путівник останніх років.
Спеціальною нагородою «За пропаганду регіонального туризму в засобах масової інформації» відзначена редакція журналу «Новини турбізнесу».
Окрім того, спеціальну нагороду «За пропаганду сільського зеленого туризму в засобах масової інформації» здобула Спілка сприяння сільському зеленому туризму в Україні (м. Київ).
Титул «Національного готельного оператора (мережа готелів під ключ)» віднині матиме компанія IPM Сonsult.
Найкращим вітчизняним інвестиційним проектом визнано чотиризірковий готель Amadeus Club (м. Кам’янець-Подільський).
Найкращим готелем — Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Надія» (м. Івано-Франківськ).