"А бранились теперешним матом,
или с кислою вонью Орда
занесла его к нам в города?"
И.Шкляревский. "Пир"
Писати про мат так само складно, як і про секс. Уявлення передати можна спробувати. А от відчуття - це вже тільки за наявності уяви. Визнати очевидне - і просто, і складно водночас. Це нині основна державна мова України більш ніж ділова. Мова політики, бізнесу. Ну й культури, куди ж без цього?! Не в сенсі сценічного прямого вираження. Зазирніть у гримерки, або й кабінети міністерств: надзвичайно активно вирує робота і її звуковий супровід.
Є, звичайно, канонічна точка зору, що безгрішних українців, які жили за "Велесовою книгою", насильно навчили лаятися татаро-монгольські баскаки й більшовицькі комісари. Нісенітниця, але не повна. Уперше в прямому ефірі Центрального телебачення міністр вугільної промисловості СРСР Щадов "послав" на всі три букви шахтарів, які страйкували. Для лайки і молитов слов'янські мови чудово пристосовані.
Кожен народ опановує для себе новий шар команд - матірних термінів - завдяки черговій інтервенції. Байдуже, військової, культурної чи економічної. Захід наш успішно доучувався у поляків, румунів та угорців, Схід, відповідно, переймав найміцніші російські зразки. Ті часто були кальками з морської англійської і німецької лексики, яка освіжала "великий и могучий" іще з петровських часів.
Морське походження такого мату важливе (маю на увазі не змістову частину, а багатоповерховість і експресію), тому що море - джерело несподіванок. У ньому немає відлуння, крик на підвищених - єдиний спосіб порозумітися одне з одним.
Наша матірщина надзвичайно відрізняється за експресією залежно від того, де звучить.
Сільський мат (як і подальший робітничо-селянський) - це водночас і благання до всіх лісовиків, домовиків, русалок та іншої живності й нав'я, аби зглянулися, і образа на руйнування природного плину життя. Словом, скарга на розрив життєвого шаблона.
Гірський мат короткий і різкий, як удар сокири або зойк трембіти, бо природна луна чудово підсилить і рознесе навколо кулеметним стрекотінням усю лють висловлювання господаря цих гір.
Оце, власне, така українська картина олією з поправкою на місцевий колорит. Не скажу хіба щодо шахтарського, але гадаю, це якийсь гібрид звуків вугільного комбайна з нескінченним бурмотінням тролів.
І коли депутати, сором'язливо прикриваючись долонькою, щось шепочуть одне одному у Верховній Раді, як воркітливі голуб'ята, будьте певні, факти й цифри скріплюються в їхній мові саме цим самим. Тому що нефіг.
Київ, звісно, як завжди, посідає особливе почесне місце в колоритних прикладах. Ось я поспішаю до резиденції посла Франції, на ходу згадуючи їхні культурні слова. На зустрічі буде професор Рено, який приїхав до Києва з лекцією "Мораль і політика: чи сумісно це?". Михайлівська площа, розлита в повітрі благодать, св. княгиня Ольга, дзвони й інша духовність. Назустріч - дівчина милої сучасної зовнішності, мобілка, гарна українська. І, не знижуючи гучності, не змінюючи тембру й жестикуляції, загинає десь так у три поверхи, пояснюючи своє ставлення до життя.
Про чоловічий, з його кримінально-педерастичною антиестетикою, вже написано предостатньо, і коріння зрозуміле - імітація ритуального сексуального насильства з метою домінування. Як у будь-якій зграї людиноподібних приматів. У широкому значенні слова слов'янський мат доволі "мавпячий", який зупинився в розвитку років сто тому. В мовах тих цивілізованих країн, де мені доводилося з'ясовувати стосунки і таким способом, у маті більше цінується дотепність і сучасність термінів. Власне, реп із цього постмодернізму й постав.
Загалом, що південніше, то пишніші богохульства, на схід згадується всує зоологічний родовід опонента. Північніше - живі алгоритми фізичної розправи та особистий бестіарій. Астральне розмахування пенісом, як у нас, сприймається, швидше, як загравання, а не погроза.
