Термін "креативні міста" стає дедалі популярнішим. Ним часто послуговуються у стратегіях розвитку міст, йому приділяють чимдалі більше уваги ті, хто розробляє політику на місцевому й державному рівнях.
Разом із тим популярність цього терміна не завжди означає, що серед тих, хто ухвалює рішення, є розуміння того, що "розвиток креативного міста" означає в розрізі конкретних планів дій та проектів, вважають дослідники аналітичного центру CEDOS. І навіть на науковому рівні майже немає ані досліджень креативної економіки, ані чітких визначень її галузей. Не кажучи вже про розробку критеріїв визначення креативності міст.
На замовлення ініціативи Kyiv Smart City аналітичний центр CEDOS почав розробляти методологію вимірювання Індексу культурного та креативного потенціалу міст України. У межах апробаційного дослідницького проекту "Індекс культурного та креативного потенціалу міст України" аналітики розробили методологію визначення індексу креативності міст за більш як ста показниками.
Дослідження охопило п'ять найбільших міст: Дніпро, Київ, Львів, Одесу й Харків. До речі, в останню вступну кампанію ці міста найбільше приваблювали майбутніх студентів. І в підсумку найбільше державних грошей, виділених на підготовку спеціалістів, отримали саме їхні університети.
З якою метою розробляли індекс креативного потенціалу міст? Як зазначають дослідники, вони ставили перед собою дві цілі. Перша - оцінити потенціал міст розвивати культуру та креативність. "Ми виходимо з того, що кожне місто має свої специфічні ресурси для розвитку різних галузей економіки. Креативне місто не є "золотим стандартом" розвитку міст, - ідеться у звіті про дослідження. - Однак завдяки індексу міська влада може уважніше підійти до формування стратегії розвитку міста відповідно до своїх потреб та наявних ресурсів. Індекс дозволяє оцінити можливості міста й обґрунтовано підійти до формалізації потреб у сфері розвитку культури та креативності" .
І друга мета - дати поштовх дискусії про розвиток культури та креативності в містах України: "Сподіваємося, що публікація цього дослідження не тільки приверне увагу до проблем вимірювання креативного та культурного потенціалу міст, а й активізує професійний рух культурних і креативних осередків".
Аналітики наголошують, що розвиток креативних галузей міст дає не просто економічну вигоду, пов'язану з виробленням, споживанням і поширенням культурного продукту та послуг. Він має істотно ширший вплив. І саме на це звертає увагу дослідження.
Показники, за якими вимірювався Індекс культурного та креативного потенціалу міст, згруповано в три субіндекси: культурне життя; креативна економіка; створення умов, що сприяють розвитку культури та креативності. Деякі показники вимірювалися в абсолютних цифрах (наприклад, кількість бібліотек на 100 тисяч населення тощо). Інші - в балах, нарахованих за висновками експертів.
"У даних дослідження добре видно, які культурні та креативні галузі добре розвинуті в окремих містах, - каже аналітик CEDOS Анастасія Фетісова.- Але треба зважати, що ці галузі часто розвивають у тіні, а ми використовували переважно показники офіційної статистики для оцінки розміру економіки".
Автори дослідження застерігають: "Ми не радимо створювати рейтинги міст на основі загального значення індексу". Також вони радять аналізувати не загальні результати, а конкретні показники кожного міста за різними критеріями Індексу культурного та креативного потенціалу міст. "Це був поки що пробний проект, - каже Анастасія Фетісова. - Через методологічні обмеження, а саме через те, що не встановлені "ваги" для показників індексу, не визначена їхня пріоритетність (адже їхній вплив різний), зараз важко точно сказати, яке місто є першим за показниками. Але загальні тенденції прослідковуються".
Субіндекс "Культурне життя"
"Культурне життя, як ми його розуміємо в цьому дослідженні, не обмежене продукуванням мистецтва заради мистецтва або виконанням рекреаційної чи розважальної функцій, - ідеться у звіті. - Концепція креативної економіки передбачає процеси взаємопроникнення культури та економіки. Культуру в ній визнано конкурентним і стійким економічним сектором, який, зокрема, має більш широкий вплив на суспільство. У рамках цього дослідження ми обираємо показники жвавості культурного життя не тільки тому, що це приваблює креативних професіоналів, а й тому, що культура є каталізатором соціальних змін та інновацій".
Для визначення індексу вивчали культурну інфраструктуру міст. За результатами апробаційного дослідження найкраще розвинена культурна інфраструктура у Львові - 9,35 бала. Київ отримав 7,86 бала, Одеса - 5,25, Дніпро - 4,20, Харків - 2, 37.
Дослідження культурної інфраструктури складалося з багатьох показників. Наведемо деякі з них (див. рис. 1–6).
У межах дослідження вивчали також участь містян у культурному житті міст. Її визначалина основі даних Держстату. Експерти зазначають, що не змогли отримати даних неофіційної статистики, оскільки концертні агенції, до яких зверталися аналітики, відмовили в наданні інформації. Крім того, як зазначено в звіті, на майбутнє ідеально було б ураховувати інклюзивність культурного життя міста. Це дасть змогу проаналізувати доступ до культурного життя всіх містян.
Як показали результати дослідження, найбільш активно беруть участь у культурному житті свого міста жителі Львова (12,70 бала). Київ отримав 9,90 бала, Одеса - 6,36, Дніпро - 4,82, Харків - 3,37.
Розповісти тут про всі дані, на основі яких складався показник "участь у культурному житті", неможливо, тому проілюструємо лише деякі (див. рис. 7).
