Осінь — час футбольний. У цій тезі нічого немає нового. Напередодні відкриття міжнародного клубного сезону сотні команд — великих і малих — намагаються протиснутися до заповітних дверей із привабливим написом «Ліга чемпіонів». Засновники цього досягли органічної цілісності, поєднавши воєдино спорт і комерцію. Гасло римського плебсу «Хліба і видовищ!» трансформувалося на стику тисячоліть у непорівнянний ні з чим за полярністю футбольний турнір.
Українські команди в ньому зовсім не новачки. І в першу чергу — київське «Динамо». Не маючи можливості змагатися з клубами-товстосумами в придбанні мегазірок, українські фахівці спираються на традиційний колективізм, передові науково-методичні розробки в побудові навчально-тренувального процесу. Величезний тренерський досвід Валерія Лобановського і розуміння проблематики сучасного футболу керівництвом клубу вже не перший рік приносить біло-блакитним успіх на континентальному рівні. Приклад «Динамо» надихнув донецький «Шахтар». Дебютувавши минулої осені в Лізі чемпіонів, гірники і цього року прагнули закріпитися в групі елітних команд Європи. Швидше за все, Україну в основному турнірі все ж таки представлятимуть не дві команди, а одна — «Динамо». Гірники, відверто кажучи, завалили домашній поєдинок із дортмундською «Боруссією» — 0:2, і тепер їхній виїзд до Німеччини, швидше за все, набуде туристичного забарвлення. А от підопічні Валерія Лобановського шостий рік поспіль успішно вирішують завдання, з яким не завжди справляються визнані професіонали з Італії, Німеччини, Франції, Англії, Іспанії.
Чим пояснити той факт, що рік у рік біло-блакитні успішно проходять через сито кваліфікаційного турніру? Напевно, тим, що їх наставник знає, як це робити. Матч у Бухаресті проти місцевої «Стяуа» не обіцяв стати легкою прогулянкою. Румунський футбол уже давно здобув репутацію класного. Десятки його вихованців представлені в найпрестижніших європейських клубах. А ті, що залишилися вдома, намагаються навчитися грати так, щоб і для них знайшлися привабливі контракти.
Керівництво «Стяуа» уже майже три роки не розстається зі своїми вихованцями. Це робиться для створення висококласного ансамблю, спроможного «вистрілити» в Лізі чемпіонів. Тоді, можна не сумніватися, почався б тотальний розпродаж.
Під час обміну думками з київськими журналістами перед вильотом до Бухареста Валерій Васильович просив «голознавців» не вважати футболістів «Стяуа» легкою здобиччю. Але навіть знаючи про звичку Лобановського дещо згущати барви перед відповідальним матчем, цього разу можна було цілком погодитися з побоюваннями метра. До того ж, у національному чемпіонаті «Динамо» поки не справило враження яскравою грою, а переконлива перемога в товариському матчі над «Брюгге» потребувала підтвердження на офіційному рівні.
Своєю грою в Бухаресті динамівці дали такі гарантії. Експансивним, але дещо метушливим діям підопічних Віктора Піцурки гості протиставили холодний розрахунок і професійну виучку, які у результаті звели нанівець усі прагнення господарів приїхати до Києва в гарному настрої.
Цілковитою несподіванкою для тренерського корпусу «Стяуа» був стартовий склад «Динамо»: Філімонов, Ващук, Головко, Федоров, Несмачний, Хацкевич, Гавранчич, Серебрянніков, Белькевич, Мелащенко, Ідахор. На лаві запасних «Динамо» залишилися румун Чернат і болгарин Пеєв. Досвідчений ліберо Ващук зайняв на правому фланзі місце травмованого Дмитруліна. На вістря атаки був уперше висунений нігерієць Ідахор, який просто-таки замучив у першому таймі квартет оборони господарів.
Уже перші контратаки киян спричинили паніку в штрафному майданчику румун. На дев’ятій хвилині захисник «Стяуа» без будь-яких церемоній збив з ніг Мелащенка, після чого Белькевич холоднокровно реалізував пенальті — 0:1. До речі, Валентин протягом усього поєдинку був головним диригентом динамівського ансамблю: уміло підігравав партнерам, своєчасно підключався до атак, словом, завдавав супернику чимало клопоту. Рахунок першого тайму — 3:1 на користь «Динамо» не лишав сумнівів щодо ймовірного переможця. Після перерви команди обмінялися забитими м’ячами, що в результаті дає можливість сподіватися на сприятливий для біло-блакитних результат у двораундовій серії, отже, і на черговий вихід «Динамо» на авансцену європейського клубного футболу.