Майданна, вулична мова простолюдинів завжди і скрізь було такою. Щоб не бути схожими на чернь з її вічним скигленням і уявляти себе успішними, багаті представники різних станів виробляли професійні жаргони, позбавлені мату, які насправді символізують безсилля й страх.
Жіноча лайка - це традиційно голосіння над порушенням норм, уособленням яких і є сама жінка. Тому жіночий мат - це важливий маркер соціального й культурного життя сучасної України. Найяскравішим моментом тут є те, як молоді й неслабо прикинуті матусі матюкають своїх неслухів у публічних місцях. Можливість зірватися на беззахисному, тому, хто точно слабший за тебе, розкриває дуже яскраву картину "материнського інстинкту". Потім ми читаємо в кримінальних хроніках, з яким садизмом діти вбивають своїх матерів і навпаки.
Почнемо з дівчаток-підлітків. Або переростків, це як подивитися. Основне завдання такої мавпочки - бути як усі, розмовляти і бути зрозумілою в тусовці, вивергаючи з себе суміш сленгу й мату. Високий рівень агресивності, високий рівень страху випасти зі зграї, усе спробувати, на всьому повисіти, від усього полікуватися.
Ділові тітки з темним минулим, буцім ділове минуле може бути іншим. Це мова хабалок, чоловіча за суттю, бабська за формою. Вони матюкаються, захищаючи статус торговки, позначаючи, що не зупиняться в цьому захисті ні перед чим. Хоча взагалі командний мат - прояв гомосексуальності.
Гламурні дами напівсвіту, кокаїністки-початківки бачать у маті певний елемент шику й ризику. Їхній сміхотливий і задерикуватий мат покликаний підкреслити поблажливе ставлення здорових і успішних до хворих і убогих. Але якщо це треба підкреслювати, то насправді все навпаки.
Інтелігентні дами "дуже середніх літ", що чудово знають ціну собі й своєму оточенню, можуть перейти на такий мат, від якого навіть чоловіки німіють. Тут класичний приклад з нашого спільного минулого - Фаїна Раневська, жінка настільки дотепна й уїдлива, наскільки й нещасна. Тут мат швидше крик розпачу від того, що інтелект та інтелігентність зовсім не ведуть до щастя й процвітання, як обіцяли тато з мамою. Тут мат також констатує сексуальні проблеми.
При підготовці тривалих космічних польотів проводилися багатотижневі експерименти (Л.Китаєв-Смик) в наземному динамічному імітаторі міжпланетного корабля. Піддослідні опинялися в стані дуже тяжкого безперервного стресу-кінетозу ("хвороби загойдування-закручування"). У них були нудота, блювання, головний біль, загальна слабкість, відчуття ломоти в тілі, погіршення настрою і стосунків.
Там виник своєрідний "матірний феномен" - схильність до матірщини, зовсім не властивої учасникам експерименту в нормальному, повсякденному житті. У зв'язку з виявленням "матірного феномена" дослідники провокували в деяких "екіпажів" обертового імітатора міжпланетного корабля створення "матірної атмосфери" (хвацького використання нецензурних непристойностей), тобто жартівливої "матірної мови", а не агресивної "матірної лайки".
І була помічена тенденція зниження багатьох негативних симптомів стресу-кінетозу в "матірних екіпажів" порівняно з "благопристойними".
Співробітники Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна ще навесні провели опитування, в результаті якого з'ясувалося взагалі-то очевидне. Менше ніж 2% юнаків і дівчат вважають неприпустимим уживання матірних слів у повсякденній лексиці.
В історичні перехідні періоди в будь-якому суспільстві виникає масова дебілізація. Спонтанне повторення почутого мату - симптом дебілізму. Найменш захищені соціальні верстви (молодь і невігласи) змушені використовувати еротизацію своєї словесної активності як захист. Вони не вміють розмовляти, а тому використовують словесні протези мату.
Тобто в нашому випадку Україну просто сильно загойдує. І вона використовує засіб адаптації - матюкається, щоб не знудило. А жінки по-конформістському підлаштовуються під нову реальність, аби не відстати й на слизькому не підсковзнутися. І, відсилаючи нас і одне одного, бажають нам усім знайти внутрішній стрижень.