Цікаво, наскільки різноманітно можна провести дозвілля в різних містах? За показником "суб'єктивна оцінка рівня можливостей різноманітно проводити дозвілля в місті" лідирує Львів. 51% львів'ян позитивно оцінює можливості проводити дозвілля в місті, на другому місці - Київ і Харків (39%), далі Дніпро (37%) і Одеса (35%). А от оцінка містянами рівня якості закладів культури зовсім інша. Як показало опитування, найбільше задоволені рівнем якості в Харкові - 55% позитивних відповідей, на другому місці Львів і Одеса - 35% , на третьому Дніпро - 29%.
Субіндекс "Креативна економіка"
У рамках цього дослідження вивчали розвиток різних галузей креативної економіки і збалансованість їхнього розвитку. Перелік галузей складено за методологією Європейської комісії. До нього ввійшли: реклама; архітектура; архіви, бібліотеки та культурна спадщина; книжки і преса; освіта у сфері культури; дизайн і візуальні мистецтва; музика, виконавське мистецтво та художні твори; радіо і ТБ; програмне забезпечення і комп'ютерні ігри; відео та фільми. Кожній галузі креативної економіки відповідає певний перелік кодів КВЕД.
"Креативна економіка часто розвивається в тіні, - зазначено в звіті. - Разом із тим, універсальних індикаторів, які б дозволяли виміряти розмір креативної економіки, не спираючись на дані офіційної статистики, немає. Показниками, за допомогою яких ми вимірюємо розмір галузі, є кількість ФОПів, основний код КВЕД яких належить до тієї чи іншої галузі, а також обсяг ПДФО, сплаченого на території міста за відповідними кодами КВЕД. Ми цілеспрямовано не вимірювали кількість юридичних осіб, а лише ФОПів, спираючись на тезу про те, що креативна економіка розвивається переважно в малих та середніх підприємствах".
За результатами дослідження найбільше балів за розвиток креативної економіки отримав Київ -19,65. Львів має 15,99 бала, Харків - 10,68, Одеса - 9,82, Дніпро - 5,94.
Це загальні результати. Є й цікаві нюанси. Київ лідирує в галузях реклами, освіти у сфері культури; дизайну та візуальних мистецтв; музики, виконавського мистецтва; радіо і ТБ; відео та кіно. Львів - у галузях: архітектура; архіви, бібліотеки і музеї; книжки і преса; програмне забезпечення та комп'ютерні ігри.
За даними дослідження, найкраще розвинена в усіх містах галузь "програмне забезпечення та комп'ютерні ігри". Київ отримав за цим критерієм 0,67 бала, Львів - 0,60, Дніпро - 0,40; Одеса і Харків - по 0,33 бала.
Дуже відрізняється, на думку експертів, розвиток галузі "книжки і преса" в різних містах. Одеса отримала за розвиток цієї галузі креативної економіки 0 балів, Дніпро - 0,07, Харків - 0,53, Київ - 0,73, Львів - 0,80 бала.
Вищим рівнем освіти в сфері культури можуть похвалитися Київ і Львів - 0,73 і 0,53 бала відповідно. Харків отримав 0,33 бала, Одеса - 0,20, Дніпро - 0,13 бала.
У кожній з галузей було визначено рівень відповідності критерію "наявність професійних галузевих подій у місті". І за цим критерієм усі міста дружно отримують від експертів нулі. Винятком стала галузь "відео та фільми": тут за наявність професійних подій усі міста отримали однаково - 1 бал. Але за розвиток галузі "відео та фільми" всі п'ять міст отримали нуль балів.
"Основним ризиком для креативних міст є незбалансований розвиток культурних і креативних галузей економіки, що може призводити до виникнення різного роду нерівності в місті, - вважають аналітики. - Розвиток цих галузей часто прив'язаний до окремих територій, районів, тому в великих містах потрібно усвідомлювати ризики культурної гомогенізації, появи територіальної нерівності, джентрифікації. Крім того, слід ураховувати, що певні галузі креативної економіки зосереджують у собі значні фінансові капітали, тому їхні працівники можуть мати значно вищу якість життя, ніж решта жителів міста. У таких умовах для згладжування нерівності необхідне регулювання з боку місцевої або державної влади. Збалансованість розвитку є важливим індикатором сталого та гармонійного розвитку міста".
За збалансованістю розвитку культурних та креативних галузей лідирують Львів і Одеса - 1,48 і 1,47 бала відповідно. Харків отримав від експертів 1,09 бала, Дніпро - 0,93, Київ - 0,52 бала. Для визначення індексу враховували блок даних: кількість ФОПів, обсяг ПДФО, кількість випускників, а також експертні оцінки.
Субіндекс "Сприятливі умови"
Цей субіндекс вимірює наявність додаткових факторів, що мають вплив на розвиток культури та креативності. Такими факторами є: територіальна та цифрова зв'язаність міста з іншими територіями; сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності; потенціал міста вирощувати і притягувати таланти; громадська активність, людиноцентричні цінності та добре врядування; розуміння своїх креативних активів локальною спільнотою.
За результатами дослідження найбільш сприятливі умови для розвитку культури та креативності склалися в Києві - 28,58 бала. Трохи менше балів експерти нарахували Львову - 24,82. Одеса отримала 11,38 бала, Дніпро - 10,78, Харків - 10,11 бала.
Автори апробаційного дослідження "Індекс культурного та креативного потенціалу міст України" зауважують, що воно може стати в пригоді представникам органів місцевого самоврядування, мистецьких середовищ і креативного бізнесу, дослідникам і взагалі усім, хто так чи інакше долучений до продукування культурних сенсів і розвитку економіки знань, а також до розвитку міст.